Жити в Ужгороді стає небезпечно!

#Суспільство

Мова йде про обласний центр найзахіднішої області України — місто Ужгород.

У столиці Закарпаття дихати небезпечно, точніше, вдихати ті речовини, через які місто опинилося на перших позиціях всеукраїнського рейтингу забруднених міст. Ужгород 13-й в Україні й перший серед міст Західного регіону за рівнем забруднення повітря. Основна проблема у формальдегіді — невідчутній речовині, яка накопичується в повітрі з кількох причин, серед яких найперша — засилля автівок. Інший визначальний фактор, який змінити неможливо — несприятливе географічне розташування. В захищене з боків місто майже не навідується сильний вітер — 70 днів у році в Ужгороді штиль, а відтак і накопичення брудного повітря.

Кілька років поспіль обласний центр Закарпаття поряд із промисловими містами-гігантами Сходу і Півдня «змагається» за першість з індексу забруднення. За результатами 2012 року Ужгород був дванадцятим, а в 2011-му взагалі посів другу сходинку після Маріуполя. На цей день середні показники кращі, зате не через діяльність відповідних служб, а завдяки погодним умовам. Якщо йде дощ, то він речовини, які забруднюють повітря, вимиває, хоча тоді вони потрапляють у грунт. А загалом жодних заходів для зміни ситуації з брудним повітрям вжито не було.

ВИМІРЮВАТИ СКОРО НЕ БУДЕ ЧИМ: ЗЕМЛЮ ОДНОГО З ЛАБОРАТОРНИХ ПОСТІВ ХОЧУТЬ ПРОДАТИ

Лабораторія спостережень за забрудненням атмосферного повітря Закарпатського гідрометцентру — єдина організація на Закарпатті, яка здійснює ретельний контроль за станом забруднення атмосферного повітря і надає конкретні докази того, чим дихають ужгородці. Сьогодні лабораторія в дуже складному становищі. Борги з минулого року не пропускає казначейство, грошей не видно, все необхідне для роботи доводиться купувати за свій кошт. Якщо в цьому році хоч частково не зміниться становище, то може постати питання про закриття. Тож не дивно, що сьогодні в лабораторії працюють ентузіасти.

«Щоденно чотири рази на добу ми відбираємо проби на двох стаціонарних постах: у житловому районі неподалік 16-поверхівки й у промисловому — неподалік видавництва «Закарпаття». Після цього подаємо дані до Центральної геофізичної обсерваторії (Київ), яка є нашим методичним центром. Офіційне розповсюдження результатів відбувається після перевірки в цьому підрозділі», — пояснює Василь Лобко, голова Закарпатської обласної організації Все¬української екологічної ліги, голова комісії з питань збереження довкілля Громадської ради при Закарпатській ОДА.

Крім того, що спеціалістам створюють такі умови, за яких здійснювати роботу можна лише на ентузіазмі, міськвиконком вирішив забрати в лабораторії один із постів. Ухвалено рішення про продаж землі неподалік 16-поверхівки, що на проспекті Свободи, 2. Хоча всі документи на право користування цієї землі, відведеної під пост, залишаються в лабораторії, коментує Василь Лобко. Влада пояснює, що їй потрібні кошти, і вже сьогодні, але це суттєве порушення щодо прав самих ужгородців, які, як мінімум, не матимуть даних про стан повітря у своєму місті.

ГРАНИЧНО ДОПУСТИМА КОНЦЕНТРАЦІЯ ЗАБРУДНЕНЬ ПОВІТРЯ В УЖГОРОДІ ПЕРЕВИЩЕНА В 4 РАЗИ

Спостереження за забрудненням повітря сьогодні тривають у 53 містах України, зокрема в обласних центрах. Розрахунковий коефіцієнт має назву КІЗА — комплексний індекс забруднення атмосферного повітря. Практично в усіх містах до першої трійки забруднювальних речовин входить формальдегід. А це небезпечна канцерогенна речовина, яка є одним із основних джерел онкозахворювань верхніх дихальних шляхів мешканців Закарпаття. Важкі метали теж є в повітрі, перевищення спостерігають і щодо оксиду вуглецю, який теж є продуктом викидів автотранспорту, розповідає Марія Федорішко, керівниця Лабораторії спостережень за забрудненням атмосферного повітря Закарпатського гідрометцентру.

