Давня "схема" роботи: як генеральний директор "Укренергомашини", за підтримки російських партнерів, виводив активи з "Мегабанку" та завдавав українцям збитків на мільярди гривень.

Минулого року правоохоронці активно викривали великі корупційні схеми, і одним із найбільш резонансних випадків стало затримання шести осіб, які сприяли компаніям, пов'язаним із відомим російським букмекером 1XBET, у незаконному виведенні нерухомості збанкрутілого харківського банку "Мегабанк". Основним акціонером цього банку, який володіє 70% його акцій, є Віктор Суботін, що з 2007 року керує АТ "Українські енергетичні машини" (раніше відомим як АТ "Турбоатом"). Нещодавно Фонд державного майна звинуватив Суботіна у невиконанні кредитних зобов’язань та у відсутності повернення коштів, наданих його компаніям і "Мегабанку". Загальна сума боргу Суботіна за кредитами перевищує 2,3 млрд грн.

З огляду на те, що "Мегабанк" визнано неплатоспроможним, держава, представляючи інтереси Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язана компенсувати вкладникам їхні кошти відповідно до чинного законодавства. Під час воєнного стану фізичні особи мають можливість отримати всю суму своїх заощаджень, без обмеження у 200 тисяч гривень, яке діяло до початку війни. Проте, існують численні спроби перешкодити цьому процесу.

У 2023 році Державне бюро розслідувань виявило фінансову схему, пов'язану з нерухомістю збанкрутілого "Мегабанку" з Харкова. Під час розслідування з'ясувалося, що в січні 2022 року невідомі особи залучили приватного нотаріуса та одного з підозрюваних для організації підробки довіреностей від імені засновників компаній-нерезидентів, які мають зв'язки з росією. Серед цих компаній була ТОВ "Роял Пей Юроп" (Sia Royal Pay Europe), де реальним бенефіціаром є громадянин країни-агресора, що має зв'язки з російським букмекером 1XBET.

Завдяки фальшивим документам зловмисники змогли укласти підроблені іпотечні та інші угоди, видаючи це за залучення 12 мільйонів євро до капіталу банку. Влітку 2023 року, скориставшись підробленими печатками та листами до банку, вони зняли обтяження з нерухомості та уклали фіктивні угоди купівлі-продажу майна "Мегабанку" на суму 361 мільйон гривень. Новими власниками активів банку стали іноземні компанії, реальними бенефіціарами яких є громадяни росії. Ці нерезидентні компанії вже підпадають під санкції Ради національної безпеки та оборони України.

У грудні 2024 року Державне бюро розслідувань оголосило підозри шести особам, які сприяли компаніям, пов'язаним з 1XBET, у виведенні нерухомості збанкрутілого "Мегабанку".

"Мегабанк" -- один з найстаріших українських банків, який працює на ринку 32 роки. Основну діяльність зосередив на Харківщині -- там розташовані 111 зі 153 відділень. Тож неплатоспроможність фінустанови особливо сильно відчує цей прифронтовий регіон, його мешканці та підприємства.

Експерти банківського сектору та колишні і нинішні співробітники регулятора Національного банку України характеризують Суботіна як типовий приклад "червоного директора", який уникнув впровадження ефективної корпоративної моделі управління фінансовою установою. У керівництво банку Суботін призначив своїх родичів, серед яких на посаді голови правління довгий час перебував його шурин Олексій Яценко. Інші близькі до нього особи також займали ключові позиції в управлінні та наглядовій раді банку. Часто рішення щодо кредитування в "Мегабанку" приймалися на користь осіб та компаній, пов'язаних із Суботіним. Проте сам Суботін заперечує ці звинувачення.

Всі фінансові ресурси, які були в обігу державної компанії "Укренергомашина", зокрема, для виконання контрактів під контролем Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР) та Європейського інвестиційного банку (ЄІБ), розміщувалися на рахунках комерційного "Мегабанку" з моменту його заснування. Це свідчить про те, що генеральний директор підприємства є фактичним бенефіціаром банку. Неплатоспроможність "Мегабанку" має особливість в українському контексті, оскільки його співвласниками є відомі фінансові установи, включаючи міжнародні організації: ЄБРР (11,3%), Міжнародну фінансову корпорацію (IFC) (4,5%) та німецький державний банк KfW (11,3%). За даними журналістів, представники НБУ повідомили, що міжнародні фінансові установи планували продати свої частки у банку та вийти з його капіталу, навіть готові були здійснити цю угоду за символічну ціну — 1 євро. Суботін виявив бажання придбати акції міжнародних фінансових організацій, проте Національний банк відмовився прийняти пакет документів, пославшись на його неповноту.

