Де вона, «полунична Мекка» Закарпаття? (+ФОТО)

Такі ось стихійні ринки, як на пропонованих до перегляду ФОТО, щороку на 2-3 тижні окупують територію автобусної зупинки, пішохідного переходу та і всієї проїжджої частини однієї з вулиць райцентру на Закарпатті...

Виноградівщина давно славиться не тільки високою врожайністю винограду, а й великими плантаціями полуниці. Саме на ній міське населення пробує добре підзаробити. Те, що виноградівці чесною працею заробляють собі на життя, звісно, тішить, проте цей стихійний бізнес погано впливає на довколишні території.

На фото можна побачити ту ж таки найбільш аварійну ділянку вулиці Копанської, про яку згадувалось в попередній статті, де «компактно» розташувалися продавці полуниці. І такі от стихійні ринки щороку на 2-3 тижні окупують територію автобусної зупинки, пішохідного переходу та і всієї проїжджої частини. Люди вмощуються чим ближче до траси, аби для водіїв авто створювався кращий вигляд на їх товар, а так звані «перекупники» залишають свої авто абиде.
 

Нещодавно трапилась цікава історія. Чоловік літнього віку їхав на велосипеді, намагаючись не потрапити під колеса автомобілів та не зіткнутися з неправильно запаркованими авто «полуничників». Проте, на хвилину втративши пильність, чоловік трохи не втратив життя. Котрийсь з пасажирів авто, що було припарковано посеред траси, відкрив двері і вдарив ними бідолашного велосипедиста, збивши його на землю просто під колеса водіїв, які їхали позаду. Мало того, що чоловік отримав ушкодження і шок, на нього ще й накинулась зграя розлючених «бізнесменів», котрі розповідали йому, як потрібно правильно їздити. Добре, що за чоловіка вступилися тутешні жителі і просто відправили його додому, а справа завершилася благополучно.

Та це тільки один випадок з десятків. Продавці полуниці розгулюють вулицею, навіть не звертаючи уваги на автомобілі, а кошики з їх товаром загородили всю обочину та пішохідний перехід. Тож дітлахи, які добираються на псевдомаршрутках зі школи, не знають, яким чином перейти дорогу. Люди ж, котрі чекають на транспорт, повинні мати при собі якусь яскраву ганчірку, адже, стоячи серед купи кошиків та продавців, вони майже не мають шансу бути поміченими.
 

Та найболючішим для мене, як мешканки тутешнього мікрорайону, є питання сміттєзвалища, в яке перетворюється вулиця і її околиці після вдалого ґаздування місцевих підприємців. Адже ніхто з них навіть не думає прибирати за собою пластикові ящики та пляшки, картонні коробки та упаковки з–під соняшникового насіння, чіпсів, печива та інших продуктів харчування.
 

То як вирішити це питання не у збиток людям і на благо території?

Загалом все залежить від тих-таки людей, якби вони опустилися з проїжджої частини на ділянку, яку видно на наступному фото, і поставили 2-3 баки для сміття. Їх торгівля від цього була б не менш прибутковою, але більш безпечною. Можна навіть обладнати спеціальне місце для продажу полуниці, де за символічну оренду всі бажаючі змогли б у комфортних умовах реалізовувати свій товар.

Долучитися до вирішення цього питання повинен міський депутат від прилеглого мікрорайону, адже саме йому люди довірили створення комфортних умов свого проживання. Та поки нікого ці проблеми не цікавлять, а міліціонери, які час від часу з’являються у «полуничній Мецці», просто добре підзаробляють на нелегальному бізнесі.

Нове Закарпаття