Судовий конфлікт щодо полонини Руна

На Закарпатті суд завершив розгляд справи щодо забудови полонини Руної вітропарком та анонсував оголошення вироку за десять днів. Що буде далі?

Очікуваний вердикт, який може завершити юридичну суперечку щодо полонини Руна або ж відкрити новий раунд боротьби, буде оголошений 21 серпня. Закарпатський окружний адміністративний суд, що розглядав цю справу, виділив десять днів для детального аналізу всіх представлених доказів та аргументів перед ухваленням рішення.

Якщо рішення буде ухвалене на користь позивачів, то детальний план, відповідно до якого були виділені земельні ділянки для будівництва тридцяти вітряків у полонині в Ужгородському районі Закарпатської області, буде визнано незаконним. Сільська рада Тур'є-Ремети, яка надала дозвіл на будівництво, змушена буде або оскаржити це рішення в апеляційному порядку, або пройти процедуру розробки нового детального плану, дотримуючися всіх вимог чинного законодавства.

Якщо суд відмовить у задоволенні позову, позивачі мають намір оскаржити це рішення в наступних судових інстанціях, включаючи Верховний суд. Жодна з сторін не планує відступати, оскільки ситуація має надзвичайно велике значення.

Екологи кажуть: якщо віддати забудовникам полонину Руну, аналогічні процеси запустяться на інших локаціях - адже є плани поставити вітряки також на Вододільному та Свидовецькому хребтах, полонинах Красній та Апецькій. У свою чергу, попри судову тяганину та відсутність висновку ОВД щодо вітропарку на Руній, забудовник уже підвів дорогу та залив там дев'ять фундаментів під вітроустановки - фактично під третину тих, які плануються на Руній.

Справа перебуває на розгляді вже близько року.

Отже, Закарпатський окружний адміністративний суд розглядає справу щодо визнання протиправним та скасування рішення Тур'є-Реметівської сільської ради №1242 від 23 травня 2024 року "Про затвердження детального плану території урочище "Полонина Руна", яким передбачено будівництво вітропарку із 30 вітряків.

У вересні 2024 року активісти правозахисної організації "Екологія. Право. Людина" (ЕПЛ) подали позов проти Тур'є-Реметівської сільради. Протягом цього часу відбулося кілька судових слухань, які неодноразово переносилися. На початку серпня 2025 року суд, нарешті, перейшов до дебатів, вислухавши всі представлені докази та аргументи сторін, після чого взяв тайм-аут для обмірковування справи та оголошення свого рішення.

На засіданнях представники позивача стверджували, що детальний план був підготовлений для розгляду з порушенням вимог чинного законодавства, і, отже, процедура, яка розпочинає будівництво на полонині Руна, повинна бути скасована. У свою чергу, представники Тур'є-Реметівської сільської ради заперечували цю позицію, наводячи аргументи, що детальний план був опублікований перед проведенням слухань на спеціалізованій платформі, а не на сайті сільради, оскільки триває воєнний стан. Крім того, документ був надрукований і розміщений на стінах сільської ради для ознайомлення громадян перед слуханнями.

Оскільки справа резонансна, біля зали суду зібралися мітингарі з обох сторін із транспарантами, гучномовцями та картонками "за" та "проти" вітряків.

Це не дивно, адже все, що стосується забудови полонини, супроводжується скандалами із квітня 2025 року, коли попри відсутність висновку ОВД забудовник розпочав на полонині підготовчі будівельні роботи. Нагадаємо, що там за дозволами Держінспекції архітектури та містобудування розширили бетонну дорогу та залили фундаменти для 9 майбутніх вітроустановок. Тобто, незважаючи на судові справи та відсутність висновку ОВД, фактично третина фундаментів під вітряки на Руній уже залита, залишається лише змонтувати ВЕСи.

СПРАВА ПОЛОНИНИ РУНОЇ - ЛАКМУСОВИЙ ПАПІРЕЦЬ ДЛЯ ПРИРОДООХОРОНЦІВ

- Ми взялися за цю справу, щоб показати: приймаючи такі рішення (сільські ради, - ред.) мають враховувати вимоги міжнародного та національного законодавства, які оберігають оселища та об'єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ), червонокнижні види, - каже юристка "ЕПЛ" Ольга Мелень-Забрамна. - Для нас це дуже важлива справа. Вона показує, що сільські ради зазвичай тішаться будь-якому інвестору, не враховують вимог законодавства та приймають рішення на догоду інвесторам, які потім не витримують банальної перевірки на законність. Це такий дуже типовий кейс - тому ми чекаємо, що суд ухвалить виважене рішення і поставить крапку в даному питанні.

Мелень-Забрамна зазначає, що вони докладають максимум зусиль, аби відстояти вільну від вітряків Руну. На її думку, ця справа - лакмусовий папірець для природоохоронних організацій України.

