Джипер у горах – це російський чоловік. Чи відшукають екстремальні тури своє місце в...

На завоювання водойм і гірських луків

Нещодавно група мандрівників на мотоциклах та квадроциклах спробувала обійти закритий шлагбаум Петрос-Говерлянського відділення Карпатського біосферного заповідника, щоб піднятися на вершину гори Петрос. "Заступник начальника природоохоронного відділу став на їхньому шляху, перекривши прохід своїм тілом, і не дозволив їм продовжити рух. Це призвело до гучного конфлікту, учасники сварилися та вигукували образи на його адресу," — зазначила начальниця еколого-освітнього відділу заповідника Вікторія Бундзяк.

Зображення: Біосферний заповідник Карпат

Кілька мотоциклістів вирушили в подорож, прагнучи досягти вершини гори Петрос.

Це не єдиний випадок порушення меж охоронних зон. Карпати страждають від автомобілів любителів адреналіну вже не один рік. Раніше вони відчували себе в горах як вдома, але тепер проблеми з джипінгом турбують не лише екоактивістів, а й інспекторів Державної екологічної інспекції. 22 липня Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України повідомило про проведення шести заходів державного контролю, в результаті яких було зафіксовано сім випадків незаконного проїзду. Відповідні адміністративні протоколи були направлені до суду, а шкоду оцінено в 41,7 тисячі гривень, з вимогами щодо її відшкодування. Загалом, з початку 2026 року, оцінена шкода для заповідних територій від незаконного джипінгу становить близько 1,6 мільйона гривень. Ці збитки були визначені на основі 15 скарг на порушення правил проїзду по територіях природно-заповідного фонду (ПЗФ).

Рекламное сообщение

Науковці через ті збитки б'ють на сполох уже давно. Вплив джипінгу на екосистеми Карпат комплексний і вже давно має видимі наслідки, каже Тимур Бедернічек, старший науковий співробітник відділу алелопатії Національного ботанічного саду імені Гришка. Перше, що спадає на думку, -- глибокі борозни на хребті Свидовець, які залишили після себе численні позашляховики. "З кожним роком вони стають дедалі глибшими, а коли однією колією вже неможливо проїхати, поруч прокладають нову. Потім ще одну. І ще, -- розповідає він. -- Це той вплив, який видно неозброєним оком".

Зображення: Укрінформ

Тимур Бедернічек, провідний науковий працівник Ботанічного саду.

Ознайомтеся з нашими статтями: 7 найбільш розповсюджених міфів щодо формування природоохоронних територій в Україні.

Менш очевидно, але так само згубно впливає джипінг на флору, особливо у високогір'ї. Не тільки безпосереднім пошкодженням або знищенням рослин колесами. Разом із автомобілями та спорядженням у гори потрапляє насіння невластивих для високогір'я, а іноді й інвазійних видів, пояснює вчений. А ще ж розливи пального та мастил, порушення сезону тиші, гори сміття. Окремі "герої" примудряються заїжджати просто у високогірні озера, каже Бедернічек. У Високих Татрах у Польщі у таких і людям купатися суворо заборонено. Ці озера -- вразливі екосистеми, пояснює Вікторія Бундзяк.

Безумовно, не всі власники позашляховиків діють схожим чином, є й винятки, -- розмірковує вчений. -- Проте, для мене джипер у горах асоціюється з "рускім чєлавєком". Це людина, яка силою забирає те, що їй не належить, і вважає свої бажання найвищим пріоритетом.

Щороку в сезон у мережі з'являлися нові відео, як джипи штурмували полонини і переїжджали високогірні озера. Особливо потерпало озеро Герешаска на Свидовці, що межує з територією заповідника, каже Вікторія Бундзяк. "Цього року вже так гостро стало, бо просто накипіло, -- пояснює вона, чому боротьба проти джиперів нарешті стала відчутною. -- Вже торік обурення громади було великим, а нині досягло піку. Свидовець уже просто переритий джипами, які й руслами потічків їздять". Мотоцикли з квадроциклами дошкуляють не менше, бо здатні пробратися навіть стежками, де машина не пройде. В Карпатському біосферному заповіднику цього літа щовихідних у високогір'я виїжджають додаткові рейди, щоб тому запобігати.

