»Карпати» втретє поспіль виграли жіночу Суперлігу!
Закарпатки – знову чемпіонки. Цього сезону перемога для гандболісток Ужгорода далася чи не найважче.
І на це було багато причин: склад команди знову змінився, вона не мала майже місяць ігрової практики, конкурентки набралися досвіду та спортивної злості (чого варте загартування «Галичанки» в Європі), на ключові ігри ужгородки залишилися без кращого гравця та капітана. Всі ці фактори змушували сумніватися в третьому чемпіонстві підопічних Бориса Петровського. Проте цими вихідними вони довели – в Ужгороді зібрані кращі гандболістки країни, які мають характер та постійну жагу до перемог. Завдяки цьому й поставили неймовірний трьохрічний рекорд.
Гра нервів
А починався чемпіонський іспит на домашній «Карпати-Арені» з матчу з херсонською «Дніпрянкою». В рамках з’їзного туру закарпатки мали дві гри – з третьою та першою (на той момент) командою Суперліги. Матч із південним клубом був надзвичайно важливим – у разі перемоги підопічні Б. Петровського обходили в турнірній таблиці львів’янок. І ужгородки таки скористалися своїм шансом – впевнено розібралися зі складним суперником – 30:22. Щоправда, розслаблятися та насолоджуватися перемогою в «карпатівок» не було часу, адже вже наступного дня довелося грати матч за чемпіонство.
Своєрідний фінал сезону викликав чималий інтерес у глядачів, як для гандбольного матчу. Подивитися «смертельну» битву двох західноукраїнських клубів зібрався повний зал. Особливого ефекту додали поєдинку «ультрас» – фанати приїхали не тільки з Ужгорода, а й зі Львова. Їхні постійні патріотичні переклички створювали такий шумовий ефект, якого не зустрінеш і на футбольних матчах. Одним словом, на трибунах пристрасті кипіли. Те саме можна сказати й про події на майданчику. Команди за цей сезон досконально вивчили одна одну, і все ж гра розпочалася з «розвідки» – гандболістки атакувати не поспішали. До радості численних глядачів, рахунок у матчі відкрила Надія Воронова – забила гол із дальньої дистанції. Зрівняти рахунок гості змогли лише на 4-й хвилині – своїм фірмовим ударом відзначилася Ірина Стельмах. У першій половині першого тайму ужгородки діяли доволі агресивно – в захисті вони просто викидали суперниць за межі майданчика, а в нападі «продавлювали» центр захисту львів’янок. Як наслідок – «Карпати» заробили 2 семиметрових та реалізували низку моментів, а потім, відірвавшись, почали ловити суперника на контратаках. Завдяки цьому вже на 15-й хвилині чемпіони вели в рахунку 6:3. На жаль, такий скачок трохи розслабив ужгородок – вони допустили низку помилок, якими скористалася «Галичанка», – 7:6. Далі в «Карпат» запрацювали фланги, де виблискувала Юлія Тарасова, проте цього також виявилося замало – в кінці першої половини ужгородки знову помилялися й втратили перевагу – 11:11.
Прорив молоді
У другій половині гри паритет сил не змінився. М’яч за м’ячем, атака за атакою – в цьому матчі ніхто не хотів поступатися. Проте рідні стіни, як то кажуть, завжди допомагають. Гра йшла до моменту, коли в когось мали здати нерви, й першими вони здали саме в наших сусідок. У середині другого тайму наша юна вихованка Тетяна Кільч, яка цього сезону таки пробилася в основу команди, з флангу завершила атаку, дозволивши нарешті вийти вперед на 2 голи. Відчувши «запах крові», «карпатівки» ринулися добивати суперника. Атаки через центр уміло завершували Цубина, Уманець, Семаль, які довели рахунок до 17:13. На це суперниці відповіли трьома поспіль влучними пострілами, знову скоротивши відстань до мінімуму. І все ж «дотиснути» ужгородок амбітні підопічні Василя Козира не змогли. А коли кращий гравець останніх матчів «Карпат» Наталія Семаль забила спочатку один, а потім другий гол, – стало зрозуміло, що чемпіоном і цього року стануть «Карпати». За 2 хвилини до кінця рахунок був 21:19 на користь закарпатських гандболісток. Проте у львівських гравців не вистачало сил та емоцій – вони вже просто догравали матч. Що приємно, останню крапку в цьому вирішальному поєдинку поставила Тетяна Кільч, яка довела, що цього сезону виросла в справді якісну гандболістку. Таким чином, «Карпати» перемогли «Галичанку» – 22:20.
Заслужена нагорода
Після гри наставник команди Борис Петровський зазначив, що дуже задоволений перемогою своїх підопічних. «Ми справді важко до цього йшли. Порівняти «Карпати» восени й зараз – це дві різні команди. У нас багато перепон, суперечок і сварок. Але ми це зробили», – розповів він. Прокоментував історичну перемогу і почесний президент клубу Олександр Ледида. «Набагато важче утримати та захистити чемпіонство, аніж його здобути. «Карпати» – перша в Україні команда, котра досягла такого успіху. Вони це справді заслужили, – заявив він. – Останніми роками гандбольними столицями України були Ужгород і Львів. Але, думаю, наступного року «підтягнуться» й Київ із Херсоном. Ну і, звичайно, «Галичанка» – дуже сильна команда. Думаю, в них хороше майбутнє». Того ж вечора в «Карпати-Арені» команду нагородили золотими медалями. Їх вручили гравцям «губернатор» Закарпаття Валерій Лунченко та олімпійська чемпіонка з гандболу Ніна Гецко. Офіційне нагородження буде наступного тижня.
Цією перемогою ужгородки здійснили майже неможливе. Попри сезон у надважкий час, попри силу конкурента, який п’ять років грає в одному складі та набрав необхідного досвіду в Європі, попри втрату ключових гандболісток протягом двох сезонів, «Карпати» все одно кращі в Україні. І, цілком можливо, вони будуть такими й далі. Тому що в Ужгороді є тренер, який дійсно любить свою роботу, є класні гравці, талановита місцева молодь, яка вміє й хоче грати. Тому що є меценат – Олександр Ледида, якому дійсно цікаво розвивати жіночий гандбол і який бачить у цьому перспективу. За що всіх їх можна ще раз привітати. З чемпіонством! Третім!
Дмитро ГОНЧАР, "Закарпатська правда"