Бізнес колишнього регіонала Єфимова та його протистояння природі: хто несе відповідальність за руйнування стародавнього лісу на полонині Руна.

На полонині Руна на Закарпатті, на висоті близько 1400 метрів, повним ходом триває масштабне будівництво вітроелектростанції. Попри гучні обіцянки профільних відомств зупинити будь-які рубки до виїзду незалежних експертів, ліс під фундаменти майбутніх гігантських вітряків знищили без попередження. Екологи б'ють на сполох: під сокирою будівельників загинули унікальні рослини з Червоної книги, а під загрозою опинилася чимала популяція плямистої саламандри, пише Главком.

Хто відповідає за руйнування полонин: мільйони, офшорні компанії та суперечливі політичні діячі.

За цим великим і екологічно небезпечним проєктом стоїть ціла група впливових підприємців та екс-політиків, які перенесли свої інтереси на спокійні західні регіони. Будівництво на полонині здійснюють компанії Friendly Wind Technologies, "Вітряний парк Турянський" та "ВП Полонина Руна-1".

Згідно з даними аналітичної системи YouControl, кінцевим бенефіціаром із прямим впливом на проєкт вказаний Максим Єфимов -- колишній народний депутат від забороненої нині Партії регіонів, який згодом входив до депутатської групи "Відновлення України" та склав мандат уже після початку повномасштабного вторгнення. Свого часу його бізнес базувався на сході країни, у Краматорську, проте згодом перекочував на Закарпаття.

Окрім Єфимова, у структурі проєкту фігурують й інші помітні фігури:

* Едуард Мкртчан -- син відомого бізнес-партнера Сергія Тарути по корпорації "ІСД".

* Кіпрська компанія Astrella Holdings, через яку також заведені інтереси організаторів.

Весь цей сектор енергетики оцінюється приблизно в 200 мільйонів євро і передбачає встановлення до 30 потужних вітрових турбін загальною потужністю 156 МВт. Фінансування проекту забезпечується українськими фінансовими установами, зокрема державний Ощадбанк відкрив кредитну лінію на 147 мільйонів гривень. Як зазначають експерти CEE Bankwatch, ці кошти пов'язані з міжнародним фінансуванням, наданим Європейським банком реконструкції та розвитку українському банку.

Порушені обіцянки та таємна вирубка

Історія порятунку полонини Руна нагадує хроніку бюрократичного бездіяльності. Наприкінці весни, під тиском суспільства та екологів, Міністерство економіки разом із державним підприємством "Ліси України" урочисто запевнили, що не будуть чіпати спірні території з рідкісними видами флори та фауни, поки експертна комісія за участю науковців не проведе повторну перевірку.

Проте далі обіцянок справа не пішла. Чиновники місяцями тягнули час, вигадували відмовки та зривали виїзди комісій. А вже 18-19 серпня, коли ніхто не очікував, на ділянки зайшла важка техніка -- ліс вирубали повністю і без жодних попереджень. Проведене згодом внутрішнє розслідування "Лісів України" традиційно "не знайшло жодних порушень", а Закарпатська ОВА взагалі назвала тривожні дані вчених недостовірними. У результаті Свалявське лісництво втратило міжнародну екологічну сертифікацію FSC.

Відповідь уряду та потенційні ризики для інших карпатських гірських систем.

Громадськість активно виступила проти знищення унікальних природних територій, звертаючись до найвищих державних інстанцій. Петиція, ініційована ветераном та представником "Української природоохоронної групи" Андрієм Тупиковим, на адресу президента Володимира Зеленського, що закликала заборонити промислову забудову в Карпатах на висоті понад 1000 метрів, зібрала понад 26 тисяч підписів. Серед підтримуючих цю ініціативу виявилися також 174 українських науковців.

Хоча деякі з нових законопроєктів стали менш суперечливими, а спроби обмежити будівництво на висотах понад тисячу метрів тривають, роботи на Руні продовжуються. Екологи висловлюють занепокоєння, що після ліквідації окремого Міністерства екології та передачі лісових ресурсів під контроль аграрного міністерства, ситуація може повторитися й в інших унікальних гірських системах регіону, таких як Свидовець, Красна, Апецька та Водораздельна, які також привертають увагу енергетичних компаній.