»Газова шара» закінчилася — обігріваймося заощадливо!

На пам’яті розповіді мого діда Михайла Ільковича, ще на початку минулого століття (це понад 100 років) більша частина Закарпаття (тоді Подкарпатська Русь) виживала за рахунок утилізації біомаси, перетворюючи її в дуже потрібний і ходовий європейський товар.

Енергетична незалежність України від російської «газової голки» як прояв патріотизму не вартує ламаної копійки порівняно з патріотизмом, що стосується витратної частини бюджету кожної сім’ї, фірми чи закладу. І це притому, що ціни на газ зростатимуть і чи буде він взагалі (рано чи пізно — закінчиться)?

Про фінансову доцільність переходу на альтернативні джерела тепла дещо пізніше, а зараз про марнотратство. Його під гаслами «Економіка має бути економною» насаджували нам впродовж десятиліть, і це дало плоди. Бо ще й сьогодні сотні мільйонів тонн соломи, соняшникового та кукурудзяного билля, деревинних відходів та іншого «непотребу» спалюється або гниє, разом з тим забруднює атмосферу, отруює воду та грунти.

Елементарні підрахунки енергетичної цінності біомаси — «непотребу», переведені в кіловат-години, або кілоджоулі (1 кілограм біомаси можна перетворити в середньому на 15500 кДж, або 4,3 кВт/год., що замінює 0,5 м3 газу), переконливо свідчать, що «газова шара» і дурість не мають меж. Ми топчемо ногами і знищуємо мільйони мегават, мільярди мегаджоулів, а отож, мільярди доларів і жаліємось на весь світ, що бідні?! Брехня!!! Міняймо психологію, станьмо патріотами, як мінімум, власного бюджету. Лише таким чином вдасться дешевше обігріти родину, село, місто, Україну і навіть частину Європи. Притому не лише заощадити на дешевому паливі, а навіть і заробити!

На пам’яті розповіді мого діда Михайла Ільковича, що ще на початку минулого століття (це понад 100 років) більша частина Закарпаття (тоді Подкарпатська Русь), виживала за рахунок утилізації біомаси, перетворюючи її в дуже потрібний і ходовий європейський товар. Будучи підлітком, я заслуховувався з відкритим ротом про тодішні технологічні процеси. «Викопувалась в землі яма завглибшки до 0,5 м, а діаметром до 3 м. Від основи ями і аж до вершини (заввишки до 3 метрів) накладалася копиця з дров, сухостоїв, гілок (відходи графських лісозаготівель). Цю копицю закидували глиною і трамбували (ущільнювали), робили невеличкий отвір в основі копиці й підпалювали. Після загорання цей отвір також закидували землею і стерегли, щоб ця копиця не згоріла, а лише тліла, будь-яке загорання по всьому периметру негайно придушувалося новим шаром грунту. Через тиждень кропіткої роботи ця біомаса перетворювалася на деревне вугілля, яке успішно продавалося по всій Європі, а тепло, що виділялося, нагрівало лише повітря.

Лише з часом, набуваючи знань, здобуваючи освіти, я дізнався про цей надзвичайний процес перетворення, а саме: горіння без доступу кисню, що називається «піроліз». Але не буду втомлювати читача науковою та технічною термінологією, бо для зацікавлених існує інтернет. Краще — про те, що з цього вийшло.

Вже будучи досвідченим інженером, у період першої газової війни Путіна проти України я задумався над тим, що нас чекає. Ця газова війна і дала поштовх до створення газогенеруючого (піролізного) котла, моделі KD-TURBO (для зацікавлених: KD – котел на дровах, TURBO – з тимчасовим примусовим піддувом, 15—100 кВт – потужність у кіловатах).

Розуміючи важливість проблеми, майже два роки разом із сином Володимиром ми працювали над створенням ескізів та креслень, технологією виготовлення, проводячи випробовування. Розрахунки потужності, ефективності, створення інструкції з експлуатації та паспорта, підготовка до сертифікації — це титанічна праця. Але результати експериментальних зразків узимку 2007 року порадували. Розрахунки були підтверджені, надійність гарантована, ефективність (ККД 85%) забезпечена! Відтак розпочалося виробництво. Шкода, що жодна з тих часів влада не зацікавилася нашою роботою.  Очевидно, особисті корисливі інтереси взяли гору над здоровим глуздом.

А зараз чиста арифметика для кожної людини

Для обігріву приватного будинку площею 100—150 м2 потрібно близько 600 м3 газу в місяць, що обійдеться (600м3х1,8 грн.) в 1080 грн., або (1080 грн.х6 міс.) 6480 грн. за опалювальний сезон.

За цей період виробиться тепла 111600000 кДж. Чого можна досягти, спаливши 7200 кг дров, що складає ~ 10м3х280 грн. = 2800 грн. на сезон. Економія —  6480 – 2800 = 3680 грн.

Для підприємців при таких площах арифметика є ще більш привабливою: 600м3х6,28 грн./м3 = 8768 грн.х6 міс. = 22608 – 2800 = 19808 грн. Остання цифра – економія за сезон.

При більших площах опалення економія зростає в рази. Тобто за 2—3 опалювальні сезони для пересічного українця і менше одного опалювального сезону для підприємців котел на альтернативному паливі окуповується.

До того ж водогрійні котли моделі KD-TURBO потужністю 15, 18, 20, 25 кВт — всеїдні, тобто спалюється все, що горить, незалежно від вологості та якості біомаси. Вони є й умовно дешевші — до 7000 грн. Натомість котли потужністю 30, 40, 50, 75, 100 кВт — піролізні, газогенеруючі, тобто в них згорає не лише біомаса, а й газ, який утворюється в процесі тління. Цей процес забезпечує 85% ККД та дворазове завантаження паливом на добу. Такі котли значно дорожчі – від 15000 грн. Більш детальну інформацію можна отримати від автора проекту за тел. (0-98) 923-09-77.

Михайло КЕРТИС. Іршавський район