Сучасне виробництво потребує спеціалістів нової формації
Буваючи на промислових підприємствах, спілкуючись із його керівниками, легко зробити кадровий висновок: у цих колективах катастрофічно не вистачає фахівців робітничих спеціальностей: токарів, слюсарів, зварників, малярів, мулярів… Це ж констатують і в центрах зайнятості, хоч із певним застереженням — бажаючі працювати є, а ось роботодавці не поспішають надавати їм робочі місця. Мовляв, сучасні виробництва потребують спеціалістів нової формації, а їх гостро не вистачає.
Тобто утворюється щось на зразок замкненого кола, яке необхідно розмикати. Але — коли, яким чином і за рахунок чого чи кого?
Маємо те, що краще б не мали
Ситуація на Сумщині мало чим відрізняється від тих, що склалася в інших регіонах України, хоч і зі своїми особливостями. За словами директора обласного центру зайнятості Володимира Підлісного, наяву «перевиробництво» юристів, бухгалтерів, економістів, операторів комп’ютерного набору: на кожне вакантне місце претендують по кілька десятків осіб.
А ось інший бік ринкової «медалі». Нині, приміром, потрібно понад 50 фрезерувальників, 102 токарі-напівавтоматники, 28свердлувальників, 17 слюсарів-ремонтників. Їх або в кілька разів менше за потребу, або жті, хто претендує на працевлаштування, явно «застаріли» за своєю фаховістю.
На жаль, освітнє «колесо» продовжує за інерцією обертатися навколо усталеної осі, хоча кілька місяців тому в області зробили практичну спробу зупинити його.
Робітники на ринку праці на вагу золота! Фото з архіву редакції
Креативні ідеї пропонують майстри
Перший заступник начальника управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації Ігор Козолуп упевнений: за кілька років область не тільки зупинить негативні тенденції, а й одержить якісно нові результати. Запорука цього — недавно прийнята і затверджена обласними депутатами регіональна цільова програма професійно-технічної освіти, розрахована до 2015 року. В ній передбачені практичні комплексні кроки на всіх напрямках — організаційному, матеріально-технічному, фінансовому.
На переконання посадовця, Сумщина має надійний фундамент, на основі якого можна зводити необхідну надбудову. Так, порівняно з іншими областями вдалося максимально зберегти мережу професійно-технічних закладів, яких нараховується 33 і де готують фахівців за кількома десятками спеціальностей.
Предметною і тісною стає співпраця з роботодавцями, тобто освітяни працюють не наосліп, а мають чіткі виробничі орієнтири. Добрим прикладом є робота відомої компанії «Хенкель Баутехнік (Україна) з Міжрегіональним центром ПТО інноваційних технологій м. Суми, новим змістом наповнюються відносини Сумського НВО імені Фрунзе і центру професійно-технічної освіти, «Сумихімпрому» і хіміко-технологічного ліцею, підприємств громадського харчування і ресторанного сервісу обласного центру із Сумським ПТО харчових технологій, торгівлі і ресторанного сервісу.
Протягом минулого року сім навчальних закладів отримали ліцензії на підготовку фахівців нових спеціальностей. Серед них — монтажник металопластикових конструкцій та систем утеплення будівель, які сьогодні є особливо затребуваними.
При цьому істотно зростає роль насамперед педагогів, майстрів виробничого навчання, викладачів загальнотехнічних і спеціальних дисциплін. Поєднуючи теорію з практикою, вони пропонують креативні ідеї, свіжі погляди на вирішеннятих чи тих освітніх питань, готують своїх вихованців не до віртуально-теоретичної, а до конкретної роботи на конкретних виробництвах. Протягом останнього часу в області пройшла низка професійних конкурсів середмайбутніх слюсарів, продавців, токарів, зварників, у ході яких вони продемонстрували відмінні теоретичні знання і практичні навички. А переможці з успіхом виступили на всеукраїнському рівні.
«Холостих» дипломів не треба
Як визнають освітяни, фундамент хоч і є, однак його необхідно зміцнювати і укріплювати. Адже вразливих точок доволі багато, і нині вкрай важливо своєчасно «лікувати» їх.
Основна — працевлаштування випускників. Тривожним є той факт, що кожен четвертий з них (а торік їх було понад 7,7 тисячі) так і не працевлаштувався. Саме це питання зараз найактуальніше, адже без його вирішення взагалі не варто городити професійно-освітній «тин».
Тривалий час суттєвим залишається питання матеріально-технічної бази навчальних закладів. Сьогодні лише 20% обладнання і механізмів можна вважати сучасним. Третина ж експлуатується понад 10, а 45% — більш як 20 років. Цілком очевидно, що навіть за максимального бажання на такому «возі»все одно не вдасться далеко заїхати.
Слід пам’ятати і передбачати, що протягом останніх трьох років кількість учнів неухильно зменшується і нині становить близько 13 тисяч, або на 11% менше, ніж у 2009-му. Разом з тим економіка неухильно розвивається, і потреба в кадрах зростатиме. Тут, на переконання освітян, не можна допускати «холостих» дипломів: кожен випускник має відповідати зростаючим вимогам, а відтак одержувати перше робоче місце.
Перелік негараздів і проблем можна продовжувати, але від цього ситуація не поліпшиться. Головне — підвести під програму фінансову базу, яка б гарантувала практичні зміни на означених ділянках. За попередніми підрахунками, для реалізації наміченого потрібно 112 мільйонів гривень. З них із державного бюджету — 20,2, обласного — майже 70, власних коштів закладів ПТО — понад 23 мільйони гривень.
Якщо врахувати, що Програма розрахована на 5 років, а торік систему професійно-технічної освіти профінансували на 135 мільйонів, то гроші не такі вже й великі. Іншими словами, Сумщина одержує реальний шансспрямувати професійно-освітній процес у якісно інше русло, що дасть змогу провести в освіті і на ринку праці не черговий косметичний «ремонт», а докорінне і вкрай необхідне оновлення.
ПРОГРАМОЮ ДО 2015 РОКУ ПЕРЕДБАЧЕНО
♦ Створити 7 сучасних центрів професійно-технічної освіти, в яких, застосовуючи інноваційні технології,підготувати більш як 24 тисячі сучасних кваліфікованих робітників;
♦ Придбати 21 навчально-комп’ютерний комплекс із програмним продуктом;
♦ Забезпечити 100-відсоткову інформатизацію навчально-виховного процесу в усіх закладах ПТО;
♦ Організувати 12 електронних бібліотек, з’єднавши їх у єдину інформаційну мережу;
♦ Облаштувати в гуртожитках 145 кімнат для проживання учнів з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
♦ Підвищити рівень працевлаштування випускників до 86%.