»Ой, хто, хто Миколая любить…»

...Запах ялинкової живиці, помаранчів, медових коржів і пампухів з трояндовим варенням - це те, що постійно супроводжує нас з дитинства, і залишається на все життя, як і запахи Новорічних та Різдвяних свят, мабуть, найважливіших у житті дитини...

Кожна подія з дитинства закарбовується у пам'яті не тільки своєю значущістю, але і безліччю дрібниць. Протягом життя одні змінюються іншими, проте завжди залишаються найважливіші.   Запах ялинкової живиці, помаранчів, медових коржів і пампухів з трояндовим варенням - це те, що постійно супроводжує нас з дитинства, і залишається на все життя, як і запахи Новорічних та Різдвяних свят, мабуть, найважливіших у житті дитини. Ці свята, це - очікування радості і подарунків, очікування чуда. Ми і далі у глибині душі, де сховалась дитина, сподіваємось на диво, віримо у нього, чекаємо його.  Що чекають від Святого доброго дідуся Миколая журналісти  Закарпатської держтелерадіо компанії дізнаємося у них самих.

Андрій Петровський - журналіст, ведучий радіоновин:

-         В чудо Святого Миколая  я вірив не довго: десь так до шести років. Так  сталося, що, як кажуть, «на гарячому» спіймав маму за руку, коли вона  нам  з братом  клала в чобітки подарунки. Дарували нам в основному іграшки. Це були конструктори, машинки, літаки… Приємно було би і зараз отримати якийсь подарунок. Думаю, що Миколай не омине мою оселю і цmогоріч.

Таїсія Грись - автор та ведуча радіопрограми «Писана торба»:

- Чесно, не пам’ятаю, коли дізналася як насправді  Миколай роздає подарунки, але вірила в диво до останнього. Отримувала завжди багато солодощів, іграшок у цей день. З нетерпінням завжди чекала 19-го грудня. Його чекаю  тому що знаю: диво маленьке буде. В основному тішуся будь-яким дрібничкам. Та й добре слово чи добре діло теж є подарунком для  мене.

 Вікторія Петішко-Ковальова - автор та ведуча радіопрограми «Грані»:

-Ой, ти знаєш вірила довго в Миколая. Думаю, що, як і всі діти,  цього свята чекала. Було багато солодощів і мандаринок. Тепер якось не дуже чекаю на подарунки. Святий має завітати  вже до моїх дітей. 19-те грудня  для мене подвійне свято, цього дня народилася і моя матуся, тому подарунків буде багато. Думаю, що на щось таки і я заслужила (посміхається).

Осип Лобода - завідувач відділом:

- Я довго вірив у Миколая, хоча чутки побутували різні, але мені хотілося вірити, бо все, що незвичайне, прагнеш сприймати як ймовірне. Одного разу вирішив припильнувати Святого, постелив біля дверей  і звичайно заснув, але вранці подарунки  були під подушечкою. Найцікавіше, навіть будучи студентами ми дарували  одне одному подарунки. Чекаю на Миколая і зараз, подарунків завжди багато бо дарують і дружина, і діти. Все  це,  звичайно,  приємно  для  мене.

 

Ростислав Бегеш - журналіст:

- У чудо не вірю. Такий я є. Знав з самого дитинства,  хто насправді є добрим чарівником. І  так сталося, що я подарункам не дуже тішуся, можливо тому, що отримую їх часто…  і приємні, і не дуже. Знаю, що  Святий Миколай постає як покровитель рибалок, знедолених та бідних. Усе встигнути зробити він не може, тому йому повсякчас допомагають добрі ангели. Де лихо чи халепа, має линути молитва до Миколая-Чудотворця. Він і допоможе у скрутну годину, і порадить, і втішить. Проте не можна ображатися на нього, коли допомога не надійде швидко. Бо Миколай на небі не сидить, він на землі добро творить…

Олена Адамчук-Тюшко - заступник директора дирекції програм радіо:

- У мене сумна історія пов’язана з Миколаєм. Він до мене не  приходив, бо у той час про  нього не говорили в школах. Зате вірила довго в Діда Мороза. Подарунками він нас тішив завжди. Я і тепер чекаю на  сюрпризи. Така у нас вже традиція дарувати щось приємне рідним.  Новорічно-різдвяні свята завжди радісні, сповнені  приємним, веселою колядою, адже цикл свят  починається саме з 19-го грудня. Рідня у мене велика, тому подарунків завжди багато.

Олег Репецький – звукорежисер:

- Я вірю у добрі справи і дива Святого Миколая дотепер. Він завжди до мене приходить. У дитинстві він чомусь дарував мені не те,  що я хотів, зазвичай приносив  солодощі, якісь іграшки, а мені хотілося велосипед. Бувало, що був неслухняним, тоді поряд із  сюрпризом на мене  могла  чекати і  різочка. Цього року  я  був слухняним, добре справувався, тому думаю на  прутика не заслужив. Хотілося б, щоб добра було більше у нашому повсякденному житті, не лише на 19-те грудня.

Наталія Шпак - завідувач відділом аналітичних програм радіо:

- Так, звичайно, Миколай мені в дитинстві завжди приносив щось солоденьке. Дивиною для мене були  апельсини та мандарини. Було приємно. У все це я  вірила десь до третього класу, потім зрозуміла, хто насправді влаштовує таку приємність.  Зараз на подарунок  я  особисто не   чекаю, проте люблю дарувати щось приємне, люблю робити  людей щасливими. Хай то буде маленька  дрібниця, але коли бачиш радість  в очах людини, це мене тішить.

"Тиса-1"

Дата з

10 грудня 2012, 18:12
KARPATNEWS.in.ua — Новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України

Сподобалась новина? Підтримай KarpatNews натиснувши "Подобається"!