На полонині Руна намірилися звести нову вітроелектростанцію.

Екологічні активісти висловили заперечення щодо будівництва вітрових електростанцій на полонині.

Створена три місяці тому компанія "Вест-Інвест Енерджі" оголосила про намір побудувати вітрову електростанцію у гірській частині Закарпаття - на полонині Руна планується встановити до семи вітряків потужністю до 5,5 МВт.

В оголошенні про заплановану діяльність на платформі "ЕкоСистема" компанія ТзОВ "Вест-Інвест Енерджі" повідомила про намір реалізувати проект з будівництва комплексу з семи вітрових електростанцій на території Ставненської сільської ради в Ужгородському районі. Хоча у документі не вказано точне місце розташування, відомо, що вітрові електростанції планується розмістити на полонині Руна.

Для реалізації проекту вітрових електростанцій було проаналізовано кілька земельних ділянок у Закарпатській області, включаючи низинні території. Проте дослідження вітрових умов виявили, що ці локації не є найкращими для ефективного виробництва електроенергії. Аналіз показав, що вітровий потенціал найвищих гірських хребтів Закарпаття, зокрема полонин, є більш вигідним для генерації електрики. Згідно з результатами досліджень, ділянки на полонині Руна виявилися найбільш перспективними з фінансової, технічної, екологічної та соціально-економічної точки зору, як зазначено у звіті про плановану діяльність.

Там вказане, що для будівництва ВЕС компанія "Вест-Інвест Енерджі" хоче змінити цільове призначення кількох земельних ділянок - зі сільськогосподарського на промислове для будівництва та експлуатації енергогенеруючих підприємств.

"Генерація електроенергії з вітрових джерел забезпечить Україні екологічно чисте енергопостачання, сприятиме створенню нових робочих місць та інвестиціям у місцеву економіку, що позитивно вплине на загальний соціально-економічний стан регіону", - зазначено в описі.

Згідно з інформацією, наданою платформою YouControl, ТзОВ "Вест-Інвест Енерджі" було засновано наприкінці липня 2025 року в селі Волосянка, що розташоване в Ужгородському районі. Статутний капітал компанії становить 100 тисяч гривень. Керівником та єдиним бенефіціаром є киянка Яна Пятнова, яка не займається жодним іншим бізнесом.

У період з 2015 по 2020 рік особа з цим ПІБ виступала відповідачем у справі про повернення боргу за кредитом, виданим нині неплатоспроможним донецьким "Українським бізнес банком". Ця фінансова установа була під контролем Сергія Арбузова, колишнього голови Національного банку України та члена "команди Януковича". Яна Пятнова мала заборгованість перед банком, що перевищувала 230 тисяч гривень.

У додатку Getcontact номер "Вест-Інвест Енерджі" відзначено, зокрема, як "Яна ПУМБ", "Яна Владимирована Пятнова з ПАО Укрбизнесбанк" та "Яна Укрбизнесбанк". Існує велика ймовірність, що вона раніше була працівником цих організацій.

Нагадуємо, що в гірській частині Закарпаття реалізується суперечливий проєкт зі зведення вітрової електростанції. На полонині Руна планується встановлення 30 вітряків. Забудовником виступає ТзОВ "Вітряні парки України" у співпраці з партнерами, серед яких "Вітряний парк Руна-1" та інші компанії.

Компанії, які розпочали будівництво вітрових електростанцій у Карпатах навесні 2025 року, мають зв'язки з колишнім народним депутатом Максимом Єфімовим, який розпочинав свою підприємницьку діяльність у Донеччині та раніше був членом "Партії регіонів". Також у цій справі задіяний Едуард Мкртчан, син українсько-російського мільярдера Олега Мкртчана. Олег був співзасновником "Індустріального союзу Донбасу", частина акцій якого належала російським інвесторам. У період з 2019 по 2025 рік Олег Мкртчан відбував покарання у російській в'язниці за фінансові злочини, пов'язані з бюджетними коштами, але нещодавно його звільнили через проблеми зі здоров'ям.

Екологи та місцеві активісти стверджують, що зведення об'єктів на полонині Руна здійснюється з порушенням чинних норм, оскільки відбувається без проведення оцінки впливу на навколишнє середовище. Крім того, реалізація проекту вітряної електростанції завдає значної шкоди місцевій природі. Наразі ця справа перебуває на розгляді в судах.

На початку жовтня Верховна Рада відхилила поправку, що стосується масового будівництва вітряних електростанцій у Карпатах, не вистачивши всього одного голосу для її схвалення. Як зазначив аналітик Української природоохоронної групи Петро Тєстов, ця поправка мала на меті легалізувати вже розпочате будівництво вітряків на високогір'ї Карпат.