13-річний житель Закарпатської області ріс здоровим, товариським, життєрадісним, усміхненим хлопчиком. Активно займався спортом. Біда постукала у двері 2008 р. Дмитрик потрапив до обласної лікарні, але діагноз так і не був встановлений. 2009 р. у важкому стані потрапив до київського Охматдиту, і встановлений там діагноз — «системний червоний вовчак» — перекреслив усі плани та надії. Це захворювання проявляється в тому, що імунна система вражає власні клітини, в результаті чого починається запалення з ушкодженням багатьох органів та систем.
За три роки безперервного вживання медикаментів і постійного лікування у стаціонарі досягти стану ремісії так і не вдалося. Хвороба вже уразила шкіру, слизові оболонки, м’язи, серцево-судинну систему, нирки й нервову систему. 2012 р. у Дмитрика був важкий гіпертонічний криз, хлопчик перебував між життям і смертю. Увесь цей час батьки молилися за порятунок свого сина — і чудо сталося. Дмитрик опритомнів, і перше, що почули батьки, — це молитву «Отче наш». Проте наслідки були важкими: нерухомість правої ноги, утруднений рух правої руки, злоякісна артеріальна гіпертензія, внутрішньочерепна мозкова гематома, анемія змішаного типу, хронічна ниркова недостатність… Усупереч старанням лікарів лікування не допомагає, і стан Дмитрика погіршується. Зараз він перебуває у київському Охматдиті.
Незважаючи на все, Дмитрик добрий і веселий хлопчик. На жаль, його головний друг і товариш — комп’ютер: через часті періоди ізоляції за станом здоров’я хлопчикові не вдається знайти близьких друзів у реальному житті. Мрія Дмитрика — навчитися грати на електрогітарі, але через тремор (тремтіння рук) навіть це неможливо.
На даний момент хлопчика згодна прийняти на лікування ізраїльська клініка Хадасса, звідки отримано рахунок на суму понад 40 тис. доларів.
Дмитрик — інвалід, крім нього батьки виховують ще двох маленьких діток. Мама знаходиться з малюками, тато — біля Дмитрика. Весь сімейний бюджет іде на щоденне лікування. Дитина без таблеток не може прожити ані дня. Батько Дмитрика ніколи не звертався з проханнями про допомогу, але зараз це дуже потрібно для сина. Це їхній останній шанс! Дмитрик розуміє, що його життя залежить від милості й щедрості близьких і далеких людей. Хоча далеких людей у такій ситуації бути не може…
Нам ніколи не осягнути Промисл Божий про нас і ніколи не зрозуміти сенс хвороб і страждань. Але в наших силах допомогти ближньому, не пройти повз і не залишитися байдужим. У наших силах подарувати йому частинку свого тепла і розділити нехай на короткий термін шлях його страждань.
Будь ласка, допоможіть! Рідні Дмитрика будуть дуже-дуже вдячні.
Банківські реквізити для надання допомоги:
ПриватБанк
Р/р 29244825509100
МФО 305299
ЄДРПОУ 14360570
Номер карткового рахунку: 4149437723241020
Одержувач:
Сарський Євген Анатолійович
Інд. код 2687609575
Контакти:
Тел. мами: 063-411-52-17, Тетяна;
тел. тата: 093-673-08-03, Євген.
Протоієрей Олександр Монич
03 вересня 2012, 10:39 KARPATNEWS.in.ua — Усі новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України