Прикордонний Чоп і момент істини

Непевна ситуація в країні — сигнал маргіналам для реваншу в житті.

Надмірна політизація України під час постійних масових потрясінь викликала народження чисельного прошарку досить дивного населення. Останній легкі великі гроші хоче заробити не працею, а нахабним нахрапом, кавалерійськими наскоками. Для досягнення мети при нальотах використовуються дешеві псевдореволюційні лозунги щодо боротьби за справедливість, правду і волю. Виважене Закарпаття в цьому сенсі, на жаль, не стало винятком з-поміж інших регіонів нашої держави. Але найгірше, що ситуацію хочуть використати люди, котрі, як на це не подивись, не заслужили ні жодних почестей, ні благ. На це би мали нині пильну увагу найперше звернути правоохоронні органи — суди, міліція, СБУ, прокуратура. Адже туди в першу чергу гупають кулаками немовбито «скривджені». Були ж уже в недалекій історії сталінські анонімники, інші садисти, які ховали свою злочинну суть за хльосткою комуністичною фразою. Як ми знаємо, ні до чого доброго це не привело. Маючи подібне на увазі, в наш час потрібно безжально ізолювати таких маргіналів від свідомого суспільного загалу, а їх бездоказові звернення та агресивні випади без видимих причин кваліфікувати як різновиди злочинів, спроби привести суспільний стан до хаосу і розвалу, за великим рахунком — антидержавну діяльність.

З’явилися такі післяреволюційні квіти агресії та розбрату навіть у прикордонному маленькому Чопі. Там щосили бажає показати свою революційну велич новостворена громадська організація з популістською назвою «Сила народного контролю». Їх, на думку багатьох жителів малого міста, цікавлять не конкретна діяльність міської влади, не можливість виникнення певних корупційних схем на цих теренах у часи Януковича і продовження їх діяльності зараз. Натомість вони діють довільно, заважаючи в роботі, про що й говорить мені при зустрічі міський голова Галина Цар. Представник громадської організації, колишній заступник мера, очевидно, страждає, що сьогоднішня міська влада посміла працювати без неї. Вона то вимагає надати їй чи не всі рішення міської ради за останні роки, а потім відмовляється, згідно із законодавством, сплатити за них належну суму. Подібні дії геть паралізують щоденну діяльність. А якщо до цього додаються ще звернення в обласну прокуратуру або міліцію? Приміром, ця людина, а конкретно Л.Ступак, нібито від мешканців Чопа написала нещодавно, що в місті, мовляв, діє організоване злочинне угрупування під «дахом» влади. Хоча, на думку директора місцевого комунального ринку Олени Батуріної, саме тепер, при Галині Цар, пішла конструктивна послідовна діяльність. На ринку нарешті зробили каналізацію,  в найбільші зливи його вже не затоплює, налагоджена чітка звітність, сплата податків, заасфальтовані під’їзні шляхи. Це одноголосно підтвердили всі продавці на цьому приємному прибраному базарі. В діяльності народної контролерки пані Ступак дієва і послідовна в своїй дієвості директор ринку пані Батуріна бачить «словесну лупину, повернення до ганебного рівня сталінських анонімок». Можна з цим погодитися. І не тільки жителям Чопа, але й самій призвідниці теперішніх буремних випадів в усі боки. Якщо вона, звичайно, об’єктивно подивиться на себе і свої кроки в життєписі, починаючи з початку незалежності. Особливості її діяльності та взаємостосунків із Законом говорять про те, що комусь було б наразі ліпше б промовчати. В разі чого ми готові навести надалі приклади законодавчої «слухняності» нашої «контролерки». Чи, скажімо, її соціально невлаштованого сина, котрий ніде не працює, узяв участь у лютому побитті пана Кочіша, який у маршрутному таксі зробив йому зауваження за густий мат. Кримінальна справа щодо цього розслідується до цього часу, повідомляє О.Батуріна, що за ринком не забуває і своєї правозахисної журналістської діяльності.  Втім, і про це, і незаконні валютні операції та туристичний бізнес поки що не будемо. І так, слава Богу, хрестяться жителі Чопа, після відходу Л.Ступак в населеному пункті відразу спала соціальна напруженість, постійні скандали з найменшого приводу хоча їх можна було б вирішувати логічно, законно, без пустопорожніх емоцій.

Жаль, звичайно, що в людини раніше були ігрові автомати, можливості маніпулювання в туризмі та з валютою, а зараз доводиться затягувати пасок. Але в цьому — рівні сущого життя — не менше потерпають інші. Тому треба просто заспокоїтися. Бо це вже занадто — «лупити» по 15-17 запитів на день у мерію лиш би там «служба медом не здавалася», як зазвичай говорять в армійських сферах. Хоч у запитах, як завжди, не має ніякої конкретики, а простежується вона лише в словах, які постійно повторює ця зла жінка: «Я знищу вас усіх!»

При такій «громадській» діяльності скоро громада всерйоз візьметься за вас, а не ви будете для чогось вести своїх штурмовиків пікетувати обласну прокуратуру чи інші організації, які вибрали для чергового нападу ви — наша героїня.

Василь ЗУБАЧ.