Традиційно у День всіх святих, 1 листопада, на Закарпатті відзначається День пам’яті померлих.
Сьогодні на Закарпатті у більшості організацій та підприємств — вихідний день. Цього дня могили прикрашають квітами і запалюють свічки пам’яті.
Два перших листопадових дня у католицькій церкві присвячені пам’яті померлих – День всіх святих (1 листопада) і День поминання померлих (2 листопада).
Свято має глибокі язичницькі корені. Біля двох тисяч років тому кельтські племена в цей час святкували настання нового року, в переддень якого відзначалось свято Самхейн (Samhain). Цей медовий час (перехід до зими) вважався часом чарівним і містичним – сіди (нейтрально, а часто і ворожо налаштовані до людей чарівні істоти), проходять в світ людей, а люди теж мають можливість побувати в потусторонньому світі. Вважалось також, що душі померлих у цей день повертаються у свої домівки і вимагають жертовної їжі у живих. Приблизно в цей самий час (в кінці жовтня) древні римляни відзначали два свята – Фералії, присвячені пам’яті померлих, і дні Помони, богині деревних плодів.
Такий збіг дат сприяв збереженню традиції поминання померлих і після повсюдного поширення християнства. Свято в народній свідомості зрослося зі святом церковним. Так з’явився День всіх святих, який до сих пір відзначається католицькою церквою 1 листопада. All hallow ees (Меса всіх святих) – такою була його спотворена староанглійська назва, так що “Геловін” (“Хеловін”) – це не більш як “Канун (переддень) Олголовіса”. При цьому язичницькі уявлення про сідів у середньовічній християнській свідомості перетворились в уявлення про нечисту силу, яка в цей день виходить лякати доброчесних обивателів. Саме тому в епохи Середньовіччя і Нового часу Геловін сподобили відьми, які обов’язково влаштовували в цей день шабаш.
Свято Всіх святих спочатку відзначалось 13 травня, в цей день 609 (за іншими деними 910 р.) папа Боніфацій IV освячував римську ротонду, посвячену Богоматері і всім великомученикам церкви. А на початку XI ст. папою Григорієм ІІІ це свято було перенесене на 1 листопада (тоді цей день посвятили тим святим, у яких не було свого свята протягом року).
А 2 листопада католицькою церквою відзначається день поминання померлих. День поминання померлих грунтується на догматі католицизму про чистилище. Люди повинні пам’ятати про тих, хто пішов з життя, але перебуває чистилищі і зобов’язаний очиститись від гріхів. Скоротити час очищення можуть добрі справи і молитви, покаяння тих, хто живе і пам’ятає про померлих.
День поминання померлих був встановлений абатом Оділо Клюнійським у 998 р. Поминати померлих почали вже в раннє середньовіччя. Під впливом Клюнійської реформи цей звичай дуже швидко поширився.
В цей день католики відправляються на кладовище, часто з молитвами і піснеспівами, приводять в порядок могили, ставлять запалені свічки.