Реформа територіальної оборони в Україні: які нововведення впровадять у процес мобілізації.

Корупційні скандали, які виникли навколо ТЦК, знову підняли питання мобілізації, але тепер мова йде не про окремі інциденти, а про серйозну системну кризу. На фоні затримань військовослужбовців та численних скарг від населення, влада почала обговорювати можливість "перезавантаження" центрів комплектування. Фокус розібрався, які зміни плануються, чи буде залучена поліція, а також чи зможе реформа відновити довіру до цієї системи.

На фоні нових корупційних скандалів, що стосуються територіальних центрів комплектування, питання їхньої реформи знову стає актуальним у суспільному обговоренні. Тепер це вже не просто теоретичне обговорення, а питання довіри до всієї мобілізаційної системи.

Недавній інцидент в Одесі, в якому, за інформацією СБУ, було виявлено схему вимагання коштів працівниками ТЦК, ще більше підкреслив відчуття, що ця проблема є не одиничною, а системною. Схожі ситуації постійно стають об'єктом розслідувань і викликають суспільний резонанс, формуючи стійкий запит на зміни — не лише локальні, а й інституційні.

На фоні цих подій в Україні активно триває дискусія щодо можливих змін у роботі ТЦК та СП, які можуть призвести до їх фактичного "оновлення". Згідно з інформацією, що з'являється в медіа, мова йде не лише про перегляд процедур мобілізації, але й про переосмислення самої структури системи: від функцій і підпорядкування до принципів взаємодії з населенням.

В той же час представники влади підтверджують, що остаточного рішення ще не ухвалено. Федір Веніславський, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки, у коментарі для Фокусу зазначив, що наразі очікується план дій від Міністерства оборони, спрямований на покращення ситуації з реформою ТЦК. Він також підкреслив, що основна проблема полягає не тільки в самій організації, а й в ефективності контролю.

"Правоохоронні та антикорупційні органи повинні діяти більш ефективно, оскільки їхня кількість є адекватною, а повноваження дозволяють реагувати на всі випадки протиправної діяльності ТЦК та СП", -- зазначив народний депутат у коментарі для Фокусу.

Ця позиція фактично ілюструє одну з ключових тем обговорення: чи необхідно повністю розібрати систему, чи важливіше посилити контроль та відповідальність за правопорушення.

Серед основних концепцій, що активно обговорюються, є розробка нової моделі, що ґрунтується на цифрових послугах та дистрибутивних функціях. Замість традиційних територіальних центрів комплектування (ТЦК) планується делегувати частину процесів іншим організаціям, а іншу частину – автоматизувати. Зокрема, вивчається можливість переведення обліку військовозобов'язаних, їх викликів та комунікації в максимально електронний формат.

Міністр оборони Михайло Федоров раніше висловлювався про важливість цього підходу. Він підкреслював, що необхідно розробити системне рішення, яке дозволить зменшити вплив людського чинника та, відповідно, ризики корупції. За його словами, нова модель мобілізації повинна бути "прозорою, цифровою та зрозумілою для населення".

Водночас представники влади підкреслюють, що повної "ліквідації" функцій ТЦК не передбачається. Мова йде скоріше про їхню перетворення та розподіл між різними структурами.

Окремим аспектом, що викликає значну кількість обговорень, є функція поліції. У суспільному дискурсі з'являлися думки про можливість більш активного залучення правоохоронців до мобілізаційних процесів. Проте наразі не йдеться про те, що поліція повністю візьме на себе обов'язки ТЦК.

За попередніми оцінками, її роль може залишитися допоміжною -- зокрема, у частині розшуку осіб, які ухиляються від військового обліку, або забезпечення правопорядку під час мобілізаційних заходів. Сам процес відбору, медичних комісій і прийняття рішень про призов, як очікується, залишиться за військовими структурами, хоча і в оновленому форматі.

Основна мета реформ полягає в тому, щоб зробити процес мобілізації більш ефективним і передбачуваним. На сьогоднішній день система функціонує в умовах великого напруження: з одного боку існують вимоги з фронту, а з іншого – недовіра частини населення, посилена випадками корупції.

Експерти та представники влади визнають, що без перезавантаження ця модель ризикує втратити ефективність. Зокрема, у Міністерстві оборони неодноразово наголошували: реформа має одночасно вирішити кілька задач -- підвищити якість комплектування, зменшити корупцію і зробити процес більш справедливим.

