"Чи варто розпускати ТЦК?" Таке питання виникає на фоні резонансного арешту в Одесі, який знову привернув увагу до проблеми мобілізації.

"Нам повідомили, що потрібно виїхати для того, щоб забрати особу, яка перебуває в розшуку у військовому комісаріаті... Ми ніколи не вимагали грошей і ніколи не застосовували фізичну силу," - роз'яснює один з працівників ТЦК у Хаджибейському районному суді Одеси 23 квітня. Він є підозрюваним у справі про викрадення людини та розбій.

Його, а також ще чотирьох осіб, серед яких є дільничний поліцейський, затримали та помістили під варту без можливості внесення застави. Вони можуть отримати покарання до 12 років позбавлення волі.

"Апофеоз - це момент, коли СБУ переслідує ТЦК. Вважаю, що таке, навіть для нас, хто активно залучений у військові справи, є чимось абсолютно безпрецедентним, не кажучи вже про те, що світ ніколи не бачив нічого подібного," - зазначила в ефірі Радіо Свобода народна депутатка від "Голосу" Соломія Бобровська.

Гучне затримання військових ТЦК в Одесі 21 квітня, яке супроводжувалося погонею та стріляниною, знову підняло ряд важливих питань: як функціонують подібні схеми, чому СБУ звернула увагу на цю проблему лише зараз, коли критика щодо системної безкарності та корупції в ТЦК лунає вже давно.

Зокрема, про це неодноразово заявляв уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. За його даними, лише з початку цього року на Одещині зафіксували 264 звернення щодо можливих порушень із боку ТЦК.

Ця ситуація стала однією з найрезонансніших останнім часом, знову піднімаючи питання про способи мобілізації та функцію Центрів комплектування. Радіо Свобода аналізує, які обставини ведуть до цієї події та чи може вона вплинути на всю систему в цілому.

Одеський журналіст та керівник Центру публічних розслідувань Валерій Болган у ефірі Радіо Свобода в програмі "Свобода Live" повідомив, що Служба безпеки України вперше затримала групу співробітників територіального центру комплектування та одного поліцейського, хоча раніше вже фіксувалися подібні випадки.

"Насправді це не перше затримання, просто перше таке гучне. За останній рік було щонайменше три затримання різних бусиків в Одесі. Просто перші три затримання були пов'язані якраз із "Добровільні помічники" ТЦК - це зазвичай члени громадських формувань з охорони порядку (наприклад, з муніципальної варти), які патрулюють вулиці разом із військовими. Вони не мають права самостійно вручати повістки чи затримувати людей, але допомагають в оповіщенні на основі закону про участь громадян в охороні громадського порядку. тобто з людьми, які прямого стосунку до війська не мають".

Валерій Болган розповів, що містом ходять чутки про ціну, щоб лише вийти з такого бусика, треба заплатити від трьох до п'яти тисяч доларів.

"Таким чином, ситуація виглядає вигідно для всіх учасників, адже коли особа відмовляється сплачувати, вона потрапляє до ТЦК, де її фактично передають з рук у руки, і в результаті ми отримуємо такого 'мотивованого' військовослужбовця", - зазначає журналіст.

Болган наголосив, що СБУ відреагувала не просто на затримання людини посеред вулиці, а на схему, де людину спеціально переслідували, знали, де вона живе.

Чому цю схему за участю ТЦК викрили лише зараз, він пояснив так:

"Наскільки мені відомо, доволі небідна людина потрапила в поле зору цієї злочинної організованої групи, як нам розповіли в поліції. І людина погодилася начебто заплатити гроші, а насправді звернулася до своїх знайомих у СБУ. Тобто ".

Болган переконаний, що ця команда не могла діяти без відома, щонайменше, керівника районного територіального центру комплектування.

Вона (група - ред.) не може просто так залишити свою територію, особливо якщо це приблизно 15 кілометрів від їхньої бази. Існують навіть звіти про кількість людей, яких вони оглянули і перевірили документи за день. Тому виглядає абсолютно неймовірно, що начальник районного ТЦК не був в курсі їхньої діяльності та місцезнаходження.

Найбільш резонансний скандал, пов'язаний з Одеським ТЦК, стосується колишнього керівника Євгена Борисова. У 2023 році журналісти "Української правди" опублікували розслідування, в якому йшлося про фінансові активи його сім'ї, зокрема про нерухомість та автомобілі вартістю на мільйони доларів за кордоном. Внаслідок цього проти Борисова було ініційовано кілька кримінальних справ, в яких його звинувачують у незаконному збагаченні, відмиванні доходів, зловживанні службовим становищем, використанні підроблених документів та ухиленні від служби. Наразі суди розглядають ці справи: Борисов перебуває під заставою приблизно 44 мільйони гривень, що дозволяє йому залишатися на свободі, але з певними процесуальними обмеженнями та зобов'язаннями виконувати вимоги суду.