Image credit: Robert-Erik /wiki

Гірський хребет Свидовець, панорама з вершини Близниці на Жандарми.

Держекоінспекція не має права ігнорувати цю ситуацію. У процес залучені як місцева, так і обласна адміністрація, а в Закарпатській ОДА відбулися наради за участю міністра економіки, - зазначає Бундзяк. - З цією проблемою необхідно щось робити. Він підкреслює, що ґрунти та рослинність на високогір'ї потребують століть для відновлення після того, як туристи отримали миттєві задоволення. Формування одного сантиметра ґрунту у високогір'ї займає приблизно 100 років.

Рекламное сообщение

Ознайомтеся з іншими матеріалами: Біорізноманіття під час війни: як охорона навколишнього середовища сприяє інтеграції України в Європейський Союз.

Досі порушники не відчували невідворотності покарання. "Є якась колективна домовленість, що цього явища не помічають, часто нікого не притягують до відповідальності, бо нібито не можуть встановити, хто ж саме через озеро джипом їхав", -- каже Тимур Бедернічек. Насправді ж за сучасного розвитку технологій є купа підйомних для місцевих бюджетів рішень для контролю: камери, фотопастки. "Це все не таке дороге. Але справа не рухається через позицію "ми не помічаємо, проблеми нема"", -- каже вчений.

"Ми вже думаємо, де б ще додати знаків, шлагбаумів, -- каже Вікторія Бундзяк. -- Але хто нахабний, все одно знайде можливість. У Карпатах купа доріг, зокрема тих, якими місцеві для своїх потреб користуються".

"Зараз в Україні, на жаль, немає проблеми з локаціями для справжнього off-road. Але, очевидно, безпечніше демонструвати, який ти "виживальщик" і manly man десь у Карпатах, ніж на Херсонщині чи Запоріжжі", -- міркує Бедернічек, ветеран російсько-української війни.

Фото: dorogovkaz.com

Експедиція на квадроциклах у горах Капратів.

Поки в Яремче...

22 липня організатори джип-турів намагались заблокувати роботу пункту екологічного контролю в Яремче через посилення рейдів і перевірок. Вимагали легалізувати їхній бізнес і затвердити окремі туристичні маршрути поза захищеними зонами. Влада Яремчанської громади призначила на 7 серпня офіційні громадські слухання. На них запросять представників Карпатського національного природного парку (КНПП), Державної екологічної інспекції, Івано-Франківської ОДА, керівництво громади й самих організаторів джип-турів.

"Ми є значною частиною Яремчанської громади, об’єднавши понад 300 осіб, які займаються організацією турів на джипах і квадроциклах. Наша мета – вирішення питань, пов’язаних з джипінгом, розробка маршрутів, які не проходитимуть через рекреаційні зони, а також встановлення контролю над особами, котрі привозять свою техніку і порушують законодавство, що завдає шкоди як нам, так і нашим Карпатам. Це – наш засіб до існування та засіб до існування наших дітей", – йдеться в заяві асоціації власників джипів і квадроциклів Яремчанської громади, розміщеній у фейсбуці. Підприємці зазначають, що вони сприяють розвитку туризму, поповнюють місцевий бюджет, надають фінансову підтримку і допомагають людям з інвалідністю насолоджуватися красою гір.

Ознайомтеся також: Ситуація з Полониною Руна може створити негативний прецедент — необхідно продовжувати боротьбу.

"В даний момент ми активно працюємо, але не здійснюємо перевезення через парк," – поділився з LB.ua представник спільноти Роман. "Можна зауважити, що і раніше ми не їздили цими маршрутами, адже лише кілька з них передбачають необхідність перетворення на 50-100 метрів через парк, таким чином порушення є лише формальністю." Він також зазначив, що підприємці переважно займаються перевезеннями по селу. Однак, в заповідні зони та до озер регулярно навідуються так звані спортсмени – туристи з інших міст, які привозять до Карпат потужні спортивні джипи на лафетах для активного відпочинку.

