Йдеться про величний храм, який має з’явитися майже у самісінькому центрі столиці Закарпатського краю
На Закарпатті, в Ужгороді, єпископ УПЦ КП після десяти років прохань про дозволи, вирішив почати будівництво храму самовільно.
Поклонний хрест та камінь, де незабаром має бути встановлено храм-пам’ятник Небесній сотні, було освячено в Ужгороді 6 травня єпископом Ужгородським і Закарпатським Кирилом (УПЦ КП). Конфлікт ситуації полягає в тому, що громада церкви, не маючи свого храму (на відміну від УПЦ (МП), що має величний храм у центрі міста), вже понад десять років виходжувала необхідні дозволи та пакети документів на будівництво молитовної споруди.
Чиновники ж радили їм скористатися закинутими будівлями на околицях міста. Та Кафедральний собор Української Православної церкви Київського Патріархату не може розташовуватися десь на околиці міста, переконаний єпископ Кирил.
Будучи активним учасником революційних подій, владика ідею з храмом не полишав ні на мить і на одному з віч ужгородського Майдану підняв перед людом питання про будівництво церкви. «Рішення про будівництво цього пам’ятника схвалили на нашому ужгородському Майдані в 2 березня 2014 року. За нього проголосувало близько 2,5 тис чоловік», – каже єпископ.
І місце для храму отець Кирил підшукав непогане. На галявині однієї з центральних площ міста раніше хотіли встановити пам’ятник Тарасові Шевченку. Згодом, поставивши Шевченка в іншому місці, на тій галявині заклали фундамент під пам’ятник соборності України, який так і не був побудований через кризу. Нині ж на цьому місці єпископ прагне побудувати храм-пам’ятник героям Небесної сотні, сподіваючись, що посягнути на таку будівлю ні в кого з владних мужів рука не підніметься.
Витягнувши стіни по периметру вже закладеного фундаменту пам’ятника соборності, владика Кирил прагне збудувати Кафедральний собор Закарпатської єпархії Української Православної єпархії (Київського Патріархату) та храм-пам’ятник героям Небесної Сотні і святого апостола Андрія Первозванного.
Стосовно правових норм, які давали би дозвіл отцю на такий крок, єпископ відповів, що церква очікує на будівництво свого храму вже понад 10 років, а з дозволів є тільки попередні погодження.
«Але оскільки у нас зараз практично нема влади, то все це ми будемо завершувати в правовому полі, при новій міській владі», – каже єпископ Кирил. На останній сесії міськради питання встановлення хреста визнали юридично несанкціонованим, однак єпископ Кирил переконаний, що земля не належить нікому з міських владних мужів, а, як написано в Писанні, є Господньою. «А скомпрометовану нинішню владу народ переобере і при новій міській раді на першому ж засідання депутати проголосують за будівництво храму і ми будемо мати повний юридичний пакет цих документів. ...Ми просили бодай якусь будівлю десять років, нам нічого не дали. Тепер у нас революція, то ми будемо діяти революційними методами», – каже владика Кирил.
Стосовно такого самозахоплення території – встановлення хреста, на який ні в кого не підніметься рука, депутат міської ради Ростислав Буланов відреагував, написавши заяву до міліції. «Майдан боровся за те, щоб у країні відбувалося все за правилами, а вшановувати героїв Небесної сотні методами Партії регіонів, я думаю, їм самим було б неприємно», – каже депутат. І додає, що готовий стати на бік священнослужителя, як тільки той вдасться до законних методів здобуття ділянки для побудови кафедрального собору.