На Срібну Землю волонтери-християни із Англії приїжджають вже 11 років

Волонтери є частими гостями жителів Дюли, Неветленфолу та Оклі на закарпатській Виноградівщині. Так, цьогоріч у Дюлі працює близько сорока волонтерів із різних регіонів Англії та більше двадцяти перекладачів як з України, так і з Угорщини.

Їх місія триває у трьох напрямках.
По-перше, діє дитячий англійський табір, у якому волонтери займаються із дітьми до 12 років. Він проходить у приміщенні Дюлянської школи. Зараз у таборі 180 хлопців та дівчат. Всі вони поділені по «кімнатах», яких є два типи: вікові та за інтересами. У останньому діти на свій вибір можуть займатися музикою, вивчати англійську чи виготовляти щось власними руками.
Дівчина Вікторія Молнар із Виноградова вже не вперше допомагає гостям із закордону. Вона розповідає, що вперше прийшла сюди п’ять років тому: «Мені розповіли про цей табір як про місце, де можна підучити англійську. Наступного року поїхала в Оклі. Туди брали дітей трохи старшого віку. Наступного разу я пішла зі своєю сестрою, почала розмовляти із англійчанами їх мовою і вони попросили мене допомагати. А через рік мене вже взяли як повноцінного члена команди. Зараз я працюю у кімнаті мистецтв.
Другий напрям роботи волонтерів – медицина: лікарі з Англії та Угорщини проводять безкоштовне обстеження.
Останній напрямок – місіонерський: кілька волонтерів приходять до людей похилого віку, розмовляють із ними та несуть слово Боже. Священик реформаторської церкви Адальберт Пелешкей каже, що минулого року у цьому напрямку працювало трохи більше волонтерів, вони збиралися разом і проводили різні цікаві заходи для пенсіонерів.
Про допомогу, яку надавали і продовжують надавати гості із Заходу, нам розповіла директор Дюлянської школи Катерина Роспопа:
– Минулого року ми відзначали десятиріччя співпраці. Вперше англійці приїхали у 2003 році, і спитали, що нам потрібно. Я сказала, що нам потрібен табір для дітей, де б вони чули англійську мову, вчилися розмовляти нею. Так ми почали співпрацю. Їхній перший подарунок це – внутрішні туалети та душова. Ми були першою сільською школою в районі, яка їх мала. Минулого року наші друзі допомогли підшукати для нас спонсорів на відкриття комп’ютерних класів у Неветленфолу, Старому Клинові та Дюлі. Вони уклали договір з відділом освіти, і ми отримали не тільки комп’ютери, але і принтери, ноутбуки, проектори та інтерактивну дошку, загальною вартістю двадцять п’ять тисяч фунтів стерлінгів. Це неабияка допомога. А у травні цього року у нас тиждень працювала група із Голландії – допомагали будувати дитячий садок.
Секретар Дюлянської сільської ради Мальвіна Вінце зазначила, що організаторами цих заходів є церковні громади. Голова села також бере в цьому участь. Виконком сільської ради дав дозвіл на забезпечення всім необхідним гостей з Англії, тому турботу про них бере на себе все село.
Поки в «англійському таборі», як його прозвали люди, готуються до приходу дітей і початку розваг. Волонтерка Фелісіті з Англії, яка очолює волонтерів дитячого табору, відверто зізнається: «Нам подобається думати про це все як про такий собі «клуб відпочинку» для дітей. Ми приїхали на тиждень, і добре проводимо тут час,  займаючись різними цікавими та веселими речами».
На питання, чи не було їй страшно приїхати в Україну, де зараз все ще триває антитерористична операція і проходять бойові дії, Фелісіті відповіла: «Ми не боялися. Ми усвідомлюємо, що речі, які відбуваються на Сході України, впливають і на села тут, на Заході. Але усвідомлення важливості нашої місії здолало страх. Безумовно, ми хочемо підтримувати вас і тому важливо, що ми все-ще приїжджаємо. Ми відчуваємо гостинність та привітність людей тут і здається, отримуємо набагато більше, ніж віддаємо цим людям. Це християнська місія, і ми сподіваємося, що діти тут отримують задоволення, що їм весело. Так ми ділимося з ними любов’ю Ісуса, якою Він колись поділився з нами».  
Зараз жителі цих трьох мальовничих сіл прощаються із гостями та з нетерпінням очікують нового приїзду щирих друзів із Заходу.

Людмила РОСПОПА