Сьогодні вибір буде вирішальним…

Росія ніяк не може втихомиритися. Крим, інформаційна війна, неприхована військова агресія на сході, руйнування України, її інфраструктури, винищення народу – всі дії російського Гітлера все більше засвідчують: українська нація не зламалася, вона з кожним днем міцнішає в єдності свого духу. Ба більше, стільки патріотизму, як зараз влилося в серця українців, в т.ч. жителів Закарпаття, не змогли б утворити тисячі патріотичних заходів, уроків, подій і тому подібного.

Тільки на двадцять третьому році існування держави ми, українці, відчули, що таки єдина нація. І це ще більше дратує Путіна. Але, як кажуть, загнаний у кут вовк кидається на людей.Так і російський керманич – із новими нападками вишкірюється на Україну. 
Черговий вибрик – Росія хоче переписати текст асоціації Україна – ЄС на свою користь. Щоправда, Євросоюз відкинув можливість такого кроку. Але наміри росіян очевидні: будь-що, аби лише не давати спокою та найменшого шансу колись братній державі спробувати стати на ноги, вийти з колапсу. Наразі – чергова лякалка: знову будемо говорити про газ, вкотре сподіватися, що світ утихомирить російського агресора. Вийде чи ні – уже якось безнадійно байдуже. Хай подавиться! 
Нам зараз неймовірно важко. Через воєнні дії зупинилися всі хімічні та коксохімічні підприємства Донбасу. Інфраструктура сходу зруйнована. Вугілля також не видобувають, і навіть те, що вдалося вивезти на-гора, нереально доставити до теплоелектростанцій. Через це вже потерпає енергетика країни, промисловість обмежу¬ють в електропостачанні. Але це ще квіточки. І всі ми це розуміємо. Бо вже незабаром – осінь-зима. Без газу буде кепсько. Масово населення не встигло перейти на альтернативні види опалення. Не встигли переорієнтуватися всі підприємства. Занадто мало часу.  Та ще чомусь і матінка-погода не на боці українців: зазвичай тепле й довге літо цього року дощове й холодне. Вже хочеться грітися...
Але чомусь попри це теплиться надія, що ми все витримаємо. І долар по п’ятнадцять, і сумні повідомлення зі сходу, і довгі зимові вечори в прохолодних помешканнях. Першого вересня відправимо дітей до школи, потім утеплимо вікна, а наприкінці жовтня пройдемо випробування парламентськими виборами. Саме, ми, народ, а не купка вискочок, яких, наче брудну піну, винесло на поверхню водойми на хвилі революції, повинні провести справжню люстрацію влади. Зараз у нас є такий шанс – ми маємо добре придивитися до тих, хто йтиме до Верховної Ради. Проаналізувати, скільки й що вони обіцяли та як це виконали. Якщо виконали. І дати шанс тим, хто справді достойний. Зараз вибір буде вирішальним...    

Наталія ПЕТЕРВАРІ, "Закарпатська правда"