Інформаційна маячня вражає «глибинку» Закарпаття!

Саме сільське населення Срібної Зем лі складають фокус-групу, на яку спрямовано вістря інформаційної атаки.

Чітко працюють технології відпрацьовані у багатьох гарячих точках як території колишнього СРСР, так і світу. Адже відомо, що жоден державний переворот, жоден бунт. не можливий без підтримки населення.

У нашому випадку це інформаційна атака на сільське населення Закарпаття. Саме ці люди складають фокус-групу на яку спрямовано вістря інформаційної атаки. Саме цих людей диверсанти (інакше я не можу назвати) штовхають на асоціальну поведінку. Адже, усі звернули увагу на емоційність натовпу, на відсутність явних лідерів і чітких вимог у тих, хто перекриває дороги. Хто веде війну такими методами, я не беруся судити. Хоча деякі міркування на цю тему маю. У цьому випадку лише констатую симптоми. Першим із симптомів є поява та поширення чуток.

Це ціла наука створення та розповсюдження маячні, що вражає розум. Ураження може відбуватися безпосередньо на місці роботи об'єктів фокус групи. Або за місцем проживання шляхом зараження вигідною інформацією сусідів, кумів, знайомих. У Церкві на недільній проповіді. Або через Інтернет шляхом ненав'язливого тролінгу на заздалегідь проплачених сайтах. Всі засоби доставки слуху використовують в комплексі. У нашому прикладі спрацював метод ОБС. (Одна баба сказала. Вчителька, доХторка, головиха). Причетність до «подій» родичів, друзів і колег підвищує їх достовірність. Далі вже слух поширюється сам, спонтанно з вуст у вуста. При цьому він обростає подробицями, свідченнями очевидців, і в обов'язковому випадку володіє ореолом таємничості. Результатом інтенсивного обговорення теми членами групи є формування суспільної думки - спільної програми стійкою погляду.

«На УАЗиках вночі хапають чоловіків у селах і відправляють на війну!» - Ось віна Чутка-Опудало! Закарпатський шедевр інформаційної диверсії. Чутка як саркома вражає мозок, тисне на емоції і не залишає шансів для розуму.
Нерідко для додання достовірності чутки-опудала її повідомляють по секрету. У підсумку люди не готові повідомити джерело інформаційної зарази. «Ми чули, але не кажемо бо люди бояться відповідальності! Людей налякали!» - Так говорять люди, що не бояться відверто порушувати Закон перекриваючи дороги. Явна відсутність логіки в цій відповіді лише свідчить про інформаційне ураження її носія. Ми бачимо, що якщо офіційні факти мають авторство, то чутки принципово анонімні. Тут має місце хіба що перебільшений варіант діалогу з собою.
У чутках обов'язково присутній елемент правди. У нашому випадку це те, що дійсно мобілізація оголошена. Доводи розуму про те, що в області закликають в армію не більше двох з половиною тисяч осіб, не діють резултатут - химери сильніше!
Страх, ворожість до тих, хто не носій слуху і природне бажання врятувати свою сім'ю, близьких і друзів від «чорного УАЗика, на чорній закарпатської дорозі, з чорними воєнкомами серед чорної ночі» домінують в свідомості. А оскільки чутки несуть досить сильний емоційний заряд, розвіяти їх розумними аргументами найчастіше важко або неможливо.

Олег Подебрій