Для вступу в ЄС Закарпаття має свої козирі

При правильній політиці наш регіон може стати годувальницею Європи та жити в достатку

Вже більше року на Закарпатті (та ще в трьох західних областях України) впроваджується спільна українсько-словацька програма з підтримки українських сіл «Дійсно разом». Нещодавно учасники проекту навідалися з триденною стажувальною поїздкою до Словаччини для обміну досвідом. Після року непростої роботи в українських реаліях вони мали змогу подивитися, як вирішують ті чи інші проблеми сільських громад наші найближчі сусіди.

Група формувалася з представників восьми неурядових організацій, які у квітні минулого року виграли конкурс мікрогрантів «Дійсно разом”. Всі вони вже рік поспіль кожний у своєму селі активно працюють над власноруч започаткованими практиками розвитку громади. А в Словаччині активісти змогли детально ознайомитися з п’ятьма надзвичайно успішними прикладами роботи сільських громад.

Одразу скажу, закарпатцям найбільше припав до душі екологічний центр SOSNA, що розташований за 12 кілометрів від Кошице в селі Дружстевна-при-Горнаді. Можливо, тому, що ця тема для Закарпаття близька: мода на екологічне поступово перетворюється на спосіб життя, поки що не повсюдний, але вже досить популярний. Екопродукти, екожитло, екоенергія – ці слова вже не належать до новітньої лексики в даному регіоні сусідньої з нами країни. 

Всі проекти словацького центру SOSNA направлені на те, щоб показати, як можна жити в гармонії з природою. Основну будівлю центру під час реконструкції перетворили в справжній екодім, максимально ресурсозберігаючий, маловідходний, здоровий і неагресивний до природного середовища. Все перераховане стосується не тільки окремо взятої споруди, але й усієї системи будинку разом з комунікаціями та присадибною ділянкою. Екотуалет і екодушова органічно пов’язані з рослинною системою очищення води, компостуванням відходів та екологічно чистим садом, городом і навіть маленьким озерцем з рибками. Сам будинок утеплювали мішками з соломою, коноплею і подрібненим папером, а зараз поруч будують дім гобіта, і теж повністю в екологічний спосіб, використовуючи глиняну штукатурку, ізоляцію з конопель, вовни, паперу і деревину. В SOSNA також задають моду на невеличкі екологічні пристосунки, що працюють на сонячній та інших альтернативних енергіях, відходах з деревини, соломи чи паперу. Провідна ідея тут — знайти не тільки екологічні способи заміни традиційних енергоносіїв, але й обов’язково дешеві — на період енергетичної кризи. Тут сконструювали і демонструють усім охочим купу усіляких цікавих речей — маленькі печі, які мають високу ефективність навіть при невеликій кількості палива, повітряний генератор, виготовлений з простої бочки і велосипедних коліс, сушку для овочів, сконструйовану зі старого комода і звичайного вікна, казан, що варить на сонячній енергії, тощо. 

Марія Куташі, секретар Бенянської сільської ради, що на Берегівщині, учасник проекту вважає, що SOSNA робить надзвичайно потрібну і корисну справу.

— Я знаю дуже багато людей у нас на Закарпатті, які активно використовують схожі екологічні технології в сільській місцевості. Це дуже перспективно для краю. Після вступу до ЄС при правильному підході це могло би стати нашим козирем, нашою особливістю, родзинкою усього регіону. 

І вона думає дуже слушно. За оцінками фахівців, інтерес до споживання екологічно чистих продуктів з кожним роком зростає у 3—4 рази. Припускають, що до 2020 року попит на екопродукти зросте до 200 — 250 млрд євро. Для Закарпаття вирощування екопродуктів, що зазвичай коштують у Європі у три-чотири рази дорожче, ніж звичайні, могло б стати справжнім джерелом достатку, тим більше, що Карпатський регіон ніби спеціально створений природою для екогосподарювання. 

Це стосується й екотуризму. На думку Леоніда Рибаря із закарпатського Тернова, директора КП «Агенція регіонального розвитку Тячівського району», екологічний підхід у закарпатському туризмі є дуже перспективною справою.

— Використання енергії природи і безвідходна екологічна система господарства, яку ми бачили тут, в SOSNA, – дуже цікава річ, — каже він. — Можна її використовувати у нас на Закарпатті при будівництві невеликих баз відпочинку чи приватних екосадиб. Це могло б стати частиною сфери зеленого туризму.
До речі, з «Дійсно разом” ця агенція впроваджує в життя проект «Оцифрування фільмів історичної спадщини села Терново», метою якого є не тільки збереження історичної спадщини села та створення технічної бази для можливості перегляду цих фільмів в сільському краєзнавчому музеї, а й розвиток туристичного руху — оцифровані кінострічки увійдуть в туристичні маршрути, що проходять через село.
 
