Як виглядало житлове містечко родинних будинків (Мала Прага) в Ужгороді у 1921−1923 роках (фото)

#Суспільство

У 1919 році Ужгород став головним містом Підкарпатської Русі, що одразу відобразилося на масштабах забудови.

Поки велися розробки проектів урядово-житлового кварталу, регуляції русла річки та підприємств, необхідно було в першу чергу збудувати житло для перших чехословацьких чиновників, які сюди прибули працювати. Помешкань не вистачало настільки гостро, що в перші місяці деякі чиновники ночували в вільних палатах лікарні та на столах своїх кабінетів.

На початку 1920-х років в урочищі Кадубець за земськими казармами у управління державних лісів було закуплено за державний кошт ділянку під будівництво. Вже в 1921 році розпочалося будівництво першої так званої житлової колонії, спроектованої за принципом «міста-саду». Згодом це житлове містечко родинних будинків отримало народну назву Мала Прага.

Оскільки місто потребувало житло в рекордно короткі терміни, вирішили будувати тимчасові будинки з дерева. В першу чергу збудували 24 окремі двокімнатні будиночки за проектом реферату громадських робіт, забудовник Міхал Деметер (Michal Demeter). У 1922 році тим же проектантом та місцевим забудовником Ерне Ковошем (Kavasch Ernő) було збудовано 6 великих багатокімнатних дерев’яних будинків. Станом на 1922 рік кризу було подолано і з’явилася можливість зводити будинки з цегли. У 1922–1923 роках побудовано наріжні цегляні будинки, які завершували ряди дерев’яних споруд — спроектованих, найімовірніше, відомим празьким архітектурним бюро Freiwald–Böhm, що належало Їндржиху Фрейвальду (Jindřich Freiwald) та Ярославу Бому (Jaroslav Böhm). Забудовником останньої черги будівництва було також празьке підприємство інженера Яна Соукупа (Ing. Jan Soukup). Таким чином Ужгород отримав 53 помешкання.

Попри те, що дерев’яні будинки були спроектовані 97 років тому як тимчасові, деякі з них досі збереглися.