Основне призначення президента полягає не лише в утриманні влади, а в забезпеченні місця України на міжнародній політичній арені.

Політичний ландшафт України виявляється надзвичайно динамічним. Минулого року, коли наша країна була охоплена війною, влада активно обговорювала можливість проведення виборів. Однак, після консультацій з експертами та врахування думки суспільства, стало зрозуміло, що організація виборів в умовах війни є абсолютно недоцільною. Здавалося, що це питання було вирішено. Проте в останні кілька тижнів тема знову набула обертів: її почали активно піднімати, незважаючи на те, що війна далека від завершення, а дії Путіна стають все більш агресивними.

Проте, деякі експерти висловлюють думку, що, згідно з угодою між "сильними світу цього", восени може настати тимчасове перемир'я, під час якого відбудуться вибори. В Росії плануються парламентські вибори, а в Україні – президентські. Однак колишній заступник голови Центральної виборчої комісії, правовий експерт Центру політико-правових реформ Андрій Магера має іншу точку зору з цього питання.

Синхронні вибори могли б узаконити присутність російських "депутатів" у захоплених регіонах.

-- Раніше ви були категорично проти проведення виборів під час війни. Чи не змінилася ваша думка? Чи бачите якісь зміни, які дозволяють провести такі вибори тепер?

Україна раніше проводила національні вибори під час військових конфліктів — у 2014 та 2019 роках. Це стосувалося як президентських, так і парламентських, а також місцевих виборів. Проте тоді мова йшла про локалізовані військові дії, які не суттєво впливали на виборчі процеси і не вимагали введення воєнного стану навіть в окремих регіонах. Але після 24 лютого 2022 року немає жодної частини України, де можна було б забезпечити безпеку для проведення виборів і дотримання виборчих прав. Навіть такі західні області, як Львівська, Волинська та Закарпатська, вразливі для російських ракет і дронів. Воєнний стан охоплює всю країну, що створює серйозні перешкоди для будь-яких виборчих процесів. У таких умовах неможливо говорити про дотримання принципу вільних виборів, який передбачає можливість для виборців вільно формувати та реалізовувати свою волю, зокрема у приміщеннях дільничних виборчих комісій.

Отже, проведення виборів в умовах активних бойових дій є неможливим. Це підґрунтя суперечить Конституції, міжнародним нормам, зокрема Європейській конвенції про захист фундаментальних свобод і прав людини, а також Міжнародному пакту про громадянські і політичні права. Таким чином, в Україні в даний час немає можливості здійснити виборчий процес.

А розмови про такі вибори виникають сезонно: весна-осінь -- час для хронічних загострень...

Серйозний політик Юрій Луценко висловив свої міркування про можливість існування певної угоди між лідерами великих держав, ймовірно, маючи на увазі Трампа і Путіна. Ця угода може передбачати оголошення тривалого перемир'я, під час якого в Росії відбудуться парламентські вибори, а в Україні — президентські. Як ви ставитеся до такого розвитку подій?

Схоже, Луценко ділиться інформацією, яка стала йому відома. Ймовірно, деякі ідеї просувають і представники оточення президента України. Однак вони не усвідомлюють одного важливого моменту: проведення виборів одночасно в Росії та Україні не матиме для нас позитивних наслідків.

Простий приклад. В Україні кампанії, що передують президентським виборам, тривають 90 днів, як це визначено в Конституції. Натомість в Росії на парламентські вибори відводиться менше ніж 90 днів. Ще один важливий момент: у країні-агресорі ці вибори не передбачають проведення другого туру.

За винятком ситуації, коли претенденти на мажоритарному окрузі отримали однакову кількість голосів, що є малоймовірним.

Інший аспект. На президентських виборах в Україні існує велика ймовірність проведення повторного голосування, тобто другого туру. У нашій історії лише двічі президентські вибори завершувалися в один тур: у 1991 році, коли перемогу здобув Кравчук, та у 2014-му, коли переміг Порошенко (тоді відбулося широке об'єднання політиків навколо його кандидатури). Уявіть собі ситуацію: в обумовлений час "перемир'я" Росія завершує свої парламентські вибори, оголошує результати та отримує свою думу, а Україна в цей час не завершує виборчий процес і змушена проводити другий тур президентських виборів. У такому випадку Росія може перешкодити нашому виборчому процесу, і Україна залишиться без можливості обрати нового президента...

