Підходять близько до будинків і не відчувають страху: чому в Україні стало більше хижих тварин і які можуть бути рішення цієї проблеми?

"Я проживаю в своєму будинку, і жодного дня не обходиться без того, щоб на моєму подвір'ї не з'явилася лисиця. Навіть коли я намагаюся її вигнати, вона не тікає," – ділиться своїми спостереженнями секретар Шацької громади Богдан Тимощук. Ця проблема стосується не лише Волині. Хижаки все частіше наближаються до людських осель, ставлячи під загрозу безпеку мешканців.

Дикі тварини втратили свій природний страх перед людьми, тому просто вигнати їх з території не має сенсу – вони завжди повертаються. Лисиці активно крадуть домашню птицю, а в одному з abandoned (заброшених) будинків у Шацьку хижаки навіть влаштували нору та виростили там лисенят.

Однак проблема не лише в крадіжках, а й у тому, що хижаки несуть сказ. Так, у селі Піща тієї ж громади лисиця покусала домашню худобу та кинулася на господарів, а лабораторія підтвердила сказ -- гостре вірусне захворювання. На початку листопада мертву лисицю зі сказом знайшли вже не в селі, а в Івано-Франківську на прибудинковій території мікрорайону Пасічна. Тож на цій території ввели карантин.

Загалом карантин через сказ оголошений щонайменше в чотирьох областях: Волинській, Київській, Миколаївській та Івано-Франківській. Хворіють не лише дикі тварини: на Рівненщині та Київщині переважна більшість хворих, за даними медиків, це домашні й безпритульні коти та собаки. Однак і лисиці є серед носіїв вірусу.

Які масштаби проблеми й що робити?

Кількість диких тварин збільшується.

Зростання чисельності диких тварин можна простежити за мисливською звітністю. Провідний науковий співробітник Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України Віталій Смаголь провів порівняння даних на початок 2022 року та на початок 2026 року. Водночас учений підкреслює, що ці дані стосуються лише мисливських угідь і не враховують заповідних чи окупованих територій.

З початку 2022 року в багатьох регіонах сезонне полювання фактично зупинилося або стало суттєво обмеженим, що призвело до зниження основного чинника смертності серед хижаків – людини. "Протягом років війни, коли полювання було призупинено, чисельність вовків зросла вдвічі, шакалів – у п'ять разів, а лисиць – майже на 500%. Разом з цим спостерігається спалах сказу, а в багатьох областях існує брак вакцин," – зазначає Ігор Гулик, науковий співробітник Поліської філії УкрНДІЛГА.

Проте чисельність тварин росте не однорідно; популяція дрібних хижаків, таких як вовки, шакали та лисиці, зростає більш активно, що зумовлено декількома факторами:

* характеристиками репродуктивної здатності малих хижаків є їхня висока біологічна продуктивність і швидкість розмноження, що значно перевищує такі показники у великих ссавців;

* Якісна кормова база сприяє зростанню популяції копитних. "Схожа ситуація спостерігалася у зоні відчуження після аварії на Чорнобильській АЕС, -- пояснює Гулик. -- Тоді чисельність диких кабанів різко зросла, що, в свою чергу, привело до збільшення популяції хижаків. Вовки, які не мали природних ворогів та отримували достатньо їжі, почали розмножуватися активніше. Це призвело до масової міграції як кабанів, так і вовків у райони, де їх раніше майже не зустрічали".

Адаптація до життя поруч із людьми – позбувшись страху перед ними, хижаки почали використовувати сільські господарства як ще один спосіб здобуття їжі.

Полювання чи сусідство?

Регулювання чисельності диких тварин в Україні відбувається кількома шляхами -- від вимушених санітарних заходів під час війни та полювання за встановленими лімітами до захисту господарств.

Суспільство має різні погляди на відстріл хижих тварин: для одних це є важливим заходом для контролю популяції, тоді як інші вважають його жорстоким і непрозорим способом вирішення проблеми. Експерти також поділилися на два основні табори: ті, хто підтримує санітарний відстріл, і ті, хто виступає за співіснування з хижаками та використання альтернативних, ненасильницьких методів регулювання їх чисельності.

Віталій Смаголь зазначає: "Регулювання чисельності хижаків до прийнятного рівня є вкрай необхідним... З одного боку, зростання чисельності копитних можна вважати добрим знаком, але, з іншого боку, збільшення популяції хижаків може призвести до небажаних наслідків". Він підкреслює, що вакцинація не може самостійно ефективно стримати розповсюдження сказу.

Натомість завідувач кафедри зоології Львівського національного університету ім. І. Франка, експерт WWF-Україна Ігор Дикий вважає появу тварин можливістю відновити культуру співіснування. Експерт наголошує, що порожній стерильний ліс не має вважатися еталоном порядку, ми мусимо просто навчитися жити поруч із тваринами. Фахівець не вимагає запровадження абсолютної заборони чіпати хижаків -- він допускає вилучення агресивних проблемних особин, але лише за документального підтвердження їхньої небезпеки.