Рекламное сообщение

Изображение: przygody4x4

"Ніхто їх не перешкоджає — ані поліція, ані представники парку, — ніхто досі не висловив жодних зауважень. Вони їдуть навіть до тих місць, куди я сам ходжу пішки: до підніжжя Говерли, на гору Кострича, — розповідає Роман. — Нас часто плутають із цими 'спортсменами', але ми виступаємо за те, щоб було встановлено порядок: щоб чітко визначили, де можна їздити, а де — ні". Джипери прагнуть, щоб були виділені маршрути, якими можна було б перевозити туристів до колиби, в каньйон, на гойдалку або на якісь вершини. Деякі з таких локацій доступні навіть для мікроавтобусів, тож немає необхідності використовувати потужні джипи. Цілком реально розробити екологічні маршрути, які водночас привертатимуть людей, впевнений наш співрозмовник. "Деякі документи з маршрутами готували ще в 2019 році", — зазначає він. Тепер підприємці радяться з юристами.

Згідно з інформацією від асоціації, тисячі людей зацікавлені у розвитку джип-туризму як важливої складової туристичної індустрії. Заборона може негативно вплинути на інтереси власників магазинів, автосалонів, гірських колиб та інших підприємств. Однак, у коментарях до звернення асоціації користувачі зазначають, що громада майже не отримує податкових надходжень від цього бізнесу, оскільки власники джипів, за їхніми словами, діють недостатньо прозоро.

"Та як не платиться? Є податкова, є контроль. Все оформлене офіційно", -- заперечує Роман.

На переконання організаторів джип-турів, вся каша заварилась взагалі не через шкоду заповідникам -- мовляв, це лише спроба відволікти увагу громадськості від планів побудови вітряків поблизу Микуличина. Ймовірно, йдеться про проєкт спорудження вітроелектростанції на горі Сиголка і трьох полонинах біля селища Микуличин, який пропонує компанія "Яремче Вінд Енерджі".

Ознайомтеся також з темою: Шукати вітер у горах. Які події відбуваються на полонині Руні?

"Підбурюють людей із громади, підштовхують нас, щоб ми скидали начальника парку (Карпатського НПП, -- Ред. ), бо він не хоче виділяти ділянку під ті вітряки, -- так пояснює активізацію рейдів Держекоінспекції Роман. -- Там внутрішні війни, бо земля дуже дорога: у нас нерухомість уже на кожному квадратному сантиметрі будується, як в Токіо".

Зображення: facebook/Національний природний парк 'Черемоський'

Національний природний парк 'Черемоський'

Чому важливо дбати про природу?

З лютого 2025 року набрав чинності закон, який забороняє проїзд механічних транспортних засобів територіями та об'єктами природно-заповідного фонду, з метою боротьби з джипінгом у заповідниках. Відповідно до статті 91 Кодексу про адміністративні правопорушення, за порушення правил охорони та використання територій ПЗФ передбачені штрафи, однак вони є символічними, оскільки з моменту ухвалення нового закону їх суми не зросли. В даний час штрафи складають для громадян від 153 до 408 гривень, а для посадових осіб — від 255 до 510 гривень. Ці суми явно недостатні, щоб стримати джипінг. Наприклад, джип-тур у Карпатах може приносити від 3000 до 4500 гривень за дві-три години поїздки на позашляховику.

Досі джипер розцінював гіпотетичний штраф як "квиток". Якщо оштрафують, нехай -- це ніби заплатив за проїзд, каже Тимур Бедернічек. Доки це умовні кілька сотень гривень, порушувати правила вигідніше, ніж їх дотримуватися. "Коли йдеться вже про десятки тисяч, джипери, як ми бачимо, задумались", -- каже він. Кабмін ще у травні 2024 року вніс на розгляд ВР законопроєкт, за яким суми штрафів мали суттєво зрости (для громадян -- від 8500 до 17000 гривень, для посадових осіб і організаторів -- від 17000 до 25500). Але він прийнятий лише за основу і не набрав чинності.