Третя обставина є ще більш загрозливою. У Росії вибори до Думи проводяться за мажоритарно-пропорційною системою: 225 депутатів обираються за партійними списками, а ще 225 — в одномандатних округах по всій країні. Серед цих округів є також шість тимчасово окупованих регіонів України, які Кремль незаконно приєднав до Росії. Це стосується Донецької, Луганської, частини Херсонської та Запорізької областей, а також Автономної Республіки Крим і Севастополя. На цих територіях Росія створила 11 одномандатних округів. Якщо Україна погодиться на угоду з Росією про синхронне проведення виборів, вона фактично легалізує обрання російських "депутатів" на захоплених територіях. Це було б дуже небезпечним кроком, і в цю гру точно не варто втягуватися.

Малоймовірно, що Зеленський переможе удруге

Як професіонал у сфері виборчого менеджменту, чи спостерігаєте ви знаки, що свідчать про швидкий старт виборчої кампанії в Україні? Чи, можливо, у вас є інформація з вашої мережі контактів у Центральній виборчій комісії щодо процесу підготовки до виборів? Можливо, у ЦВК отримали дзвінки з вищих ешелонів влади, і керівництво комісії вже психологічно налаштовується на проведення виборів в умовах війни?

-- У мене немає розмов на цю тему. Але чудово розумію, що члени ЦВК будуть залежними від законодавчих рішень парламенту, навіть якщо їх ухвалять усупереч Конституції. Змушені будуть їх виконувати. Вони -- заручники законодавчого врегулювання цих питань. Хоча не виключаю, що у ЦВК є люди, які намагаються пояснити "верхам", чому певні речі робити не можна.

Оскільки президент Зеленський має власну фракцію в Верховній Раді, що налічує 228 депутатів, у нього з’являється можливість реалізовувати різні рішення в парламенті за рахунок підтримки інших фракцій.

Уявімо собі вражаючу ситуацію: президент раптом знайде аргументи для виправдання проведення виборів у часи конфлікту. Хто насправді отримує найбільшу вигоду від їх організації? Які фактори можуть вплинути на прийняття такого рішення?

Існує півтора суб'єкта, що могли б проявити інтерес до організації таких виборів. Безумовно, Росія є одним із них. Для неї виборчий процес, коли рани ще не загоїлися, а бойові дії тривають (і немає гарантій, що вони припиняться), а також у умовах жорсткої боротьби серед наших політиків — це надзвичайно вигідна ситуація. Це все сприяє ослабленню нашої держави.

Ще одним суб'єктом, якого я умовно називаю "половинним", є діючий президент України. Існує ймовірність, що деякі особи з кола Володимира Зеленського намагаються переконати його в тому, що його рейтинг досить високий, а отже, він має хороші шанси на перемогу на цих виборах. І що згодом його позиція може виявитись непевною...

Я хотів би дещо охолодити гарячі голови таких ініціаторів. І пояснити: воєнна соціологія настільки сильно відрізнятиметься від післявоєнної, як передвоєнна відрізнялася від теперішньої. Настільки сильно, що на Банковій навіть не уявляють! Маю змогу побічно про це судити на основі соціології, коли ставили питання про відповідальність президента за корупцію в органах виконавчої влади. Тоді близько 74 відсотків опитаних заявили, що Зеленський або прямо відповідальний за ці корупційні діяння, або опосередковано. Це дуже високий показник! Я назвав би це рівнем антирейтингу чинного президента. Якщо хтось думає, що у нього є гарні шанси перемогти на нових виборах, то я хотів би їх розчарувати. Цих шансів нема і навряд чи будуть.

Сьогодні головне завдання для президента полягає не у тому, як втриматися при владі. А у тому, щоб вжити всіх заходів, щоб залишити Україну на політичній мапі світу. І щоб увійти в історію України, а не вляпатися у неї.

