Ректор УжНУ запропонував нардепам три нові пункти реформування вищої освіти України

Тож до УжНУ завітали голова комітету Валерій Пацкан, члени комітету Іштван Гайдош, Андрій Шевченко, Ірина Луценко, Богдан Бенюк, Мустафа Джемілєв, Василь Самойленко. Також у засіданні брав участь заступник голови Верховної Ради України Руслан Кошулинський.

Їх візит до університету не випадковий: нині на Закарпатті проживають представники майже ста національних меншин, і в УжНУ для задоволення їхніх освітніх потреб відкрито гуманітарно-природничий факультет з угорською мовою навчання (з 2008 року), відділення словацької філології (1996 рік), кафедру класичної та румунської філології (1996 рік).

Виїзні засідання мають чимало переваг для роботи законодавчих утворень, зокрема – дають змогу безпосередньо на місці ознайомитися зі становищем певного регіону, умовами життя, забезпеченням освітніх, мовних, культурно-мистецьких, інформаційних та інших потреб національних меншин. Ініціатором зустрічі в УжНУ став Ярослав Лазур, в. о. декана факультету європейського права та правознавства.

    СЛІД СТВОРЮВАТИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНЕ СЕРЕДОВИЩЕ

В УжНУ сьогодні успішно діє 113 кафедр, що забезпечують викладання майже 20-тисячному колективу студентів. Завдяки географічному положенню, а також діяльності кафедр угорської, словацької, румунської філології університету легше інтегруватися у європейську спільноту, що нині відбувається впевненими кроками, - зауважив у своїй доповіді перед учасниками виїзного засідання комітету ВР і професорсько-викладацьким складом вишу ректор УжНУ Федір Ващук. На його думку, слід якнайшвидше завершити процес законодавчого упорядкування у сфері вищої освіти. Очільник університету запропонував три пункти реформування, яких досі не було в жодному проекті законів про вищу освіту. У разі їхньої реалізації підготовка фахівців і стан розвитку країни суттєво зміниться.

Перший пункт полягає в перегляді питання держзамовлення у вищих навчальних закладах. Воно застаріле й не відповідає сучасним вимогам розвитку країни: студенти, вступивши на держзамовлення, можуть навчатися 5 років на достатньому рівні, «витягаючи» лише на стипендію. Відтак часто виходять з вишу далеко не професіоналами. Державне фінансування новоспеченого студента після вступу має діяти лише рік. Після цього ВНЗ самі повинні визначати контингент тих, хто навчатиметься безкоштовно, створюючи конкурентоспроможне середовище. Найголовніше, щоб після випуску держава мала добре підготовлених фахівців, переконаний ректор УжНУ.

Друге – це розмежування понять державне замовлення і стипендія. Бо ті, хто навчається за оплату, не мають права отримувати навіть премію за активну діяльність, різні досягнення, хоч нерідко заслуговують на це.

Третя пропозиція керівника Ужгородського університету – це зарахування років навчання у виші до загального трудового стажу. Узаконити це можна без зайвих зусиль, а результат буде однозначно відчутний.

    ПО ПРОФАНАЦІЇ ОСВІТИ – ЯКІСТЮ КАДРІВ Й УКРУПНЕННЯМ

«Навчальний процес у вищій школі визначається якісним кадровим потенціалом. В УжНУ наразі 117 докторів наук. Ми повинні орієнтуватися на світові показники. І коли вони динамічно зростають, повинні збільшуватися й завдання, що ставить перед собою виш. Важливим при цьому є фінансування, організаційні заходи, а також підтвердження вчених ступенів», – зазначив під час доповіді проректор з наукової роботи Юліан Височанський.

Проректор порушив і питання укрупнення навчальних закладів. Наприклад, у Європі на мільйон населення припадає один університет. Натомість на Закарпатті нараховують близько 30 філій різних навчальних закладів, якість освітніх послуг яких є доволі сумнівною. Федір Ващук додав, що неодноразово намагався припинити їхню діяльність. Боротися з цими закладами вкрай важко, бо за кожним стоїть високий чиновник чи родинні зв’язки у верхах влади. Ректор УжНУ переконаний, що лише на законодавчому рівні можна відрегулювати це питання.