Згідно з задумом, впровадження цифрових технологій та встановлення чітких норм повинні зменшити обсяг "ручних рішень", які нині часто призводять до зловживань. У теорії, це також може сприяти більш ефективній мобілізації завдяки покращеному обліку ресурсів та точному плануванню.

Однак, у керівництві визнають, що очікувати миттєвих результатів не слід. Реформа системи мобілізації є комплексним завданням, що вимагає часу та політичної рішучості. У цьому контексті основним чинником залишається довіра суспільства.

Контекст цих перетворень ясний: мобілізаційна система зазнає подвійного впливу — вимог фронту та внутрішньої кризи довіри. Кожен новий випадок корупції лише посилює переконання в тому, що мова вже не йде про часткові зміни, а про нагальну потребу в комплексному перезавантаженні.

Дискусію про реформу ТЦК підсилюють і дані про масштаби порушень. За словами уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, лише в Одеській області кількість звернень щодо можливих порушень прав громадян з боку ТЦК вимірюється сотнями -- і продовжує зростати.

Водночас за його словами, проблема не обмежується одним регіоном. Найбільше звернень, окрім Одещини, фіксують також у Львівській, Миколаївській, Закарпатській та Черкаській областях. Така географія, за оцінкою омбудсмена, свідчить про системний характер ситуації, а не про окремі "перегини на місцях".

Йдеться передусім про скарги на перевищення повноважень під час мобілізаційних заходів, порушення процедур, а також випадки можливого тиску на громадян. Саме такі інциденти найчастіше стають причиною звернень до омбудсмена.

Лубінець чітко наголошує, що вирішення цієї проблеми вимагає не лише реагування на конкретні інциденти, а й системного підходу на рівні всієї країни. Він зазначає, що події в Одесі, які викликали значний суспільний резонанс через арешт військових, повинні стати приводом для переосмислення роботи ТЦК в цілому.

Ці дані насправді підтверджують основний висновок: корупційні скандали та правопорушення є не ізольованими випадками, а ознаками системної проблеми, що стала одним із основних стимулів для обговорення реформ.

Незважаючи на обговорення теми "оновлення" ТЦК, головне питання досі залишається невизначеним: чи варто повністю перебудовувати систему, чи, можливо, слід лише внести корективи в її функціонування. Деякі фахівці вважають, що без усунення основних проблем — від умов служби до механізмів контролю за зловживаннями — будь-які реформи можуть виявитися лише формальними змінами без суттєвого впливу.

Військовий юрист Олег Леонтьєв зазначає, що питання мобілізації має більш складний характер, ніж лише функціонування територіальних центрів комплектування.

"Це є складною і багатогранною проблемою, яка не допускає простих вирішень і вимагає систематичного підходу. Основними завданнями є забезпечення армії особовим складом та зменшення злочинних проявів під час мобілізації," -- зазначає в інтерв'ю Леонтьєв.

За його словами, починати варто не лише з інституційних змін, а з базових речей -- ставлення до військових у самих підрозділах. Військовий має бути впевнений, що у разі поранення чи проблем він не залишиться сам: отримає лікування, грошове забезпечення і підтримку командування.

Експерт акцентує увагу на здоров'ї мобілізованих та методах оцінки їхньої придатності. Він вважає, що існуюча система потребує реформування: замість використання категорій "обмежено придатний" доцільно впровадити більш зрозумілу класифікацію – придатний або непридатний для служби.

Згідно з висловленнями Леонтьєва, багато питань все ще існують у галузі управлінських практик та контролю. Серед них можна виділити корупційні прояви в системі, недостатню ефективність командирів на місцях, а також непослідовне застосування норм, що стосується бронювання та відстрочок.

"Усі повинні виконувати свої обов'язки, незважаючи на те, як це може звучати. Однак необхідно створити справедливу та прозору систему. На даний момент існують значні нерівності: бронювання отримують не ті, хто насправді потрібен економіці, а часто адміністративні працівники або ті, хто має доступ до ухвалення рішень," -- підкреслює експерт.

Він також акцентує, що вирішення проблеми корупції можливе лише за умови реального контролю за діяльністю ТЦК, а не поверхневого "кураторства".

Нагадаємо, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський вирішив відсторонити двох очільників ТЦК: йдеться про голову Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також начальника Пересипського районного ТЦК.

У той же час, у ТЦК військовослужбовці, які щоденно займаються перевіркою документів та розподілом повісток, висловлюють занепокоєння через втому, ризики та існуючі системні недоліки, які негативно позначаються на результатах їхньої роботи.