Віриться, що цим людям з серцями, чуйними до прекрасного («Зупинися, мить!...) незабаром відкриються і простори Гімалаїв. Але поки що вони освоюють багатогранну красу рідних місць, де дивовижні Карпати тепло об’єднали в своєму лоні цілий ряд країн. Це, скажімо, промовисто показав міжнародний фото-пленер «Карпатфотопленер-2012». Восени Міжгірський район відвідали 23 фотохудожники з чотирьох країн — Словаччини, Польщі, Угорщини і України для активної участі в цій, уже п’ятій, фото-фієсті. Організувала, вже традиційну, акцію Спілка фотохудожників Закарпаття, очільником якої є Володимир Ньорба, хоча, прикметимо, він просить не акцентувати на своєму формальному лідерстві, адже активні в Спілці всі без винятку: краса рідної землі невгамовно наснажує цю активність. Як і торік, цьогорічний фото-пленер відбувся на базі готелю «Шепіт Карпат» у верховинському селі Пилипець. Для фотохудожників ця подія, без сумніву, стала знаковою. Вони робили своєрідний підсумок своєї творчої підготовленості, прагнули в ловитві неповторних митей проявити себе за максимумом. Організатори, за свідченням В.Ньорби, «намагалися зібрати щонайбільшу кількість учасників, щоб уздріти вагомість своїх досягнень у рівноправному вінку робіт колег, різнобічних за своєю майстерністю…» Що ж, безперечно, і чисельний коефіцієнт учасників показує, що фото-пленер має вже свій усталений імідж на міжнародних теренах. Недарма ж наступного року плануються фото-пленери в значно ширшому географічному контексті — Чехії, Італії, Швейцарії. Та й уже цього року наші фотохудожники доцільно для своєї невтримної творчої діяльності побували в Польщі та Словаччині. А вже після пленеру в Пилипці, не відкладаючи свої зображальні досягнення в довгу скриню, в жовтні в угорському Мішкольці тамтешній Культурний центр молоді прийняв фотовиставку «Закарпаття» з чудовими роботами членів Спілки фотохудожників нашого краю — Володимира Ньорби, Миколи Поцка, Василя Фіцколинця, Івана Буркала, Ярослава Макара, Василя Ловски, Ярослава Шелепи, Оксани Піняшко, Олександра Шебедяка, Олі Ньорби, Юрія Туряниці та Михайла Моркляника. Глядачам сподобалися прекрасні пейзажні праці та макро-фотографії, про що повідомив присутній загал голова фотоклубу Мішкольца Іштван Варга та та куратор презентації Іштван Козма. …А по прибутті у верховинський Пилипець всі учасники найперше взялися за лови тої самої чудової миті — крізь уранішній туман попрямували до самого неба. Крім наших славних краян, узяли участь в цій образотворчій роботі Ярослав Чулка зі словацьких Кошиць та його земляки — Йозеф Олейник з міста Ружомберок, Ладислав Цупер із Пряшева (до речі, автор аж двадцяти персональних виставок). Приєдналися до наснаженого загалу двоє поляків із Кросна Лукаш Козловскі та Маріуш Каша., угорець Андрій Едельман з міста Солнок. А українське Рівне теж єдино з інших регіонів прислало сюди своїх повпредів — Жанну Каштан, Тетяну Вакулюк, Віталія Філімонова. Звісно, найбільш маститим із рівненчан був Олександр Харват — фотохудожник, член НСФХУ, Міжнародної Федерації фотомистецтва, засновник та керівник Міжнародного салону художньої фотографії «Фотовернісаж на Покрову», керівник студії «Простір фото» (Рівне), автор сімнадцяти персональних виставок в Україні, Румунії, Угорщині, Словаччині, Китаї. … «Зупинювачі миттєвостей» натрапили якраз під час своєї фієсти на дивовижну грибну пору. З великим захопленням вони полювали не тільки на вдалі кадри, але й на білі гриби, які були просто навдивовижу — один від одного ліпший. А Борис Корнієнко з Виноградова здибав «зонтик» з діаметром своєї парасолі за півметра. Його успішно приготували на базі, а потім раділи, що всі вижили. Захоплення від грибних ловів було настільки великим, що навіть екологічний працівник Йозеф Олійник деколи губився, а всі його відтак шукали. Солодко помирали на язиках останні яфини. Добре всім було і біля водоспаду Шипот, і в околицях Пилипця, і власне на Боржавських полонинах. Всі змогли попоїсти овечої бринзи, покуштувати неповторного гірського меду. На цьому смаковитому тлі всі учасники в конференц-залі змогли через проектор показати свої особисті попередні творчі здобутки. А для сучасної творчості піднімалися на хребет гірським витягом. Одного разу зустріли там групу чехів, усі завзято зробили спільну фотографію. Потім Жанна Каштан пошкодила ногу, але на базі її цілком вилікували майстерні страви з вівці, приготовані вірменським кухарем. А другого дня на полонині згаданий майстер Олександр Харват давав майстер-клас із пейзажу, а навчання продовжив під дощ у конференц-залі. Протягом двох тижнів фотохудожники отримали грандіозний заряд позитиву. Це привело до наступної вдалої виставки Микола Поцка в Хусті, згаданого вернісажу в Мішкольці, п’ятеро учасників цього пленеру взяли участь у двох словацьких пленерах. А на початку листопада, скажімо, Юрій Туряниця отримав нагороду Національної спілки фотохудожників України в Києві. Привернула увагу краян і виставка в Іршаві. Словом, фотохудожники показують себе динамічною частиною українського суспільства, на своєму рівні ведуть його вперед. А на початку січня наступного року колоритні образки з Боржавських полонин презентує в Ужгороді виставка за результатами «Карпатфотопленеру-2012». Подивімося ж на те, чим захоплюються всі народи, крім… нас. Іноземець Ярослав Чулка , скажімо, в Пилипці не втримався і мовив: —Я вже вдруге поспіль відвідую ваш край, дякуючи Спілці фотохудожників Закарпаття, і вже вдруге не можу намилуватися цією чарівною природою. Це — неймовірна краса! Люди — чудові! Із задоволенням приїду ще і ще раз.
Василь ЗУБАЧ
03 грудня 2012, 10:43 KARPATNEWS.in.ua — Усі новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України