Сільські голови Виноградівщини — про перспективу адмінреформи

Кожне село має свій менталітет і не по 200-300 місцевих жителів

Зараз у селах Виноградівщини активно обговорюється адмінреформа. Голови сіл підіймають питання створення громад на сесійних засіданнях, обговорюють з членами виконкому та активом села.

Отож «ГК» поцікавився, що про це все думають у нас на місцях і як ставляться до проекту ОДА створити в районі три громади.

Зрештою, про саму адмінреформу голови сіл кажуть, думки людей, ніхто не врахував. Тож такий метод впровадження реформ далекий від європейського. Окрім того, сільські голови додають, Закарпаття специфічна область з великими райони і це теж потрібно враховувати, так само як етнічні ознаки: україномовні чи угорськомовні села, транспортне сполучення, працевлаштування населення. Бракує також поінформованості, закон написаний, а ніхто нічого не знає. Якщо люди візьмуть на зборах і проголосують проти? Тоді що: запитують.

У Фанчикові розглядали, як варіант, приєднання до їхньої сільської ради Дротинців, Матієва, Руської Долини, Нового села і Притисянського.

− Актив села і виконком згідні на таке об’єднання. Однак, яка думка мешканців цих сіл, я не знаю. Ми готові прийняти до себе ці села. В об’єднаних громадах вирішиться фінансування шкіл, амбулаторій, дитсадків, клубів, бібліотек. Втім, якщо кошти спускатимуть в «низи», а ми «знизу» будемо формувати бюджет і даватимемо «наверх» ті цифри, кошти, які нам потрібні, щоб утримувати це все − тоді без проблем. А не об’єднатися та взяти їх тягарем на свої плечі, − зазначає сільський голова Юрій Мар’ян.

Окрім цього, голова села не відкидає і приєднання Фанчикова до Виноградівської громади, у тому вигляді, що запропонувала ОДА. Каже, цей варіант також прийнятний, аніж, для прикладу, об’єднати неперспективні села.

Сільський голова Черни Василь Івашко говорить, в цілому справа дуже хороша, але дану ідею як має проходити це об’єднання, мають доносити до мас політичні партії, працівники районних та обласних держустанов та всі депутати місцевих органів. Але нікого з них, за його словами, зараз не видно. Тож замість обговорення і роз’яснення суті даної реформи іде нагнітання в громадах, поширюється критиканство, яке використовують деякі місцеві лідери для власного авторитету.

− Доведені до зубожіння люди не хочуть вірити в реформи, а виконати дане важливе завдання самими працівниками сільрад неможливо. Крім цього, зменшення кількості сільрад в області призведе до значного скорочення соціальних закладів у наших селах, а про це відкрито ніхто не говорить. Спочатку пропонувалося об'єднання сільських громад з чисельністю населення від 5 000 жителів. А сьогодні це число збільшили у три–чотири рази. Кількість спроможних громад визначали чиновники в кабінетах за економічними підрахунками, а думку жителів не брали до уваги. Тож при такому підході до такої важливої державної справи слід враховувати інтереси та особливості жителів територіальних громад, бо держава існує для народу, а не для групи олігархів, − наголосив він.

Також на думку Василя Івашка, для Черни краще об’єднуватися з етнічно зв’язаними селами – Хижею та Новоселицею.

У Королівській селищній раді також кажуть, Хижа, Черна, Новоселиця – села, які мають свою культуру, свої традиції. Через що великого бажання приєднюватись до Королева поки немає. Однак, тут готові з ними співпрацювати і вести розмову про об’єднання.

– Все залежить від людей. Щоб провести нормально обговорення на загальних зборах треба зібрати більше 50% селян і запротоколювати їх. У такому великому селищі як Королево − це зробити досить важко. До того ж, ми не розуміємо як це все має виглядати. Хто буде там на місцях і які будуть їхні повноваження? Це все треба довести людям, − говорить заступник голови селища Павло Фабрицій.

Голова села Пийтефолво Валентин Товт теж прокоментував можливий адміністративний поділ Виноградівщини на три громади і власне створення Пийтерфолвівської громади:

− Петрово, Теково, Гудя, Чепа – це буде дуже великий округ для нас. Думаю, три громади на район мало, потрібно хоча б шість. З Чорнотисова, Сасова до нас, по наших дорогах, дуже довго прийдеться їхати. Паладь, Заболоття, Дяково, Чепа − то було б більш реально. Хоча б угорські села.

У Виноградівській РДА пропонували спершу Онок об’єднати з Ком’ятами і Боржавським, після того Онок запропонували об’єднати з Виноградовим. Проте мешканці Оноку проти будь-якого об’єднання взагалі.

− Я не знаю, що з цього вийде. У нас планова сесія в червні, ми обговоримо це питання. Але в принципі, воно кожний день обговорюється. У нас немала сільська рада – 3 тисячі населення. Ми за радянських часів були об’єднанні з Виноградовим. Тоді був радгосп і за довідкою треба було їхати в місто... І тому люди агресивно настроєні. Ми з Ком’ятами вже поряд, нас не треба об’єднувати. І, до слова, в нас кожного села свій менталітет і не по 200-300 людей в селах як на Чернігівщині.

У такому вигляді як зараз пропонується адмінреформа в нашій державі, вона ніколи не буде здійснена і лише приведе до проблем соціальних, політичних, вважає міський голова Виноградова Степан Бочкай.

− Для Виноградова об’єднання з будь-якою, навіть маленькою, громадою буде мати мінусове значення. Наприклад, якщо з маленької громади нам піде прибутковий податок, що зараз спрямовується в районний бюджет, а потім ділиться на місцеві для соціальних потреб, то одразу піде й реверс 5 мільйонів на Київ. Економічно нашій громаді вигоди з цього немає. Інша справа в сільській місцевості, де маленькі громади самостійно не можуть вижити. Але об’єднавшись, вони можуть отримати нові кращі можливості. Це все треба прораховувати, − таку думку мер висловив в інтерв’ю місцевому телебаченню.