Ми усвідомлюємо, що існує безліч проектів щодо забудови високогір'я вітровими електростанціями, що ставить під загрозу інші гірські хребти. Тому для нас надзвичайно важливо захистити полонину Руну. Якщо цього не зробити, ми ризикуємо втратити решту цінних гірських масивів Карпат. Ми підтримуємо розвиток вітроенергетики та будівництво вітряків, але категорично проти їх розміщення в природоохоронних зонах, таких як праліси та орнітологічні резервати. Саме тому ми звернулися до суду, оскільки полонина Руна є територією, де виявлено цінні середовища, що входять до додатків Бернської конвенції, яка є складовою частиною національного законодавства. Хоча ця територія наразі не включена до Смарагдової мережі, держава зобов'язана охороняти середовища червонокнижних видів відповідно до міжнародних норм, які вона підписала, - підкреслює Ольга Мелень-Забрамна. - Як може сільська рада ухвалювати рішення щодо використання 1200 гектарів на полонині, визначаючи, чи будуть там вітряки або інші промислові об'єкти, чи залишиться ця територія в природному стані? Такі рішення повинні прийматися з урахуванням, перш за все, інтересів держави.

АДВОКАТ: ПРОЦЕСУАЛЬНИХ НОРМ БУЛО ДОТРИМАНО

Адвокат Михайло Ільницький, який представляє сторону відповідача, у коментарі для Укрінформу після важливого судового засідання висловив думку, що процес проходив максимально прозоро. Він також зазначив, що їхня адвокатська фірма спеціалізується на справах, пов'язаних з містобудуванням та земельними питаннями, а в цьому конкретному судовому процесі вони безкоштовно представляють інтереси Тур'є-Реметівської сільської ради.

В ході судового процесу були детально вивчені всі надані докази, і ми намагалися відповісти на всі доводи, які висловлювали позивачі. Загалом, усі процесуальні вимоги були дотримані. Суд проявив обережність, взявши паузу для ретельного аналізу всіх позицій та аргументів, щоб ухвалити справедливе рішення, яке є необхідним для нашого демократичного суспільства.

Ільницький зазначив, що їхня команда не заперечує права усіх зацікавлених осіб оскаржувати цей детальний план.

- Цей нормативний документ, як і будь-який інший, поширюється на невизначене коло осіб, на права чи інтереси яких він може вплинути. Утім, на мою фахову думку, більшу перспективу оскарження цього детального плану мало би, якби позов ішов від когось із місцевих жителів, представників громади, на землях якої мають бути розміщені об'єкти ВЕС. Статус же позивача - міжнародна благодійна організація, вони не є громадською екологічною організацією. І можливо - це мої припущення - цей довід буде врахований судом як одна із підстав відмовити в певній частині їхніх вимог. Однак усе це компетенція суду, - підкреслив Ільницький.

ГОТОВІ ЙТИ ДО ВЕРХОВНОГО СУДУ ТА АПЕЛЮВАТИ ДО ЄВРОКОМІСІЇ

Наразі очевидно: через резонанс у суспільстві, хоч яким би було рішення у справі №1242, боротьба у судах за полонину Руну триватиме. Яким би не було рішення: буде воно на користь позивача, а чи залишить дійсним чинний детальний план на догоду відповідачеві, - протистояння триватиме в апеляційних судах.

Адвокати, які представляють інтереси позивача, у коментарі для Укрінформу заявили про свою готовність продовжувати справу до самого Верховного суду.

Варто зазначити, що Закарпаття має значний досвід у захисті своїх цінних високогірних територій, який тривав роками і завершився у Верховному суді. Це стосується, зокрема, справи щодо забудови Свидовця, де судові розгляди через спроби звести гірськолижний курорт на хребті тривали з 2017 року і врешті-решт дійшли до Верховного суду, який підтримав позицію природоохоронців. Крім того, варто згадати про ситуацію на полонині Боржава, де у 2019 році турецький інвестор планував встановлення більше десяти вітряних електростанцій. Проте, завдяки зусиллям екологів, ці плани були зупинені, і у травні 2024 року Верховний суд визнав таку забудову незаконною.

Проте ці судові справи розпочалися ще до початку повномасштабного вторгнення Росії. Сьогодні ситуація в боротьбі змінилася. Наприклад, введено мораторій на перевірки бізнесу, що реалізує проєкти в умовах війни. Крім того, призупинилося формування нових об'єктів природоохоронного фонду, внаслідок чого території, які офіційно не були визнані такими, опинилися під загрозою.

Юристи правозахисної організації "Екологія. Право. Людина" повідомили про свою готовність привернути увагу до ситуації за межами України. Вони планують звертатися до секретаріатів міжнародних угод, розташованих в Європейському Союзі, та направляти свої запити до Єврокомісії, що займається питаннями охорони навколишнього середовища.