Ігор Дикий пропонує практичну альтернативу у вигляді превентивних заходів: "Чому першим варіантом має бути зброя, якщо існує можливість захистити господарство електричними огорожами?". Зокрема, команда WWF-Україна надала карпатським фермерам близько п’ятдесяти сучасних електроогорож, що дозволило зменшити кількість нападів хижаків приблизно на 80%.

Без сумніву, це гуманний підхід. Однак варто мати на увазі ще й практичні аспекти. Якщо до людини на подвір'я щодня приходить лисиця, яка вже нічого не боїться -- ні людей, ні шуму, -- хто і за якою процедурою підтвердить її небезпеку чи вилучить? Ще одна проблема -- не всі громади зможуть знайти кошти на купівлю електроогорож. А навіть якщо й знайдуть, як живити ці огорожі в умовах блекаутів і як захистити від цього струму дітей чи тварин, які бігають вулицею?

Ігор Гулик переконаний, що чисельність тварин мають контролювати фахівці, адже без втручання людини екосистема шукатиме баланс надто довго й ціною людської безпеки. "Так, природа намагається все збалансувати сама, і зробить це, -- зауважує Гулик. -- Років за 400. Однак на цей період доведеться кудись подіти людину!"

На думку науковця, вовка не треба ні повністю винищувати, ні пускати його розмноження на самоплив. "Контролювати чисельність мають професіонали -- єгері, мисливці та науковці..." -- каже Гулик.

Які заходи вживають громади для вирішення цієї проблеми?

У Волинській області, зокрема в Шацькій громаді, виникла серйозна проблема, що спонукала до низки міжвідомчих консультацій. У результаті було ухвалено рішення про "контрольоване регулювання чисельності хижаків — вовків, лисиць та шакалів — в межах регіону". Т. в. о. голови Волинської обласної державної адміністрації Роман Романюк наголосив: "Це не означає відновлення полювання, яке залишається під забороною. Мова йде про захист життя, безпеки та здоров'я мешканців Волині, адже це є найвищою цінністю. Важливо пам’ятати, що сказ — це небезпечна вірусна інфекція, яка може передаватися між людьми і тваринами через контакт з інфікованими особинами".

Дозволи на полювання визначаються відповідно до безпекової ситуації та рішень обласних військових адміністрацій. За інформацією Українського товариства мисливців і рибалок, наразі полювання дозволено в шести областях: Закарпатті, Миколаївщині, Одещині, Хмельниччині, Черкащині та Чернівцях. В інших регіонах реалізуються тільки обмежені санітарні заходи.

Санітарне регулювання, яке проводиться бригадами мисливців, реалізується в Київській, Кіровоградській, Рівненській та Чернігівській областях, а також у певних районах Львівської та Тернопільської областей. У Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Сумській та Харківській областях регулювання ведеться виключно за участю штатних єгерських служб, без залучення цивільних формувань. У прифронтових регіонах, таких як Запорізька, Луганська та Херсонська області, діє повна заборона на відстріл та полювання.

У різних регіонах країни також впроваджуються профілактичні або карантинні заходи. Наприклад, в Київській області через випадки захворювання на сказ було оголошено карантин у 40 населених пунктах, причому найбільша їх кількість зафіксована в Бучанському районі.

У різних регіонах тривають кампанії з пероральної імунізації диких м'ясоїдних тварин: їстівні брикети з вакцинними капсулами розкладаються на територіях, що не підлягають забудові. Наприклад, у Київській області осіння імунізаційна кампанія стартувала 21 вересня. Крім того, проводять вакцинацію і домашніх тварин.

Конфлікт призвів до того, що дика природа наблизилася до людських поселень, і внаслідок цього громади, військові адміністрації та уряд повинні працювати спільно. Політика держави повинна бути ретельно продуманою, базуючись на чіткій аналітиці, яка оцінює масштаби проблеми та можливі наслідки ухвалених рішень. Чи існує така аналітика?

У процесі створення цього матеріалу редакція ZN.UA направила запит до Міністерства економіки та довкілля України з питання: чи обізнана держава про справжні масштаби проблеми в числах? Які ризики для громад і домогосподарств вона вбачає, а також яка політика щодо їх вирішення? На жаль, відповіді в зазначені терміни ми не отримали, але сподіваємось, що вона все ж з'явиться.

Інші публікації

У тренді

karpatnews

Використання будь-яких матеріалів, що розміщені на сайті, дозволяється за умови посилання на karpatnews.in.ua

Інтернет-видання можуть використовувати матеріали сайту, розміщувати відео за умови гіперпосилання на karpatnews.in.ua

© Новини Закарпаття, Ужгорода, Мукачева та України на KarpatNews. All Rights Reserved.