Чому влітку в колодязях гірської Воловеччини пропадає вода?

Водний режим території Карпат обумовлений багатьма факторами, серед яких основні: кількість опадів, затримка їх надземними частинами рослин, швидкість просочування вологи в ґрунт, випаровування вологи рослинами, поверхневий стік. Всі вони тісно взаємопов’язані між собою.

Не зайвим буде пригадати, що  у науково-дослідну лабораторію охорони природних екосистем ще в 2005 році надійшов колективний лист від населення Воловеччини з єдиним запитанням: чому в колодязях їхнього району відсутня вода в літній період?

Як так сталося, що за останні десятиріччя відсутня волога навіть у гірських районах Закарпаття? Водний режим території Карпат обумовлений багатьма факторами, серед яких основні: кількість опадів, затримка їх надземними частинами рослин, швидкість просочування вологи в ґрунт, випаровування вологи рослинами, поверхневий стік. Всі вони тісно взаємопов’язані між собою.

Зупинимося більш детально на водорегулюючих властивостях лісу. То яка ж його роль у розподілі опадів?

Вже з самого початку випадання дощів з’являються водорегулюючі властивості лісових масивів. Крони дерев першими приймають на себе дощові краплі, розпилюючи їх і тим самим зменшуючи їхню ударну силу при падінні на ґрунт. Частина атмосферних опадів, проникаючи крізь рослинний покрив по гілках і стовбурах дерев, а також безпосередньо через крони, досягає поверхні ґрунту, не встигаючи випаруватися. Більша частина цієї вологи просочується у ґрунт, а інша – стікає вниз по схилу, утворюючи струмки і потоки. Між тим, під пологом лісу майже ніколи – навіть навесні під час танення снігів на полонинах, а також влітку під час звичайних і навіть зливових дощів – не спостерігається поверхневого стоку атмосферних опадів завдяки лісовій підстилці чи так званому мертвому покриву, а також живому надземному покриву, який складається з мохів і трав’яних рослин. З цим пов’язані процеси накопичення гумусу, структура ґрунту і її фізико-механічні особливості. Характер підстилки значною мірою визначає водоохоронну, водорегулюючу та ґрунтозахисну роль лісу. Підстилка запобігає розвитку поверхневого стоку, вона є фільтром вологи на її шляху до ґрунту. Проникність підстилки настільки велика, що вона здатна затримати в собі кількість вологи, що в 10—15 разів перевищує її власну вагу. Таким чином, проходить поступовий рух води вниз по схилу, але це надзвичайно повільний рух.

От же,  уся вина відсутності води полягає  у лисих незаліснених схилах гір, які такими стали за останні півстоліття через неконтрольовані рубки та розриті дороги, там де ще донедавна шепотів своїми вітами ліс.

Я ж переконаний, що причина води полягає не лише у цьому, бо ж міліють річки не лише в Україні. Тенденція до зменшення запасів води — загальносвітова. Рівень води в найбільших річках світу значно знизився за останні п’ятдесят років. Важко повірити, але пересихають потоки, які шуміли  з діда-прадіда. Одна з причин — за останні  роки зменшується кількість опадів.Відбулася зміна гідрологічного режиму, немає наповнюваності річок. Зими майже без снігу, який танув і наповнював водойми. Річне накопичення вологи концентрується в одному місці, і вона випадає у вигляді опадів в один день, тоді як інші території страждають від посухи. Найімовірніше, йде переформування клімату на планеті.

Велику роль відіграє й внутрішній антропогенний чинник. Люди використовують забагато води, забори з українських річок, що йдуть для комунального господарства, на промислові та інші потреби, дуже великі. У нас водо- та енергозатратне виробництво. Ми вже бачимо негативні наслідки для природи. У Карпатах всихають смереки.

Сільське населення Карпат має велику проблему із забезпеченням питною водою. Багатьом доводиться копати нові криниці, бурувати глибокі свердловини, на 15—20 метрів, щоб дістатися до неї.

Науковці зменшення рівня води в криницях пояснюють забрудненням атмосфери, викидом у повітря великої кількості вуглекислоти та зменшення кількості опадів. А, народні спеціалісти по колодязях вважають, що рівень води в криниці залежить від багатьох факторів. До таких можна віднести і вибір місця під колодязь, і наближеність території до рік, озер, боліт, і правильне конструювання криниці, вчасна її чистка, яку з профілактичних міркувань потрібно робити хоча б раз на рік.

В процесі спорудження колодязів не є виключенням також звернення до народних прикмет, повір’їв, якими користувались наші пращури. Колись, давні люди, перш, ніж братись за копання студні дивилися, де росте верба, і настільки міцною вона є, де трава продовжує зеленіти в темну осінь, де часто тумани сходять. Криниця не любить, коли з неї беруть воду раптово і великими порціями, тому її потрібно використовувати економно.

Отже, місце для колодязя потрібно вибирати усвідомлено, контролювати якість води, і постійно стежити за екологічною обстановкою на ділянці, справністю каналізації, і найголовніше – використовувати її економніше.

wolkanal