Рекламное сообщение

Ознайомтеся також: Руйнування Карпат і лісових масивів в Україні: через діяльність нелегальних лісорубів країна втрачає мільярди - і це лише за офіційними даними.

Теоретично можливо провести конфіскацію транспортних засобів, на яких було скоєно правопорушення. Інстинктивна реакція на питання "як діяти в цій ситуації" полягає в бажанні "забрати джипи та направити їх на фронт", вважає Тимур Бедернічек. "Минулого року, коли ми з товаришами їхали на старому Ford Ranger, у нас зламався кардан. На щастя, це сталося за 25 кілометрів від лінії фронту, а не за п’ять. Після такого випадку важче зрозуміти людей, які їздять на нових позашляховиках гірськими маршрутами заради розваги", -- зазначає він. Проте визнає, що з правової точки зору такий розвиток подій є практично неможливим, якщо йдеться лише про одне порушення.

Фото: Іштван Цап/Facebook

Джипінг у горах.

Інша річ -- якщо посадовці почнуть належно оцінювати завдану шкоду. Рахувати кожну знищену червонокнижну рослину, кожен метр зруйнованої полонини, кожен випадок забруднення. Фіксувати повторні порушення. Тоді суми збитків можуть стати співмірними з реальною шкодою, а для системних порушників конфіскація джипів і мотоциклів уже не виглядатиме фантастичною.

"Громада прагне, щоб розвиток відбувався у рамках законодавства, -- зазначає Петро Бабчук, начальник відділу туризму, зовнішніх зв'язків та інвестиційної політики Яремчанської міськради. -- Люди мають потребу у стабільній роботі, вони готові виконувати свої податкові обов'язки, і важливо уникнути ситуацій, коли хтось намагається використати це в своїх інтересах."

Ці послуги мають бути врегульовані, погоджується посадовець, з урахуванням того, що є інтереси туристів, підприємців і місцевих мешканців. Мовляв, багато з них мають у горах земельні ділянки під сінокіс тощо, і як не крути, дорога до них повинна бути. "Якщо у мене в горах є ділянка, я туди можу виїхати? А друзі до мене приїхати можуть? Я думаю -- так", -- міркує Бабчук. На його думку, для туристів треба розробити шість-сім маршрутів. Організатори турів готові обслуговувати "свої" ділянки доріг спільно з органами місцевого самоврядування або ж Карпатським національним природним парком.

Зображення: Турінформ Закарпаття

'Сліди' на гірських схилах від слідів автомобілів і мотоциклів.

Ознайомтеся також з темою "Мільярд дерев Шредінгера". Які досягнення має екологічна ініціатива президента?

Є люди, які займаються перевезенням туристів спеціально прокладеними гірськими маршрутами. Вікторія Бундзяк вважає, що такі тури мають право на існування, оскільки особи з інвалідністю та батьки з маленькими дітьми не здатні проходити великі відстані в горах. Потрібно знайти баланс: виділити спокійні пішохідні зони і в деяких випадках дозволити використання транспорту. "Маршрути не завжди повинні проходити через природоохоронні території, але це вимагає жорсткого контролю та підвищення розмірів штрафів, які наразі не справляють враження на порушників," - зазначає вона. Водночас, за її переконанням, off-road (рух по бездоріжжю і в природних умовах) в горах має бути категорично заборонений.

Слід розділити джиперів на дві категорії: туристи, які часом гасають горами групами по 30-50 авто, і місцевих мешканців, міркує Бедернічек. Шкоди завдають однаково, але для місцевих можна було б щось вигадати. "Та поки що не розумію, як. Бо турист хоче їхати високо, йому не цікаво просто по корчах проїхатися, як любителям off-road. Як завезти його на високогір'я і не завдати шкоди, я не знаю", -- зізнається вчений.

"Механізми можна завжди погодити, щоб люди і гори відвідували, і мали місця тихо позбирати собі гриби, -- говорить начальник відділу туризму Петро Бабчук. -- В такому руслі працюємо, робоча група формується, люди готуються до слухань, будемо думати: вирішувати питання через народних депутатів чи, може, іншими методами".