У лютому 2026 року Державне бюро розслідувань оголосило про підозру колишньому заступнику голови Одеського обласного ТЦК у справі про незаконне збагачення та легалізацію майна. В ході слідства з'ясувалося, що протягом 2020-2022 років він отримав активи на суму понад 37,7 мільйона гривень, оформлюючи їх на членів родини задля маскування їхнього походження. На даний момент досудове розслідування продовжується, а підозрюваний, згідно з інформацією прокуратури, знаходиться поза межами України. Його особистість не розголошується.

Валерій Болган звернув увагу, що серед затриманих був поліцейський, і це наводить його на думку, що до схеми може бути дотичне ще й керівництво Національної поліції в регіоні або в конкретному районі:

"".

Радіо Свобода також опитало перехожих на вулицях Одеси щодо роботи територіальних центрів комплектування. Більшість співрозмовників критично оцінюють їхню діяльність: говорять про порушення прав і страх серед цивільних, а також про те, що такі дії підривають довіру навіть до військових. Дехто водночас зауважує, що мобілізація необхідна, однак має відбуватися без насильства.

"ТЦК є важливим елементом, без якого не обійтися. Мобілізація є необхідною – війна вимагає участі, і ті, хто намагається уникнути служби, повинні бути призвані примусово. Однак для цього слід використовувати цивілізовані методи, без застосування газових балончиків. Останні інциденти, безумовно, викликають роздуми", - висловилася одна з одеситок, які брали участь в опитуванні.

"Українська влада намагалася виправити імідж системи рекрутингу, однак потрібно зробити ще більше", - ідеться в аналізі, опублікованому минулого місяця Фондом Карнегі за міжнародний мир. "Головним рецептом хабарництва та корупції є небажання значної частини громадян виконувати свій конституційний обов'язок із захисту держави, якщо вони мають фінансову можливість "купити" таку можливість", - заявив військовий аналітик київського Центру оборонних стратегій та співавтор аналізу Віктор Кевлюк.

Народний депутат від "Європейської солідарності" та голова тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, що займається вивченням порушень законодавства в оборонній сфері та дотриманням прав людини в умовах воєнного стану, Олексій Гончаренко, в ефірі програми "Свобода Live" зазначив, що подальші дії правоохоронних органів у регіонах продемонструють, чи відбудуться суттєві зміни у реакції на порушення, що мають місце в територіальних центрах комплектування.

Якщо така сувора реакція проявиться в інших регіонах, це може свідчити про зусилля навести порядок, зазначає депутат. В іншому випадку, він вважає, що ситуація в Одесі може бути лише результатом внутрішніх конфліктів, пов'язаних із фінансовими інтересами, а не захистом прав людини.

На думку Гончаренка, варто звернути увагу на реакцію головнокомандувача Збройних Сил України Олександра Сирського. Цього разу оперативно були усунуті від виконання обов'язків причетні особи, а також оголошено про проведення службового розслідування.

"Треба не просто ганятися за окремими працівниками, треба радикально змінювати систему. ТЦК треба розпускати, вони вже не підлягають реформуванню. Ніякого відновлення довіри там вже не відбудеться. 46 000 людей, які там придатні, мають їхати на фронт. Непридатні мають бути звільнені з лав Збройних сил, мають займатися своїм здоров'ям, працювати в економіці і так далі. Їм треба заводити абсолютно іншу систему цивільних центрів", - вважає Гончаренко.

Через день після подій в Одесі, 22 квітня, ДБР повідомило про підозру шістьом військовослужбовцям- представникам одного з районних ТЦК у Харкові та інших підрозділів, "які діяли спільно". Серед них - і майор ТЦК. За даними слідства, під виглядом мобілізації вони увірвалися до будинку, представилися працівниками СБУ, застосували силу і, погрожуючи зброєю, вимагали зізнань. Одного з потерпілих, як йдеться в повідомленні, поранили, двох чоловіків силоміць доставили до ТЦК, де їх утримували, били та змушували підписувати документи, зокрема щодо скасування відстрочки від мобілізації. Фігурантам оголосили підозру в катуванні, їм загрожує до 10 років позбавлення волі, слідство триває.

Депутатка Верховної Ради від партії "Голос", членкиня комітету з національної безпеки, оборони та розвідки Соломія Бобровська висловила думку, що інциденти в Одесі вказують на серйозні системні проблеми. Вона підкреслила, що це є частиною більшої кризи інституцій, яка може загрожувати національній безпеці.

