У скансені в Ужгороді відсвяткували 130-річчя музейної хати із Бедевлі

У суботу, 28 липня 2018 року в Закарпатському музеї народної архітектури та побуту пройшов День села Бедевлі, присвячений 130-річчю з дня побудови хати, перевезеної до скансену з цього села.

Свято розпочалось з круглого столу на тему «Тячівщина в історії та культурі краю». З вітальним словом до учасників звернулись директор музею Василь Коцан, сільський голова Бедевлі Іван Рішко та син відомого бедевлянця, доктора історичних наук М.П. Тиводара Роман Тиводар. Свято також відвідали дружина, дочка та правнуки М.П. Тиводара.

У рамках круглого столу було обговорено сім доповідей. Доктор історичних наук, один із засновників Закарпатського музею народної архітектури та побуту П.М. Федака поділився спогадами про часи створення та відкриття скансену в Ужгороді: від виникнення ідеї до відкриття музею. Основну увагу він звернув на формування музейної експозиції, пошук та перевезення і встановлення на ній музейних об’єктів, зокрема і хати з с. Бедевля Тячівського району. П.М. Федака наголосив на важливій ролі в цьому процесі М.П. Тиводара, на той час вже кандидата історичних наук.

Кандидат історичних наук, заступник декана факультету історії та міжнародних відносин ДВНЗ «Ужгородський національний університет» Н.П. Керецман теж ділилась цікавими спогадами про М.П. Тиводара як вчителя і колегу: його постать як науковця, педагога, ставлення до нього студентів та колег-викладачів.

Ще одного відомого бедевлянця, фольклориста Антона Васильовича Баника у своїй доповіді згадав заслужений діяч мистецтв України І.В. Хланта. Він наголосив на важливості постаті А.В. Баника у збереженні та популяризації традиційного народного фольклору, зокрема такого його жанру як анекдот.

Короткий екскурс в історію села Бедевля Тячівського району від часів заснування до сьогодення здійснила вчитель Бедевлянської ЗОШ І-ІІІ ступенів О.О. Гуцул.

Три доповіді, присвячені пам’яткам матеріальної культури Тячівщини в фондовій колекції ужгородського скансену, підготували співробітники музею. Заступник директора по науково-освітній роботі М.І. Мегела подала узагальнюючу характеристику експонатів окремих груп зберігання, закуплених для музею в різний час на Тячівщині. Завідуюча відділу експозиції та науково-дослідної роботи В.І. Симкович познайомила учасників круглого столу з колекцією килимів Г.П. Візичканич – відомої килимарниці з с. Ганичі Тячівського району. Завершувала роботу круглого столу доповідь кандидата історичних наук, директора музею В.В. Коцана, яка була присвячена особливостям крою та оздоблення традиційного народного одягу тересвянських долинян ХІХ – першої половини ХХ ст.

О 14.00 учасники круглого столу та всі відвідувачі музею перемістились на подвір’я хати з с. Бедевлі, де мали змогу почути народних пісень, потанцювати під народну музику та скуштувати традиційних страв з Бедевлі. Все це для поціновувачів народної культури підготували гостинні бедевлянці, зокрема вокальний ансамбль «Бедевляночка» сільського будинку культури, а також троїсті музики. 130-річна хата, народна пісня і танець, безліч смаколиків створили незабутню атмосферу родинного затишку.

У рамках свята діяли майстер-класи та ярмарка продаж майстрів декоративно-ужиткового мистецтва, а також дегустація крафтового пива від броварні «Fichten brewery».

Закарпатський музей народної архітектури та побуту