Як журналістка Мудра у суді відстоює свої позиції, протистоячи анонімним нападам на захист Карпат.

Журналістка Олена Мудра звернулася до суду з вимогою спростувати анонімну кампанію з дискредитації, що була розгорнута проти неї у відповідь на її викриття будівництва вітряних електростанцій у Карпатах. Цей випадок є унікальним прецедентом, який може стати новим механізмом захисту для журналістів від онлайн-атак та цькування.

Виноградівський районний суд Закарпатської області розпочав розгляд справи, ініційованої журналісткою Оленою Мудрою. Вона звернулася до суду з метою спростування неправдивої інформації, що активно розповсюджувалася в Інтернеті в рамках скоординованої кампанії проти неї.

Олена Мудра опинилася під прицілом через свою професійну діяльність. Вона регулярно досліджує питання забудови гірських районів Карпат, зокрема полонини Руна, де реалізуються проєкти з будівництва вітрових електростанцій та вирубки охоронюваних лісів. Зведення фундаментів для вітряків пов'язують з бізнесом, що належить колишньому народному депутату Максиму Єфімову.

Через активну викривальну діяльність торік журналістка зазнала системного тиску та так званих SLAPP-атак - позовів проти участі громадськості.

Протягом трьох місяців проти Олени Мудрої та екологині Оксани Станкевич-Волосянюк була розпочата кампанія з безпідставними обвинуваченнями, включаючи навіть серйозні звинувачення у "державній зраді".

На журналістку було розпочато кримінальне провадження за скаргою вигаданої особи. Поліція закрила цю справу лише в травні 2026 року.

Про юридичні тонкощі процесу виданню "Еспресо" розповів адвокат журналістки Юрій Мельник.

Яка основна мета позовної заяви і чому відсутній відповідач?

Як зазначив адвокат, кампанія з онлайн-нападів на Олену Мудрую проводилася через численні анонімні платформи. Це істотно ускладнює традиційні методи захисту її честі та гідності.

"Коли власник вебсайту, який поширює інформацію, невідомий, це значно ускладнює спосіб захисту, тому що фактично відсутній відповідач, до якого можна звернутися з відповідним позовом, -- пояснює Юрій Мельник. -- Але оскільки є бажання спростувати цю інформацію і захистити себе юридичним шляхом, ми скористалися інструментом подання заяви в порядку окремого провадження для визнання інформації недостовірною", - говорить Юрій Мельник.

Цей позов не спрямований проти конкретної людини. Особливість окремого провадження полягає в тому, що відповідача немає -- є лише заявниця Олена Мудра та вимога встановити конкретний юридичний факт.

Яке рішення сподівається отримати захист?

Основна мета цього позову полягає в отриманні офіційного судового рішення, що підтвердить, що поширені відомості є неправдивими.

"Ми очікуємо рішення про те, що буде встановлено саме факт недостовірності інформації. Щоб у подальшому Олена Мудра змогла надати дане судове рішення, яке буде її контраргументом на противагу тій онлайн-атаці, що була здійснена відносно неї", -- зазначає адвокат.

Значення прецеденту для медіа-спільноти

Сьогодні журналістам надзвичайно важко відстоювати свої права в онлайн-просторі, оскільки вони постійно піддаються залякуванню та цькуванню з боку анонімних джерел. На жаль, ефективних юридичних засобів для протидії цим явищам майже немає.

"Такі онлайн-атаки відбуваються постійно.Із залякуванням та цькуванням у соцмережах насправді дуже важко боротися, -- наголошує Мельник. -- Цей спосіб захисту -- один із небагатьох, який є можливим на даний момент. Користуватися ним важливо, адже це хоч якась можливість у юридичній та комунікаційній площині захистити журналіста. Це своєрідна відповідь усім тим хейтерам чи особам, які здійснювали або підтримували цю атаку".

Для довідки. У Закарпатському високогір'ї вже протягом кількох років триває будівництво вітрових електростанцій, яке супроводжується регулярними порушеннями екологічних норм. Компанія "УК "Вітряні парки України"", яка була переміщена з Краматорська до Перечина, планує реалізувати проекти з будівництва вітрових електростанцій щонайменше на десяти ділянках у Закарпатті. Загалом планується встановлення понад 330 вітряків з сумарною потужністю, що перевищує 1,73 гігавата.

У весняний період 2025 року на полонині Руна стартувало будівництво, яке проводилося без належної екологічної оцінки. Для створення доріг під вітрові турбіни вирубали стародавні ліси та праліси, чим завдали шкоди місцям зростання рідкісних червонокнижних рослин. Пізніше Державна інспекція архітектури та містобудування визнала, що допустила порушення законодавства, видавши дозволи на цю діяльність. У лютому 2026 року, незважаючи на численні критичні зауваження, Міністерство економіки видало позитивний висновок на будівництво вітрової електростанції на Руні, обґрунтовуючи його енергетичними потребами. Проте екологічні активісти зафіксували, що на полонині триває вирубка 40 гектарів лісу, що суперечить заявам міністра. Крім того, для підключення вітрової електростанції компанія "Закарпаттяобленерго" замовила додаткові вирубки лісу під лінії електропередач.