Річку заблокують вже за годину: які ризики несе льодохід у західних регіонах України та які зміни чекають нас у погодних умовах.

Рівень води у деяких річках може підвищитись на півтора метра

У соцмережах поширили відео, де крижані брили пливуть вниз по гірських річках Закарпаття, а люди знімають це явище з мостів і берегів. Оскільки зими в Україні тепер малосніжні та не морозні -- такого явища не бачили роками. "Виглядає гарно, але насправді це небезпечно. Через льодохід можливі різкі підйоми рівня води та руйнування берегів", -- пишуть у соцмережах.

"Телеграф" з'ясував, чи справді льодохід загрожує західним областям, чим він може бути небезпечним і чому це явище спостерігається саме зараз.

У гірських ріках відзначається зростання рівня води: протягом останніх 24 годин на річці Тиса поблизу Тячева рівень піднявся на 75 сантиметрів, у районі Хуста – на 62 сантиметри, а в Мукачевому на річці Латориця – на 42 сантиметри.

Де саме почалася рух криги і які причини цього явища?

Явище льодоходу охопило басейни Тиси та Дністра. Це Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька та Закарпатська області. Найбільш активні процеси спостерігаються саме в гірській місцевості Закарпаття, ймовірно, у Рахівському районі.

Ілля Перевозчиков, керівник відділу гідрологічних прогнозів, відзначає, що на 25 січня товщина льоду на цих річках коливалася в межах 10-20 сантиметрів. "Цей показник є важливим, оскільки він впливає як на саму товщину криги, так і на температурні умови, що також грають роль", - зазначає фахівець у своїх коментарях для "Телеграфу".

Причина льодоходу проста -- на територію заходу України зайшло тепле повітря. Почалася відлига, активне сніготанення, і на всіх річках Закарпатського регіону розвивається паводок. "Такий різкий стрибок температури до позитивних значень за середньодобовими показниками призводить до того, що крига починає просто скресати. Водночас через танення снігу зростає водність річок, і талі води надходять у русло, що й призводить до початку льодоходу", -- розповідає Перевозчиков.

Гідрологічні фахівці прогнозують, що 27-28 січня рівень води в ріках Закарпаття варіюватиме від 0,3 до 1,5 метра. На річках Тиса та Латориця в районі Чопа передбачається руйнування льодової оболонки і ймовірне утворення заторів льоду. Проте, за словами Іллі Перевозчикова, ці процеси не мають призвести до негативних наслідків.

У ріках, що належать до басейну Дністра в Львівській та Івано-Франківській областях, прогнозується поступове зростання рівнів води на 0,3-0,8 метра. Льодові явища послаблюватимуть, а в окремих місцях може розпочатися льодохід, що створить ймовірність утворення заторів і різких коливань рівня води.

Як лід може за годину затягнути річку.

Основною загрозою під час льодоходу є виникнення заторів. Річки, що протікають через Карпати, мають численні вигини і повороти. У таких ділянках лід може накопичуватися, створюючи своєрідні перешкоди.

"На деяких поворотах може виникнути затор, зокрема через накопичення льоду в руслі. Це призводить до утворення своєрідної 'пробки', яка може з'явитися раптово – всього за кілька годин або навіть за годину", – зазначає Перевозчиков.

Але гідролог заспокоює -- за прогнозами, зважаючи на температурний режим та погодні умови найближчих трьох днів, ці процеси не призведуть до негативних наслідків у Карпатському регіоні.

Чи зможуть мости, збудовані за часів Австро-Угорської імперії, витримати потужний льодохід?

Виникає логічне питання: чи не загрожують затори льоду мостам та гідротехнічним спорудам? Ілля Перевозчиков каже, що якщо споруди спроектовані відповідно до нормативних документів, вони мають враховувати всі історії з заторами, льодоходом та іншими негативними наслідками дії вод.

"У Закарпатті та Буковині можна знайти мости, які були зведені ще в епоху Австро-Угорщини, зокрема у 1800-х роках. Вражаюче, але їх опори і досі надійно тримаються і здатні витримувати значні навантаження," - відзначає гідролог.

Ці мости пережили катастрофічні паводки 90-х та нульових років, коли вода несла з собою навіть бетонні частини зруйнованих конструкцій. Тому сучасний льодохід для них не становить загрози, впевнений Перевозчиков.

