Надзвичайну ситуацію маємо. Чи вигідний Україні воєнний стан?

Закарпаття поки далеко. Але готуватися вже наказали

Українці загалом та закарпатці зокрема доволі часто нарікають: чому би владі не запровадити військовий стан, аби всім мобілізуватися й прогнати напасть із рідної землі? Цього тижня, після обстрілу Маріуполя, здається, ми стали ближчими до нього: уряд запровадив на Донбасі режим надзвичайної ситуації та ввів режим підвищеної готовності до реагування на надзвичайні ситуації по всій країні. Це порівняно ще спокій, бо воєнний стан насправді – річ, до якої всім нам звикнути буде нереально важко. Аспекти цих понять роз’яснює ужгородський юрист Віктор Ганич.

Отже, зі слів юриста, головна різниця між надзвичайною ситуацією і воєнним станом полягає в триванні: НС запроваджується тимчасово – максимум на 90 днів для окремого регіону, ВС по часу не обмежений, його можна подовжувати указом Президента. Перший встановлюється в зонах стихійних лих і техногенних катастроф, а другий передбачає збройну агресію. До речі, воєнний стан може бути введений і в окремому регіоні, не лише в усій державі.
Найвідчутнішим ВС може бути для населення із введенням у селах і містах комендантської години. Це означає, що без пропуску вночі на вулицю – зась, без документів ходити не можна. Силовики отримують право перевіряти їх, а в разі необхідності оглядати речі, транспорт і навіть житло. Закриваються всі розважальні заклади. Вводиться й особливий режим в’їзду та виїзду із закритої території. Світло вмикати без крайньої потреби не можна – встановлюється так званий спеціальний режим світломаскування. Майно громадян і підприємств можуть вилучити для потреб армії. За законом, його мають відшкодувати, але як це буде насправді – невідомо.

Ще одна важлива річ – будь-яку людину мають право забрати з основного місця працевлаштування на громадські роботи. При цьому, переконує юрист, попередня посада та середній заробіток за нею зберігаються. Найвигідніший ВС владі, бо під час його дії можуть бути припинені повноваження Верховної Ради, міністрів, глав інших центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування.
І щодо роботи преси – допускається введення цензури (хто і як це буде здійснювати – незрозуміло, найімовірніше, військові на власний розсуд. – Авт.). ЗМІ та заклади культури можуть використовувати для «роз’яснювальної роботи серед військ і населення». А ще запроваджується табу на Інтернет!

Щодо режиму підвищеної готовності, який вводиться нині на решті території України, крім Донбасу, то це більш превентивні заходи, які насамперед стосуються органів державної влади, місцевого самоврядування, відповідно правоохоронців та рятувальників. «Зауважу ще таке: надзвичайний стан впроваджує низку обмежень прав громадян (наприклад, трудова повинність), проте в умовах надзвичайної ситуації таких обмежень немає.Тобто режим надзвичайної ситуації більше спрямований на органи влади, щоб вони привели свою діяльність у відповідність до таких умов», – додав юрист.
Також під час НС може бути посилена охорона в місцях великого скупчення людей, зокрема в метро. Але загалом це поняття прописане буквально загальними
фразами про обов’язки громадян на кшталт «…дотримуватися заходів безпеки в побуті та повсякденній трудовій діяльності, не допускати порушень виробничої й технологічної дисципліни, вимог екологічної безпеки» тощо.
Галина Солодка