На наступних президентських виборах рішення буде за українським народом. У генерала Залужного наразі дуже сильні позиції, його рейтинг залишається на високому рівні, і я не бачу підстав, чому він міг би знизитися найближчим часом. Також варто зазначити, що генерал Буданов має значну підтримку. Можливо, варто розглянути ще кілька кандидатів. Не виключено, що з’явиться й нове, несподіване обличчя. Згадайте 2019 рік: за рік до виборів навряд чи хтось припускав, що комік Зеленський стане учасником виборчої кампанії...

Існують різні можливі сценарії. Найменш ймовірний з них — це перемога Зеленського. Якщо на цих виборах виступить боксер Усик, Зеленському буде важко навіть потрапити до другого туру.

Проте, всі ці аспекти є досить умовними. Я б не рекомендував зараз займатися рейтингами чи підрахунками шансів. У часи війни це виглядає дещо абсурдно.

-- Ви кажете про високий рейтинг Залужного. А одна соціологічна група дає йому лише 16% підтримки на президентських виборах, якби такі відбулися зараз. Зеленському ж малює 32 відсотки... Чи довіряєте ви таким цифрам?

Ні, я їм не довіряю. Впевнений, що у чинного президента немає навіть 25% підтримки. Варто просто вийти на вулиці та поспілкуватися з людьми. Але навіть ті близько 20 відсотків, які наразі є у Зеленського, можуть зникнути під час виборчої кампанії. Протягом 90 днів виборчого процесу можуть спливти всі корупційні скандали, що сталися за його правління, і згадати серйозні помилки в управлінні країною. В результаті, відсотків може залишитися зовсім небагато.

Володимир Зеленський самостійно вирішуватиме, чи брати участь у виборах. Якби я був на його місці, я б утримався від повторної кандидатури. Набагато краще завершити своє президентство, реалізувавши позитивні зміни для країни, аніж ризикувати участю у виборах і зазнати поразки. Можливо, деякі його радники можуть намагатися підштовхнути його до неправомірних дій проти конкурентів під час виборчого процесу. Переможець виборів навряд чи пробачить такі дії. Доля оточення його попередника може стати непередбачуваною... Я б не хотів, щоб Україна знову переживала подібний досвід. У нас вже був один президент — Віктор Янукович, який приніс багато лиха нашій країні. Сподіваюся, що більше ніхто не повторить його шлях...

-- У медіа була інформація, що Банкова викликала на килим посла у Великій Британії Залужного і цікавилася, чи не відмовиться той балотуватися. Що означають такі розмови? Тиском на потенційних конкурентів Зеленський розчищає собі виборче поле?

-- Те, що президент і наш посол у Великій Британії Залужний зустрічаються періодично, ні для кого не є секретом. Специфіка статусу одного й іншого передбачає, що вони повинні зустрічатися. Це звична практика. Чи предметом їхньої розмови була гіпотетична участь генерала Залужного у виборах -- цікаве запитання. Адже факт подібної розмови не підтверджують ні чинний президент, ні наш посол у Лондоні. Виникає питання: а хто тоді третій був на цій розмові і може підтвердити тему їхнього спілкування?

Тому я не вірю в те, що така розмова відбулася. Чи усвідомлює Зеленський, що у випадку проведення можливих післявоєнних виборів Залужний може взяти в них участь, і що ймовірність цього є надзвичайно високою? Якщо не 100%, то 95% - це точно! Він це прекрасно розуміє! Не думаю, що бесіда із Зеленським змінить бажання Залужного або його рішучість йти чи не йти на вибори. Тому я б порадив команді Зеленського не шукати ворогів у постаті генерала Залужного.

Це мало б усвідомлювати, що він — особистість з певними принципами, цінностями та підготовкою. Якщо це поле буде звільнене, і якщо хтось зможе забезпечити, що генерал Залужний не братиме участі у виборах (уявімо таку ситуацію), слід розуміти: порожнього місця не буває. Хтось обов'язково скористається можливістю протестного електорату. Можливо, цим кандидатом стане особа, яка не матиме жодних обмежень у своїх поглядах, цінностях чи моральності. І тоді не відомо, чи не обереться на пост президента людина, яка для нинішнього глави держави виявиться набагато гіршою, ніж генерал Залужний... Тому на їхньому місці я б добре подумав, перш ніж використовувати різні Телеграм-канали та інші ресурси для боротьби зі своїми суперниками.