Побували учасники поїздки і в Alma Center — громадському Центрі захисту і відновлення народних традицій Гемера, історичної області Словаччини. Він допомагає залучати в регіон недержавні кошти європейських організацій та інших донорів на розвиток туризму, підтримку місцевої етніки, традицій та культури. У Яблонові-над-Турньов їм показали один з успішних досвідів центру — кластерну туристичну модель розвитку Турніанського винного шляху — старовинного виноробного регіону, який не так давно почали відновлювати. Винороби, ресторатори, готельєри, дрібні ремісники та туристичні центри — всі у цій місцевості намагаються працювати спільно. Все, що в них відбувається, — результат спільного планування і співпраці. 

Цікавим є і досвід словацького Свержова. У цьому маленькому селі (500 осіб населення) діє Фонд місцевої громади, який допомагає залучати недержавні кошти європейських організацій та інших донорів. За гроші фонду село відбудувало офісне приміщення, спортмайданчик, квартири для молодих сімей, відремонтувало садок, привело в порядок народний дім, який тепер час від часу здається в оренду під весілля та інші заходи і приносить для села додаткові гроші.
 
Натомість у Бардейові варта уваги успішна співпраця між громадськими організаціями і місцевим самоврядуванням. Громадський фонд «Bardejov” діє 12 років і за цей час виборов собі реальне право і можливості впливати на життя міста і роботу влади. Це — некомерційна організація, яка надає фінансову підтримку діяльності місцевих громадян та неурядових організацій, що сприяють поліпшенню якості життя бардеївців. «Bardejov” двічі на рік влаштовує зустрічі між секторами для покращення комунікації, і приходить на ці зустрічі не стільки з вимогами до місцевої влади, як з пропозиціями і вже готовими результатами власної роботи.
 
— Тільки показуючи результат і те, що ми робимо корисного для міста, можна зламати бар’єр між секторами і громадськими об’єднаннями, — пояснює Йозеф Яріна, координатор фонду. – На цих зустрічах я завжди підкреслюю те, що ми робимо, чого досягли і в яких галузях. Бо наше самоврядування думає, що ми завжди хочемо від них тільки гроші. Але фактично велика допомога – це комунікація, обмін інформацією. Приміром, програма «Чистий Бардейов» діє вже майже 10 років. Її складовими є нагородження трьох жителів міста за найкращий вигляд території (кожен може стати найкращим і отримати за це хороший фінансовий приз) та документування і фільмування найменш доглянутих територій, будинків, дворів з вивішуванням фото в мережі та демонстрацією відео по телебаченню.
 
Що з побаченого учасниками у Словаччині невдовзі втілиться в Україні і в якому саме вигляді – ще невідомо. Однак задумки вже є, та й підтримка з українського боку не мала б забаритися.
 
Герміна Ерфан, головний спеціаліст відділу євроінтеграції та транскордонного співробітництва Закарпатської облдержадміністрації підтверджує, що представники влади тільки «за”, коли мова йде про залучення іноземного досвіду й транскордонну співпрацю:
 
— Облдержадміністрація зацікавлена в результаті виконання проектів, що сприяють розвитку актуальних галузей регіону, — каже вона. — Наш відділ активно підтримує і співпрацює з місцевими організаціями та установами різних форм власності, які долучаються до участі у різного роду програмах міжнародного співробітництва. Це дає їм змогу залучати фінансові та інші ресурси і послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються донорами на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України. 

Чудовий підсумок усій поїздці зробив експерт проекту «Дійсно разом” Андрій Вишняк, голова правління благодійного фонду «Центр громадських ініціатив» (з Перечина):

— Якщо людина нікуди не виїжджає зі свого міста чи села, — каже, — то вона не може порівняти місце, де живе, з чимось іншим, новим. Користь від таких навчальних поїздок величезна! Я переконаний не на сто, а, можливо, на тисячу відсотків, що краще один раз побачити, ніж сто разів почути. І насправді приклади, які під час цієї поїздки ми побачили, дуже добре демонструють, як можна ефективно організувати роботу в громаді так, щоб створити нормальні умови для життя і щоб громада відчувала відповідальність за своє майбутнє. 

Інга Деяк, "Новини Закарпаття"