Один тільки річковий басейн Тиси має виняткову природну екологічну цінність завдяки присутності унікальних прісноводних водно-болотних екосистем, 167 великих озер стариць, більше ніж 300 водно-болотних угідь
Щороку 2 лютого відзначається Всесвітній день водно-болотних угідь. Рішення відзначати цей день прийняте з нагоди ухвалення Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, 2 лютого 1971 року в іранському місті Рамсар, на березі Каспійського моря (“Рамсарської конвенції”).
Мета Всесвітнього дня водно-болотних угідь – активізувати інтерес до заходів щодо підтримання майбутнього цих життєво важливих середовищ і видів, які залежать від них, особливо в цю пору року, коли саме вони є важливим джерелом ресурсів живлення й місцями для зимівлі водоплавних і навколоводних птахів.
Водно-болотні угіддя є невід’ємною частиною нашого довкілля. Вони допомагають зменшити вплив повеней, підтримують існування рідкісних видів тварин і птахів, забезпечують зайнятість та дозвілля населенню. Існують дуже різноманітні водно-болотні середовища, серед яких болота, очеретяні зарості, канави, ставки, струмки і ріки.
Річковий басейн Тиси має виняткову природну екологічну цінність завдяки присутності унікальних прісноводних водно-болотних екосистем, 167 великих озер стариць, більше ніж 300 водно-болотних угідь. Природоохоронні об’єкти в українській частині Тиси займають площу 1600 кв.км – це більш ніж 12% території Закарпатської області.
Згідно Переліку водно-болотних угідь міжнародного значення Бюро Рамсарської конвенції на території Закарпатської області статус водно-болотних угідь міжнародного значення надано у 2004 році озеру Синевир площею від 29,0 га, що знаходиться на території національного природного парку “Синевир”.
Наразі погоджено розпорядженням Кабміну від 24.10.2012 № 818-р «Про погодження надання водно-болотним угіддям статусу водно-болотних угідь міжнародного значення» надання статусу ВБУ Міжнародного значення таким угіддям Закарпатської області:
“Атак-Боржавське” площею 238,4 га на території Берегівського та Виноградівського району (регіональний ландшафтний парк “Притисянський”, річковий басейн р.Боржава);
“Долина нарцисів” площею 256,0 га на території Хустського району (Карпатський біосферний заповідник, річковий басейн р. Хустець/Тиса);
“Печера “Дружба” площею 0,13 га на території Тячівського району (Карпатський біосферний заповідник, річковий басейн р. Мала Уголька/Теребля);
“Чорне багно” площею 15,0 га на території Іршавського району (національний природний парк “Зачарований край”, річковий басейн р.Іршавка/Боржава);
“Урочище Озірний-Бребенескул” площею 1656,91 га на території Рахівського району (Карпатський біосферний заповідник, річковий басейн р. Бребенескул/Біла Тиса);
“Верхів’я річки Уж” площею 1054,0 га на території Великоберезнянського району (Ужанського національного природного парк);
“Водосховище Форнош” площею 210 га на території Мукачівського району (нині водосховище знаходиться в експлуатації Мукачівського МУВГ).
У 2015 році за пропозицією Рамсарської конвенції Всесвітній день водно-болотних угідь відзначається під девізом «Водно-болотні угіддя для нашого майбутнього», який підкреслює важливість водно-болотних угідь для забезпечення сталого розвитку людства та збереження біосфери в цілому.
Реалізація на практиці пріоритетів щодо поліпшення збереження водно-болотних угідь можлива лише за умови об’єднання зусиль ycix державних та недержавних установ та організацій, всього населення країни. Збереження, примноження, дбайливе і раціональне використання заповідних територій – обов’язок не лише працівників заповідників, а й кожного жителя краю. Адже ми повинні пам’ятати, що зберігаємо усе це для прийдешніх поколінь.
Також пропонуємо Вашій увазі деякі цікаві відео-ролики на дану тему: