З вкрадених у банках-банкрутах більш ніж чверті трильйона гривень повернуто всього 692 тисячі – або 2,5%
За даними Фонду, зараз в органах ДВС знаходяться майже 113 тис виробництв, за яким з боржників ліквідованих банків належить стягнути кошти на суму близько 150 млрд. грн.
З поданих у правоохоронні органи заяв Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про вчинення злочину на загальну суму 273,7 млрд. грн. були прийняті позитивні судові рішення у 5 справах на загальну суму 692 тис. грн.
Ці дані наводять у своїй статті для DT.UA Вадим Сирота та Юрій Сколотяний. При цьому вони підкреслюють, що подібна ситуація є яскравим прикладом неспроможності держави, нездатної навести порядок у своїй судово-правовій системі, для захисту власних інтересів своїх громадян.
Також у статті наводяться дані Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, згідно з яким в органах Державної виконавчої служби в даний момент знаходиться майже 113 тисяч виконавчих проваджень, за якими з боржників ліквідованих банків належить стягнути кошти на суму близько 150 млрд. грн.
На думку авторів, низька ефективність роботи правоохоронних, судових і виконавчих структур, на яку часто скаржаться до ФГВФО та НБУ, дійсно, є однією з найсерйозніших проблем української фінансової системи і однією з головних проблем, якщо не тотальною катастрофою нинішньої української держави в цілому.
Сколотяний і Сирота відзначають, що вищенаведені цифри можуть вказувати також і на дуже слабку юридичну позицію самого Фонду, яка сприяє розкраданню активів. Перманентна тяганина і непрозорість процедур ухвалення рішень ускладнюють процес стягнення активів і є ознаками фактичної інституційної неспроможності ФГВФО.
"Усе те саме стосується й НБУ, але ж, зрештою, обидва топ-чиновники, як ми вже зазначали, входять в оточення президента, маючи можливість одержати до нього доступ як мінімум із найпринциповішими зі своїх проблем. І хто, як не глава держави, може вплинути на суди, а також виконавців їхніх рішень і правоохоронців? Однак вольового рішення припинити судово-правове свавілля не спостерігається. Чи не тому, що досі "не надто й хотілося?", - задаються питанням автори.