Є два види джерел забруднення повітря: стаціонарні й пересувні. До стаціонарних належать заводи, підприємства, яких у нас небагато. Пересувні джерела включають автомобілі, літаки, ракети тощо. Наприклад, Донецьк і Ужгород мають однакові рівні забруднення, зате в Донецьку добре розвинена промисловість, тому там викиди більш специфічні.

Науковці розробили коефіцієнти забруднення: дуже високий, високий, підвищений, низький. Дуже високий коефіцієнт забруднення у Слов’янську, Дніпродзержинську, Донецьку й Одесі. Високий має 21 українське місто, з яких майже всі східноукраїнські та південні, крім Ужгорода й Рівного. Ужгород на 13-му місці в Україні з коефіцієнтом забруднення 9,1, тобто високе забруднення в цілому, розповідає Василь Лобко і додає, що нормально люди почуваються в містах із низьким рівнем забруднення. Найбезпечніше, очевидно, в Українці й Обухові, оскільки вони останні в переліку українських міст.

На Західній Україні подібні спостереження проводять у восьми містах: Ужгороді, Рівному, Луцьку, Чернівцях, Львові, Хмельницькому, Вінниці, Тернополі. Й Ужгород серед них посідає першу сходинку.

«Перевищення ГДК — гранично допустимої концентрації — в Ужгороді за 2013 рік спостерігається в чотири рази. Коли ГДК перевищена в п’ять разів, треба терміново бити на сполох. В Ужгороді в окремі спекотні дні літа спостерігають і більше п’яти ГДК», — пояснює Василь Лобко.

Найвище забруднення повітря влітку. Цього року через аномальну спеку можна приблизно уявити собі дані лабораторії. Зате за радіаційний фон закарпатці можуть бути спокійні. Перевищень не спостерігалося за всі роки роботи. Сьогодні щоденно роблять заміри гамма-фону у восьми точках області: Ужгород, Рахів, Нижні Ворота, Нижній Студений, Міжгір’я, Берегово. Середній рівень по Закарпаттю — 10—12 мікрорентгенів при нормі 25, розповідає інженер-радіолог Лабораторії спостережень за забрудненням атмосферного повітря Закарпатського гідрометцентру.

«Найбільший недолік Ужгорода в тому, що наші предки вибрали це місце, зважаючи на метеорологічні та погодні умови, близьке розташування річки. Але тоді вони не могли передбачити тієї урбанізації, яка сьогодні триває, а тим паче передбачити таку кількість транспорту. В Ужгороді протягом року майже немає вітру, до 70 днів штилю. І сьогодні ми практично задихаємося від пересувних джерел забруднення», — вважає Василь Лобко.

Зі Словаччини дмуть більш-менш чисті вітри. Зате звідти на Закарпаття привозять старі автівки, які завдають неймовірної шкоди повітрю. У багатьох європейських країнах існує екологічний податок на автомобілі, вік яких на час придбання перевищив п’ять—вісім років. Це спонукає купувати нові автівки, що завдають значно менше шкоди довкіллю. А закарпатці готові купувати такий транспорт, особливо словацький, бо він дешевий, тим паче, що розмитнювати зовсім не обов’язково.

Зате якість палива можна покращити. Якщо несприятливе географічне розташування не змінити, то можна збільшити кількість зелених зон. Замість скверів ростуть новобудови, між тротуаром і проїжджою частиною теж відсутні газони. В містах не має бути відкритого грунту. У європейських містах весь грунт озеленений, як правило, густою травою, яка робить свої функції, очищає. Крім цього, потрібно враховувати метеорологічні умови. Кількість, інтенсивність опадів, тиск, швидкість, напрямок вітру теж впливають на стан забруднення.

