Куди зник український робітник?

І як його повернути?

Сучасне виробництво потребує спеціалістів нової формації

Буваючи на промислових підприємствах, спілкуючись із його керівниками, легко зробити кадровий висновок: у цих колективах катастрофічно не вистачає фахівців робітничих спеціальностей: токарів, слюсарів, зварників, малярів, мулярів… Це ж констатують і в центрах зайнятості, хоч із певним застереженням — бажаючі працювати є, а ось роботодавці не поспішають надавати їм робочі місця. Мовляв, сучасні виробництва потребують спеціалістів нової формації, а їх гостро не вистачає.

Тобто утворюється щось на зразок замкненого кола, яке необхідно розмикати. Але — коли, яким чином і за рахунок чого чи кого?

Маємо те, що краще б не мали

Ситуація на Сумщині мало чим відрізняється від тих, що склалася в інших регіонах України, хоч і зі своїми особливостями. За словами директора обласного центру зайнятості Володимира Підлісного, наяву «перевиробництво» юристів, бухгалтерів, економістів, операторів комп’ютерного набору: на кожне вакантне місце претендують по кілька десятків осіб.

А ось інший бік ринкової «медалі». Нині, приміром, потрібно понад 50 фрезерувальників, 102 токарі-напівавтоматники, 28  свердлувальників, 17 слюсарів-ремонтників. Їх або в кілька разів менше за потребу, або ж  ті, хто претендує на працевлаштування, явно «застаріли» за своєю фаховістю.

На жаль, освітнє «колесо» продовжує за інерцією обертатися навколо усталеної осі, хоча кілька місяців тому в області зробили практичну спробу зупинити його.

Робітники на ринку праці на вагу золота! Фото з архіву редакції

Креативні ідеї пропонують майстри

Перший заступник начальника управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації Ігор Козолуп упевнений: за кілька років область не тільки зупинить негативні тенденції, а й одержить якісно нові результати. Запорука цього — недавно прийнята і затверджена обласними депутатами регіональна цільова програма професійно-технічної освіти, розрахована до 2015 року. В ній передбачені практичні комплексні кроки на всіх напрямках — організаційному, матеріально-технічному, фінансовому.

На переконання посадовця, Сумщина має надійний фундамент, на основі якого можна зводити необхідну надбудову. Так, порівняно з іншими областями вдалося максимально зберегти мережу професійно-технічних закладів, яких нараховується 33 і де готують фахівців за кількома десятками спеціальностей.

Предметною і тісною стає співпраця з роботодавцями, тобто освітяни працюють не наосліп, а мають чіткі виробничі орієнтири. Добрим прикладом є робота відомої компанії «Хенкель Баутехнік (Україна) з Міжрегіональним центром ПТО інноваційних технологій м. Суми, новим змістом наповнюються відносини Сумського НВО імені Фрунзе і центру професійно-технічної освіти, «Сумихімпрому» і хіміко-технологічного ліцею, підприємств громадського харчування і ресторанного сервісу обласного центру із Сумським ПТО харчових технологій, торгівлі і ресторанного сервісу.

Протягом минулого року сім навчальних закладів отримали ліцензії на підготовку фахівців нових спеціальностей. Серед них — монтажник металопластикових конструкцій та систем утеплення будівель, які сьогодні є особливо затребуваними.

При цьому істотно зростає роль насамперед педагогів, майстрів виробничого навчання, викладачів загальнотехнічних і спеціальних дисциплін. Поєднуючи теорію з практикою, вони пропонують креативні ідеї, свіжі погляди на вирішення  тих чи тих освітніх питань, готують своїх вихованців не до віртуально-теоретичної, а до конкретної роботи на конкретних виробництвах. Протягом останнього часу в області пройшла низка професійних конкурсів серед  майбутніх слюсарів, продавців, токарів, зварників, у ході яких вони продемонстрували відмінні теоретичні знання і практичні навички. А переможці з успіхом виступили на всеукраїнському рівні.

«Холостих» дипломів не треба

Як визнають освітяни, фундамент хоч і є, однак його необхідно зміцнювати і укріплювати. Адже вразливих точок доволі багато, і нині вкрай важливо своєчасно «лікувати» їх.

Основна — працевлаштування випускників. Тривожним є той факт, що кожен четвертий з них (а торік їх було понад 7,7 тисячі) так і не працевлаштувався. Саме це питання зараз найактуальніше, адже без його вирішення взагалі не варто городити професійно-освітній «тин».

Тривалий час суттєвим залишається питання матеріально-технічної бази навчальних закладів. Сьогодні лише 20% обладнання і механізмів можна вважати сучасним. Третина ж експлуатується понад 10, а 45% — більш як 20 років. Цілком очевидно, що навіть за максимального бажання на такому «возі»  все одно не вдасться далеко заїхати.

Слід пам’ятати і передбачати, що протягом останніх трьох років кількість учнів неухильно зменшується і нині становить близько 13 тисяч, або на 11% менше, ніж у 2009-му. Разом з тим економіка неухильно розвивається, і потреба в кадрах зростатиме. Тут, на переконання освітян, не можна допускати «холостих» дипломів: кожен випускник має відповідати зростаючим вимогам, а відтак одержувати перше робоче місце.

Перелік негараздів і проблем можна продовжувати, але від цього ситуація не поліпшиться. Головне — підвести під програму фінансову базу, яка б гарантувала практичні зміни на означених ділянках. За попередніми підрахунками, для реалізації наміченого потрібно 112 мільйонів гривень. З них із державного бюджету — 20,2, обласного — майже 70, власних коштів закладів ПТО — понад 23 мільйони гривень.

Якщо врахувати, що Програма розрахована на 5 років, а торік систему професійно-технічної освіти профінансували на 135 мільйонів, то гроші не такі вже й великі. Іншими словами, Сумщина одержує реальний шанс  спрямувати професійно-освітній процес у якісно інше русло, що дасть змогу провести в освіті і на ринку праці не черговий косметичний «ремонт», а докорінне і вкрай необхідне оновлення.

ПРОГРАМОЮ ДО 2015 РОКУ ПЕРЕДБАЧЕНО

♦ Створити 7 сучасних центрів професійно-технічної освіти, в яких, застосовуючи інноваційні технології,  підготувати більш як 24 тисячі сучасних кваліфікованих робітників;

♦ Придбати 21 навчально-комп’ютерний комплекс із програмним продуктом;

♦ Забезпечити 100-відсоткову інформатизацію навчально-виховного процесу в усіх закладах ПТО;

♦ Організувати 12 електронних бібліотек, з’єднавши їх у єдину інформаційну мережу;

♦ Облаштувати в гуртожитках 145 кімнат для проживання учнів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

♦ Підвищити рівень працевлаштування випускників до 86%.

"Урядовий кур’єр"

12 травня 2012, 12:05
KARPATNEWS.in.ua — Усі новини Ужгорода, Мукачева, Закарпаття та України

Сподобалась новина? Підтримай KarpatNews натиснувши "Подобається"!