Чи не створить сміття додаткових перешкод

Річки Закарпаття, подібно до багатьох інших водойм України, страждають від забруднення побутовими відходами, пластиковими пляшками та поваленими деревами. Чи не ускладнює це ситуацію під час весняного льодоходу?

Перевізник пояснює, що лід має ріжучі елементи, які ефективно розрізають сміття, просуваючи його вперед. "Так, сміття дійсно багато і воно накопичується, але лід все ж має більшу силу", -- зазначає спеціаліст.

Основною загрозою є затор, який виникає внаслідок накопичення льоду. Це явище особливо поширене на рівнинних річках. Коли лід застряє в вигинах річки, а температура раптом падає нижче 10 градусів вночі та близько 5 градусів вдень, він починає замерзати. В результаті формується своєрідна льодова перепона.

Однак на даний момент, враховуючи низький рівень води в річках Закарпаття та Прикарпаття протягом зимових місяців, усі процеси повинні проходити в межах русел, без виходу на береги. У разі зміни ситуації, гідрологи повідомлять місцеву владу.

Прогнози про м'яку зиму не виправдалися. Чому раніше спостерігалася тепло, а тепер температура опустилася до -20 градусів, супроводжуючись снігопадами?

Безліч людей здивовані нинішньою зимою. Після чотирьох років відносно м'яких зим несподівано настали справжні холоди та лід. Ілля Перевозчиков запевняє, що це цілком природно.

"Якщо проаналізувати кліматичні умови, можна помітити, що навіть більше тридцяти років тому зими мали звичний характер," – зазначає фахівець. Наразі в Україні відбувається стандартне зимове явище, яке повинно відбуватися щороку відповідно до конкретної кліматичної зони. На півдні, зокрема в Криму та на Причорномор'ї, такі зимові умови не спостерігаються через відмінності в кліматі. Натомість західна частина України, під впливом західних повітряних мас, отримує теплі затоки, що призводять до активного льодоходу.

Які погодні умови очікуються в Україні в найближчі дні?

Паралельно з льодоходом 27 січня в Україні оголошено перший рівень небезпеки. Причина -- ожеледиця. Наталія Птуха, синоптикиня Укргідрометцентру, пояснила метеорологічну ситуацію.

За її словами, 28 січня погоду в Україні формуватиме поле зниженого тиску. Волога відносно тепла повітряна маса з Чорного моря зустрінеться з холодним повітрям з північного сходу по північно-східній частині України.

"На межі їхнього злиття існує ймовірність, і вже зараз ми спостерігаємо формування явища, відомого як ожеледь. Це відбувається, коли тепле повітря з верхніх шарів атмосфери, будучи легшим, приносить опади у вигляді дощу, але на рівні землі ще залишається холодне повітря, внаслідок чого цей дощ замерзає," – пояснює Птуха.

Отже, в січні люди можуть спостерігати дощ. Це явище відбувається, коли перетинаються дві повітряні маси з різними температурними характеристиками.

Не змішуйте ожеледь з ожеледицею: метеоролог роз’яснила відмінності.

Багато українців помилково вважають, що ожеледь і ожеледиця — це одне й те саме. Насправді ж ці терміни мають різні значення.

"Ожеледь виникає під час льодяного дощу, коли на дротах, гілках і різних поверхнях утворюється тонкий шар льоду. Як зазначає Наталія Птуха, цей процес може супроводжуватися й ожеледицею."

Ожеледиця – це явище, яке характеризується слизькою поверхнею на дорозі. Існує кілька видів ожеледиці, і вона може утворюватися навіть без наявності явного льоду. Наприклад, після снігового покриву, який розтанув, а потім температура знову знизилася до негативних значень, утворюється льодяна кірка.

"Ожеледиця виникає, коли на дорогах і тротуарах утворюється слизька поверхня, тоді як ожеледь - це ситуація, коли слизькість поширюється також на різні поверхні, дроти та гілки", - пояснює синоптикиня.

Нагадуємо, що "Телеграф" інформував про те, що морози зменшились, але не варто поспішати з радістю. На нашу країну насувається хитре арктичне вторгнення.