УжНУ нині є одним із найпотужніших університетів України, що готує фахівців у сфері медицини. У виші – 33 кафедри, спрямування яких – сфера охорони здоров’я. «Наша стратегічна мета – створення дослідницького університету. У цьому контексті доводиться вирішувати чимало завдань, і найперше з них – це ґрантова політика. УжНУ сьогодні оформляє ґранти з університетами Братислави, Дебрецена, Кошиць на загальну суму 1,5 мільйона євро. Друга умова – це визнання подвійних дипломів. Ужгородський університет має намір відкривати центри дистанційного навчання. Для студентів-стоматологів це буде університет у Пряшеві, а для інтернів – у Братиславі», – розповів під час засідання комітету проректор з науково-педагогічної роботи Юрій Переста.

Цього року УжНУ зробив ще один важливий крок у забезпеченні якісної медичної підготовки студентів. Були підписані договори з медичними коледжами Хуста, Берегова, Міжгір’я про створення науково-навчальних комплексів. Ідеться про можливість переведення студентів, які завершили навчання в цьому закладі, на навчання в УжНУ. Нині обговорюється відкриття в Ніредьгазі центру дистанційного навчання.

Під час засідання комітету ВР порушили й питання соціально-побутових умов для студентів, а також створення на законодавчому рівні Всеукраїнської студентської ради. Пропозиції вніс голова студради Закарпаття Іван Полюжин.

До слова, як стало відомо, наступного тижня, за сприяння Валерія Пацкана, президент Студреспубліки Ольга Гартнер проходитиме навчання при комітеті з питань прав людини.

    «БІЛЬШЕ ЗНАЄМО, БІЛЬШЕ МОЖЕМО, БІЛЬШЕ РОБИМО!»

Валерій Пацкан зауважив, що найважливіше завдання засідання – визначити механізми, якими можна повпливати на вирішення того чи іншого питання на законодавчому рівні. З ініціативою доповнити девіз УжНУ конкретними діями виступив Андрій Шевченко, заступник голови комітету ВР з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Він виокремив для себе кілька найважливіших пунктів серед причин стагнації у сфері науки й освіти. Перший – фінансування: за 22 роки Незалежності цього року на потреби галузі виділено найменше коштів. Друге – ізоляція від світової науки. Можливості для співпраці мають усі, це питання мови й технологій, переконаний Андрій Шевченко. «Третя умова – несвобода. Результат діяльності університету – виховання гідного громадянина, тож стосунки між викладачем і студентом мають бути демократичні, коли обоє почуваються вільно», – підсумував нардеп.

Андрій Шевченко пообіцяв передати прохання працівників УжНУ голові комітету з питань науки і освіти Лідії Гриневич. Натомість попросив закарпатців заявити свою позицію щодо підписання Угоди про Асоціацію з ЄС.

Інший народний депутат Богдан Бенюк, член комітету, зізнався, що болонська – в українському випадку «оболонська» – система мучить викладачів і студентів. Наразі проблема державної освіти і платної – колосальна. А те, що питання нарахування стипендії варто переглядати після першого року навчання, підтверджується в Україні на всі 100 %. Вартою обговорення Богдан Бенюк вважає пропозицію ректора УжНУ щодо зарахування до трудового стажу років навчання у виші.

Після засідання в ректораті члени комітету оглянули навчальні корпуси на БАМі, виступили перед студентами вишу, а також відвідали приміщення гуманітарно-природничого факультету з угорською мовою навчання. Членам Комітету й заступнику голови ВР продемонстрували досягнення структурного підрозділу, де навчають студентів найбільшої за чисельністю нацменшини на Закарпатті.

Наталія Каралкіна, Медіацентр УжНУ