"Для мене ця ситуація стала публічним і дуже болісним свідченням двох важливих аспектів. По-перше, система починає самознищуватись. Я сподіваюсь, що це сигнал для системних змін, і на це відреагують президент, міністр оборони та Міністерство оборони. По-друге, це яскравий приклад деградації державних інституцій. Я вважаю, що така мобілізація є загрозою для національної безпеки. Це не новина, але раніше на це просто закривали очі, а призначення військових з фронту на керівні посади є популістським кроком, який не приносить результатів. Це було тимчасове, помилкове рішення, яке, зокрема, вже було випробуване в Одесі," - підкреслює вона.

Бобровська наголошує, що відповідальність за ситуацію лежить не лише на ТЦК, а й на поліції, місцевій владі та військових адміністраціях, які, за її словами, мали б координувати процес мобілізації, але не забезпечили належного контролю. Вона закликає і міністра оборони Михайла Федорова, і Міністерство оборони перейти до конкретних рішень і реформ, оскільки, за її оцінкою, без цього відновити довіру до мобілізації буде неможливо.

24 квітня Міністр оборони Михайло Федоров презентував звіт про діяльність за перші три місяці на своїй посаді. Він зокрема зазначив, що триває підготовка до комплексної трансформації методів рекрутингу та служби в Силах оборони. За його словами, перші 10 з 30 запланованих проєктів у рамках цієї реформи практично готові до реалізації, хоча деталей міністр не розкрив.

Соломія Бобровська підтримує думку Олексія Гончаренка, вважаючи, що систему ТЦК необхідно не просто реформувати, а повністю перезапустити.

"У це мають бути включені Національна поліція, органи місцевого самоврядування - усі ті, хто відвертається від цієї функції, тому що вона є непопулярна, вона є не перспективна, не виборча, дуже болісна, і її скидають на військо. У цьому насправді найбільша проблема, тому що не війську найбільше потрібна армія, а армія потрібна державі. І тут має бути залучені всі, починаючи прем'єркою Юлією Свириденко, закінчуючи міністром молоді і спорту, тому що це потім ветеранська політика. Це коло замкнене. Не може лише одна "Сухопутка" або один Генеральний штаб займатися цією мобілізацією".

Соломія Бобровська зазначає, що реформа територіальних центрів комплектування є складним і багатогранним процесом, що передбачає переосмислення підходів до мобілізації, у тому числі політики бронювання та критеріїв відбору на військову службу. Вона вважає, що ситуація досягла критичних масштабів, які ще нещодавно здавалися неможливими.

"", - зазначає вона.

Раніше президент України Володимир Зеленський визнавав наявність проблем у роботі ТЦК та критикував практику, коли людей шукають на вулицях. У січні 2026 року він доручив міністру оборони розв'язати проблему "бусифікації", назвавши це одним із пріоритетів у сфері мобілізації. Також президент зазначав, що навколо роботи ТЦК накопичилося чимало викликів, які потребують системного вирішення.

Звісно, існує чимало труднощів у роботі ТЦК, але також розповсюджується багато дезінформації, зокрема від штучного інтелекту. Російська сторона спеціально намагається створити враження, що Україна всіх "бусифікує", хоча це далеко від істини. Міністерство оборони отримало завдання вирішити цю проблему, знайти більш інноваційні підходи та поглиблено працювати над підготовкою наших військових і їхнім навчанням. Хоча тренування вже покращилися в порівнянні з минулим, цього все ще недостатньо. Побачимо, як міністр впорається з цим завданням, і ми, безумовно, підтримаємо його, а також наших військових командирів, - зазначив президент України в інтерв'ю для Tagesschau у лютому 2026 року.

Ветеран, громадський діяч, керівник київського офісу Українського католицького університету Гліб Бітюков вважає, що ТЦК мав би бути реформованим ще у 2022 році, бо це обличчя ЗСУ для пересічних громадян.

"На мою думку, ТЦК повинен був стати військовим ЦНАП ще на самому початку повномасштабного вторгнення. Адже ТЦК виконує важливу місію, наповнюючи ряди армії, і насправді це майже єдині ворота, куди можуть звернутися ті, хто бажає служити. Ставлення до ТЦК відображає ставлення до військовослужбовців", - зазначив він під час програми "Свобода Live".

Територіальні центри комплектування і соціальної підтримки забезпечують близько 90 відсотків мобілізації особового складу. Про це у лютому 2026 року повідомив головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський. За його словами, ще орієнтовно 10 відсотків особового складу рекрутуються.

Гліб Бітюков звертає увагу на "дихотомію" в суспільному ставленні: люди підтримують армію, однак існує чітке негативне сприйняття територіальних центрів комплектування (ТЦК). Він зазначає, що держава повинна використовувати ці структури для формування позитивного іміджу Збройних сил, щоб молодь прагнула долучитися до них. Додатково він підкреслює, що ТЦК фактично отримали функцію примусу внаслідок невдалої мобілізаційної політики.

