Україна «винесла» Сербію — 5:0

Команда Андрія Шевченка підтвердила претензії на лідерську позицію в групі

Проти Португалії в стартовому турі відбору гру збірної України всі пам'ятають? А проти Люксембурга? Кардинально різний малюнок двох попередніх матчів не дозволяв створити чітку картину очікування від поєдинку з сербами. Було відомо лише одне: очки набирати треба в силу претензій, які сербська збірна висуває на одне з прохідних місць. Все інше, - як то подяка за класну підтримку трибун і шана до львівських безпрограшних традицій, - вже другорядні, хоча також не позбавлені значущості фактори.

Разом з трибунами на старті гри тиснули на ворота сербів й українські футболісти. Вже до десятої хвилини кілька потенційно небезпечних моментів відбулися на половині поля гостей. Втім, удари і Коноплянки, і Зінченка були заблоковані сербськими захисниками, а Віктор Циганков з вигідної позиції пробив суттєво вище.

Але серби, загартовані вогнем, недовго пристосовувалися до ворожої обстановки. Не встигла хвилинна стрілка здійснити кілька обертів, як і у гостей в активі числилися шанси на гол. Примітно, що двічі небезпека йшла від габаритного нападника Прійовіча.

Ближче до середини тайму бачили ознаки футболу на зустрічних курсах. Проте Україні ліпше вдавалося підчищати зони в центрі поля. За рахунок виграних підбирань створили кілька добрих атак, які ніяк не вдавалося довести до логічного завершення. Точніше, удари вже проходили (від Коноплянки і Зінченка), але їм не вистачало креативу. Коли нарешті гостро пробив Коноплянка, а Дмітровіч відбив перед собою, то вже Яремчук незграбно добивав кивком голови. Це не те, що могло принести успіх.

Однак наполегливість не могла не віддати сторицею. Перевага в центрі поля вже викристалізувалася чітко, що дало змогу розганяти атаки широким фронтом. На 27-й хвилині нарешті пройшла акцентована передача з флангу від Караваєва до центру штрафної зони, звідки Циганков одним дотиком поклав суперника на лопатки.

Вболівальники ще смакували той гол, коли Віктор дав ще один привід порадіти. Цього разу ключовим фактором стала індивідуальна майстерність номінально лише третього (після Ярмоленка і Марлоса) правого вінгера збірної України: його лезоподібне проникнення до володінь Дмітровіча і удар у верхній кут воріт – класика жанру. Любо було дивитися.

Сербів така гра суперника явно шокувала. Принаймні, атакувальний запал, який спостерігався в першій половині першого тайму, зійшов нанівець. А господарі вже не просто затиснули суперника на його половині поля, а дозволяли собі прицілюватися і робити кілька дотиків перед ударами з меж штрафної зони чи з кількох метрів до її лінії. Такі шанси були, зокрема, у Коноплянки, Зінченка і Маліновського.

В таких випадках стороні, що потерпає, часто допомагає перерва. Але сербам вона чомусь пішла лише на шкоду. Не встигли футболісти як слід зайняти свої позиції на полі, коли Коноплянка вліпив черговий гол. В фірмовому стилі, який у виконанні Євгена ми вже давненько не бачили: змістився з флангу, обробив під праву і точно пробив.

Після того Сербія великими силами пішла вперед, однак очі не горіли. Гості відчули себе приреченими, що також читалося по їхніх діях в захисті. Спершу залишили Яремчука самого перед воротами Дмітровіча і Роман вибачив, не влучивши по м'ячу. Але пізніше нарешті забив свій перший гол за збірну, використавши черговий асист Караваєва. Вже було не просто добре, а надто добре.

Матч перетворився на побиття. Серби уже не могли зв'язати до купи двох пасів, а господарі все не втомлювалися забивати. Ще один гол Коноплянки – як жирна крапка. Відразу Євген пішов з поля в результаті заміни, а в морі оплесків купався Андрій Шевченко. Овації і вигуки "Шева-Шева" заважали тренерові слідкувати за грою, проте він міг дозволити собі відволіктися. Сьогодні, якщо абстрагуватися від загальної ситуації в українському футболі, навіть песимісти і скептики в контексті цього матчу навряд чи змогли б знайти негатив.

***

Дуже часто нам всім доводиться відзначати наших суперників: рівень їхньої гри, рівень організації, рівень підтримки трибунами. Але сьогодні відзначати повинні нас. Це було справжнє пекло, влаштоване українцями гостям. Домінування, знищення, знущання…

Відбір на ЧЄ-2020. Третій тур
07.06.2019. Львів. "Арена Львів"
Арбітр в полі – Матеу Лаос (Іспанія)

Україна – Сербія 5:0
Голи: Віктор Циганков 27, Віктор Циганков 29, Євген Коноплянка 49, Роман Яремчук 59, Євген Коноплянка 75

Україна: Андрій П'ятов – Олександр Караваєв, Микола Матвієнко, Сергій Кривцов, Віталій Миколенко – Тарас Степаненко (Володимир Шепелєв 71) – Руслан Маліновський, Олександр Зінченко – Віктор Циганков, Євген Коноплянка (Віктор Коваленко 76) – Роман Яремчук (Артем Кравець 67).

Сербія: Марко Дмітровіч – Міят Гачіновіч – Урош Спаїч, Нікола Міленковіч, Александар Коларов – Філіп Костіч – Неманья Максімовіч, Адам Льяїч (Любомір Фейса 59), Душан Тадіч – Александар Прійовіч (Александар Мітровіч 53), Лука Йовіч (Дарко Лазовіч 71)

Попередження: Нікола Міленковіч 22, Урош Спаїч 32

За матеріалами UA-Футбол