Погані дороги — це постійне гальмування й розгін машини, а відтак чималі викиди шкідливих речовин у повітря. Погана організація роботи громадського транспорту, низька якість бензину, відсутність ефективного державного контролю за викидами суттєво впливають на екологічну ситуацію. «На Ужгород достатньо двох стаціонарних постів, аби вимірювати рівень забруднення повітря, але потрібні й експедиційні, щоб проводити маршрутні спостереження. Їх, звісно, можливості фінансувати немає. Були випадки, коли працівники лабораторії за свій рахунок проводили такі заміри у восьми точках міста й отримали загальну картину забруднення. Шахта й БАМ найбільш провітрювані. А найзабрудненіший Новий район, де колись було сміттєзвалище», — розповідає голова Закарпатської обласної організації Всеукраїнської екологічної ліги, голова комісії з питань збереження довкілля Громадської ради при Закарпатській ОДА.

ВИХІД — ЗВІЛЬНИТИ ЦЕНТР МІСТА ВІД МАШИН І РОЗВИВАТИ ІДЕЮ ТРОЛЕЙБУСНОГО УЖГОРОДА

Модернізація транспортної інфраструктури України є одним із ключових пріоритетів діяльності ЄБРР у країні, оскільки сприяє поліпшенню і розширенню комерційних зв’язків усере¬дині України і з сусідніми країнами. Саме тому ЄБРР надає Україні кредит 200 мільйонів євро за проектом модернізації автомобільних доріг, який фінансується спільно з Європейським інвестиційним банком. Попередньою умовою ухвалення рішення щодо виділення фінансування для проекту реконструкції доріг було затвердження програми Міжнародного валютного фонду для України, яке відбулося 30 квітня, повідомляє УНІАН.

Сьогодні Ужгороду також необхідна модернізація доріг та й загалом модернізація транспортних розв’язок. У кінці 80-х було радянськими фахівцями було вирішено зробити електричний транспорт — тролейбуси. «Було закуплене все необхідне і навіть ухвалене рішення про те, що Ужгород буде електрифікований. А потім розпався СРСР і все розікрали. Я мрійник і в перспективі бачу Ужгород тролейбусний, як у Львові. До того ж сполучення могло б існувати з Чопом, Мукачевом, Великим Березним. Ще в часи Чехословаччини Закарпаття планували зробити зоною відпочинку. Тоді хотіли побудувати тут другі Карлові Вари. Планувалося, що люди їхатимуть сюди вкладати кошти у відпочинок», — ділиться спогадами Василь Лобко.

Якщо ці плани виглядають менш реальними за сучасного суспільно-політичного стану в країні, то вже негайно можна зробити інше. «Вкрай важливо, аби центром міста не їздили автівки, і не тільки у вихідні. Ми вимірювали забруднення на площі Корятовича на газоні неподалік входу на ринок. Дуже погані показники були. Там рух автотранспорту зі швидкістю 5 кілометрів, це означає, що автівки постійно гальмують, а це додаткові викиди. А ще навколо забудова. Тому хочемо чи не хочемо, але центр міста треба звільнити від машин й у будні», — вважає Василь Лобко. Він переконаний, що потрібно відновити відділ екології у міськраді, який сьогодні ліквідований, оскільки так набагато легше ухвалювати колегіальні рішення.

Хіба так важко спекотного дня помити вулиці чи навесні засадити новий сквер або ж хоча би не знищувати той, що вже існує? Чи пересісти на велосипед на час літнього сезону: велорух Night Ride запрошує всіх охочих до численних заїздів, які відбуваються в місті. А якби на автівках ще й з’явилися працюючі каталізатори, то забруднення суттєво знизилося би. Сьогодні не можна змінити лише географічне розташування обласного центру Закарпаття, а все інше залежить від особистої волі й бажання самих ужгородців, зокрема тих, хто ними керує і сьогодні відповідає за життя міста.