Уряд не вжив жодних заходів для реформування системи мобілізації та її адекватного спілкування з населенням. Насправді, територіальні центри комплектування (ТЦК) повинні відійти від структури Сухопутних військ, адже у нас існують також Штурмові війська та Морські сили. Чому ж саме частина Сухопутних військ відповідає за комплектування всієї армії? Невиправдана бездіяльність влади фактично сприяла виникненню нинішньої ситуації, коли відсутність довіри до системи ТЦК призводить до насильства.

21 квітня місцеве видання "Думська" писало, що в Одесі під час спецоперації СБУ затримали співробітників груп оповіщення Пересипського РТЦК та дільничного поліцейського. Затримання супроводжувалося погонею та стріляниною.

Згідно з інформацією, отриманою від джерел видання, група працівників ТЦК разом із дільничним офіцером вимагала 30 тисяч доларів у колишнього військовослужбовця, який мав законну відстрочку. Чоловіка силою заштовхнули в мікроавтобус і погрожували йому зброєю. Під час обшуків у затриманих було виявлено біти, кастети, ножі та незареєстровану вогнепальну зброю.

Служба безпеки України підтвердила інформацію про затримання в Одесі представників територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які підозрюються у вимаганні грошей. У рамках розслідування їх назвали організованим злочинним угрупованням. Виявилося, що затримані військовослужбовці ТЦК вимагали фінансові кошти, а в разі відмови застосовували насильство або погрожували відправити потерпілих на фронт у складі штурмових підрозділів.

Згідно з інформацією слідства, учасники злочинної групи отримували вказівки від місцевого жителя, котрий працював у ТЦК. Цей чоловік займався пошуком потенційних жертв, з'ясовуючи їх фінансовий стан та маршрути пересування. Після цього, злочинці слідкували за своїми жертвами та нападали на них безпосередньо на вулицях або на автомобільних шляхах. Для здійснення своїх рейдів вони використовували два службових мікроавтобуси: в одному утримували потерпілих, а з іншого група контролювала ситуацію навколо.

Після отримання цих повідомлень у Сухопутних військах Збройних сил України оголосили про відсторонення від виконання своїх обов'язків керівників Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також начальника Пересипського районного ТЦК в Одесі. Крім того, у ЗСУ повідомили про запуск службового розслідування.

В Одеському обласному ТЦК та СП повідомили про співпрацю з відповідними правоохоронними органами. "Ми прагнемо до максимальної прозорості та об'єктивності у розслідуванні. Будь-які правопорушення серед військовослужбовців Збройних сил України є абсолютно неприйнятними, і систематичне очищення організації від осіб, які завдають шкоди її репутації, є нашим головним завданням", - йдеться у їхній заяві.

23 квітня Хаджибейський районний суд в Одесі ухвалив рішення про застосування запобіжних заходів до всіх осіб, залучених у справу про викрадення людини, вчинене співробітниками ТЦК. Суд вирішив взяти під варту всіх п'ятьох підозрюваних – працівників РТЦК та СП віком 26, 28, 32 та 40 років, а також 45-річного представника правоохоронних органів, без можливості внесення застави.

Їх підозрюють у незаконному позбавленні свободи особи та у вчиненні розбійного нападу, здійсненого групою осіб (ч. 2 ст. 146, ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України).

Під час бесіди з представниками ЗМІ двоє підозрюваних спростували обвинувачення у фізичному насильстві та вимаганні коштів. Вони не вважають себе винними.

"Проблеми, про які я не раз висловлювався публічно, такі як системна безкарність і корупція серед деяких представників ТЦК та СП, нарешті починають отримувати серйозну правову оцінку," - прокоментував уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець у зв'язку з арештом представників ТЦК та СП в Одесі.

Із 1 січня 2025 року до 20 квітня 2025 року Офіс омбудсмена отримав 193 повідомлення з Одеської області щодо можливих порушень прав і свобод людини з боку ТЦК та СП (загалом за весь 2025 рік - 642 звернення), а в аналогічний період цього року - вже 264 звернень, це вже більше майже на 40%.

"Те, що тривалий час намагалися приховати або не помічати, нарешті виходить на поверхню. Співробітники СБУ задокументували неприпустимі практики, і вже є реакція на ці факти. Це важливий меседж. Меседж про те, що порушення прав людини більше не можуть залишатися без відповідальності", - зазначив омбудсмен.

Водночас подібні критичні порушення мають місце не лише в Одеській області - окрім цього регіону, напружена ситуація спостерігається також у Львівській, Миколаївській, Закарпатській та Черкаській областях, додав Лубінець.