Екологи Закарпаття закликають до альтернативи спалюванню сухої рослинності — компостувати її

Кількість випадків підпалу сухої трави та чагарників зростає щодня

Прийшла весна, а це значить, що люди почали упорядковувати прилеглі території. Це, ніби-то, добра справа, спрямована на очищення навколишнього природного середовища, та часто таке прибирання супроводжується спалюванням торішньої трави та сухого листя. Людина, випалюючи суху траву, дихає димом, у якому зібрано увесь «букет» забруднюючих речовин, накопичених у рослинах протягом року та наносить шкоду довкіллю. Вітер несе дим у різних напрямках і, як наслідок, усі люди в населених пунктах страждають від забруднення атмосферного повітря. Чим же шкідливе таке спалювання та яка йому альтернатива ми й поговоримо далі.

Екологи стверджують, що при згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин. На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке так рясно окропляють від колорадського жука. З листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажімо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони, як правило, стають причиною дертя в горлі, кашлю.

Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до згорання зимуючих корисних комах та до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів. На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.

Через умисне випалювання сухої рослинності зростає небезпека розповсюдження пожеж у лісові масиви, на дачні ділянки, населені пункти.

Згідно зі ст. 77-1 Кодексу про адміністративні правопорушення відповідальність за самовільне випалювання рослинності або її залишків без дозволу органів державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу тягне накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, — тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо ви стали свідком такої ситуації, то слід інформувати Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області, яка здійснює контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства, та пожежних.

Департамент екології Закарпатської ОДА закликає: органічне сміття – листя, бадилля, траву – краще не спалювати, а закомпостувати, забезпечивши ґрунт необхідними поживними речовинами, зробивши його більш родючим, а все, що непридатне до вжитку в обійсті, варто відвести на сміттєзвалище або до сміттєзбиральної машини. Дотримання цих простих вимог позитивно вплине на стан довкілля, а головне – не нашкодить здоров’ю людей.