Сприйняття України за кордоном — як до нашої культури ставляться пересічні європейці

Українська культура маловідома пересічному жителю Франції, Німеччини, Угорщини; у Польщі ж вона потенційно цікава, але немає сформованого попиту

Про це йдеться в аналітичному звіті “Сприйняття України за кордоном”, підготовленому дослідницькою компанією InMind для Українського інституту, передає Укрінформ.

На думку експертів, у Франції ставлення до України серед широкого загалу тяжіє до нейтрального або навіть байдужого, адже пересічні громадяни мало стикаються зі згадками про Україну. Більшість респондентів вважає, що широкий загал сприймає Україну через призму східних слов’ян, у нерозривній зв’язці з Росією.

Серед секторів, які викликають інтерес, згадуються українська культура, утвердження миру на Сході та місце України між ЄС і Росією. Водночас сучасна українська культура оцінюється загалом як маловпізнавана, зауважують дослідники.

Експерти рекомендують проактивно просувати культуру України, концентруватися на сучасному образі України та акцентувати на її місці у світовому контексті.

Щодо Німеччини, то тут асоціативний ряд респондентів має здебільшого позитивне забарвлення, однак відчутно бракує конкретики в асоціаціях. Згідно з дослідженням, пересічні німці тяжіють до нейтральних або стриманих позитивних оцінок. Експерти пояснюють це сильною зосередженістю на власному порядку денному.

За їхньою оцінкою, українська культура у Німеччині присутня, але вона – нішева, для фахівців, для обмеженого кола тих, хто цікавиться нею, і для діаспори.

А от у респондентів у Польщі Україна викликає позитивні, яскраво-емоційні та нерідко історично-географічні асоціації. Загальне сприйняття України та українців все помітніше формують численні мігранти, однак ставлення до країни залишається “неоднорідним”.

Загалом польські агенти характеризують українську культуру як затребувану та потенційно цікаву, але справжнього сформованого попиту на українську культуру в Польщі немає.

Обмеженість знань про української культури у Польщі можна пояснити браком інформації про її минуле і сучасність або укоріненість стереотипів про фольклор як головну ознаку української культури, йдеться у дослідженні.

В Угорщині пересічні люди, на думку експертів, обізнані щодо України вкрай мало, тому ставлення переважної більшості є нейтральним.

За словами експертів, для всіх країн було характерним, що ЗМІ є основним джерелом інформації про Україну.

Дослідники зазначають, що негативні асоціації з Україною у більшості респондентів пов'язані з корупцією, бюрократизацією, а головними викликами для просування культури названі недостатнє фінансування з української сторони, негнучкість інституцій та мовний бар’єр.

Тематично дослідження було спрямоване на фахову аудиторію зі сфер мистецтва, освіти та громадянського суспільства. Основним методом дослідження були глибинні експертні інтерв’ю. Загалом у кожній країні проведено 21 інтерв’ю з індивідуальними й інституційними ключовими агентами, з представниками владних інституцій, дипломатичного корпусу, міжнародних інституцій, українського фахового середовища за кордоном та діаспори.