Українці не вірять банкам і тримають мільярди гривень «під матрацами»
Нелюбов населення до безготівкових розрахунків заважає банкам відновити кредитування і тисне на держбюджет
Українці все одно не довіряють банківській системі і неохоче використовують безготівкові розрахунки. Такі висновки можна зробити з заяви виконуючого обов'язки голови Нацбанку України Якова Смолія, пише
Deutsche Welle.
"Сьогодні готівка поза банками в Україні становить 304,2 мільярда гривень, а це майже 41% від усіх доходів державного бюджету України на 2017 рік. І ці кошти в готівковій формі не працюють повноцінно на економіку", - сказав він в рамках Тижня заходів по розвитку української економіки Ukraine Economy Week.
Брак грошей не дає банкам можливості нарешті активізувати кредитування економіки. За даними НБУ, з початку цього року загальний кредитний портфель підприємств зменшився на 34 мільярди гривень. Крім того, інкасація, охорона і друк грошей коштують дуже дорого. За оцінкою Смолія, в минулому році загальні витрати на обслуговування грошового готівкового обігу становили 1,3 мільярда гривень.
Недовіра до системи
Однією з головних причин небажання українців розміщувати гроші в банках вважають недовіру до банківських інститутів. Але в Нацбанку запевняють, що ця проблема вже майже вирішена і масова "чистка" ринку вже позаду.
За останні три роки ліцензію втратили близько 90 банків - половина всього ринку. Більшість з них збанкрутували через фінансову неплатоспроможність, а також з причини порушення законодавства.
Але кінець банкрутств, ймовірно, ще не прийшов. На вимогу Нацбанку, до липня всі банки повинні збільшити свої статутні капітали до 200 млн гривень. А тим, хто не зможе цього зробити, доведеться закритися. "Багато хто з малих банків створювалося для перепродажу. Навряд чи вони знайдуть інвесторів", - прогнозує заступник голови НБУ Катерина Рожкова.
За даними Нацбанку, зараз до необхідного рівня не дотягують близько 30 банків. Але більшості їхніх клієнтів не варто переживати: згідно із законодавством, у разі банкрутства банку суми до 200 тис. гривень їх клієнтам повертає Фонд гарантування вкладів.
"Готівка – це готівка"
Громадяни не користуються банківськими рахунками активно, оскільки часто просто не мають фізичної можливості розрахуватися за покупки карткою. Тому готівка і надалі поза конкуренцією.
"Існує проблема платіжної інфраструктури. Бракує терміналів для оплати картами. За межами великих міст неможливо прожити без готівки. З урахуванням чисельності населення, кількість терміналів в Україні необхідно збільшити в чотири рази. Зараз їх всього близько 200 тис., а потрібно хоча б 800 тис. або навіть мільйон", - говорить регіональний менеджер платіжної системи Visa в Україні, Грузії та Вірменії Дмитро Крепак.
Експерти вважають, що активному розвитку безготівкових платежів також заважають звички людей. Особливо це стосується людей похилого віку, які не звикли користуватися картками.
"Заважає стереотип, що неможливо швидко і безпечно заплатити за комунальні послуги карткою в інтернеті. Тому люди стоять по чотири години в чергах у відділеннях банку", - констатує голова правління Ощадбанку Андрій Пишний.
Така проблема існує не тільки в Україні, відзначає керівник проекту USAID "Трансформація фінансового сектора" Роберт Бонд. "За опитуваннями, близько 55% громадян, які проживають в Європі, часто платять готівкою, незважаючи на розвиток технологій. Тому треба мотивувати людей і уряд для розвитку безготівкових платежів", - говорить він. Хоча є й інші приклади: в Данії, наприклад, навіть розмірковують про відмову від готівкових платежів.
Учасники ринку вважають, що український уряд також має бути більш зацікавленим в переведенні наявних заощаджень українців на банківські рахунки.
"Необхідно, щоб заплатити за проїзд в будь-якому транспорті можна було карткою, а всі соціальні платежі від держави повинні стати безготівковими", - вважає Пишний.
Махінації і кримінал
Заважають розвитку безготівкових платежів і дії аферистів, які крадуть гроші з банківських карток. За даними НБУ, за такими схемами минулому році збитків громадянам завдано на 177 илн гривень.
Досить часто злочинці отримують доступ до карток через підставні сайти, які зчитують їх реквізити. Згідно з даними Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем ЕМА, в першому кварталі цього року було виявлено 54 "фішингових" сайтів, а до кінця року їх кількість може ще зрости.
Не менш поширені і телефонні дзвінки і sms від шахраїв. Тому громадянам радять бути пильними.
"Шахраї під виглядом банківських співробітників, співробітників інтернет-магазинів або правоохоронних органів намагаються дізнатися дані платіжної карти клієнта: PIN-код CVV-код, термін дії карти або іншу інформацію, необхідну для здійснення платежу. Тому треба пам'ятати, що у банку немає необхідності і повноважень дізнаватися у клієнта таку інформацію", - попереджає начальник відділу безпеки каналів передачі і платіжних карток Укрсоцбанку Ірина Соломенко.