Національний банк ухвалив рішення про виведення "Мегабанку" з ринку 2 червня 2022 року. Ця фінансова установа була визнана неплатоспроможною через труднощі з ліквідністю, кредитним портфелем та низькою якістю корпоративного управління. Варто зазначити, що ці проблеми існували ще до 24 лютого 2022 року. Власники банку мали провести докапіталізацію, але додаткові фінансові вливання не були отримані. Як повідомив Суботін, потенційний інвестор готовий був внести 12 мільйонів євро в капітал банку у два етапи, причому перша частина начебто надійшла на рахунок банку в лютому. Проте Національний банк України відмовився затвердити участь цього інвестора в капіталі. Журналісти виявили, що причини відмови пов'язані з репутацією інвестора. За даними джерел "Економічної правди", мова йде про компанію Royal Pay Europe, яка належить російському громадянину Сергію Кондратенку, що має зв'язки з російським букмекером 1XBET.

"Мережева розрахункова палата", яка є дочірньою компанією, що діяла в Росії, у березні 2021 року втратила ліцензію, видану російським центральним банком, через участь у фінансових операціях з незаконними онлайн-казино та букмекерськими конторами. Відтак, незважаючи на строки подання документів для входження в капітал "Мегабанку", регулятор не дав би згоди на це рішення, оскільки такий потенційний інвестор не відповідає вимогам Національного банку України.

Після ліквідації "Мегабанку" за виплату коштів його вкладникам відповідальною стала держава, від імені якої діє Фонд гарантування вкладів. Однак, на відміну від фізосіб та ФОПів, яким держава гарантовано компенсує вклади за 158 тисячами рахунків на 4,3 млрд грн, кошти юридичним особам компенсувати не планується. Тут може виникнути чимало проблем.

За словами першої заступниці голови НБУ Катерини Рожкової, на рахунках юридичних осіб у банку лежать 2,5 млрд грн. Більша частина цієї суми, 1,4 млрд грн, -- гроші компанії "Українські енергетичні машини". Саме в "Мегабанку", як раніше вже повідомлялося, вона мала основний рахунок, з якого здійснювала розрахунки та на який отримувала виторг від виконання контрактів.

Різноманітні комунальні підприємства Харкова також користувалися рахунками в "Мегабанку". Тепер вони позбавлені доступу до своїх фінансів, що може негативно вплинути на місто та область в умовах війни. Додатково, "Мегабанк" має борг перед Міністерством фінансів у розмірі приблизно 500 млн грн за кредит від Європейського інвестиційного банку. За оцінками колишнього керівництва банку, його фінансова неспроможність може призвести до збитків для України в обсязі близько 6 млрд грн.

Процес повернення коштів фізичним особам не є таким простим, як могло б здаватися. Для того щоб виплатити необхідну суму, Фонд гарантування вкладів має отримати доступ до системи "Мегабанку" і мати можливість проводити аудит та управлінські дії в банку. Після оголошення банку неплатоспроможним, тимчасова адміністрація ФГВФО стає єдиним уповноваженим органом для управління його справами.

Проте, за інформацією, наданою тодішньою директоркою фонду Світланою Рекрут, співробітники "Мегабанку" чинять опір законній тимчасовій адміністрації у здійсненні управлінських функцій. Суботін повідомив, що представники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб намагалися потрапити до філій банку в Івано-Франківську та Києві, але вирішили не їхати до головного офісу в Харкові.

Водночас Рекрут і Суботіна пов'язують не лише "ділові" стосунки. Чиновницю раніше викрили у користуванні активами "Мегабанку" в особистих цілях, а почалося це майже одразу після початку процедури ліквідації -- у жовтні 2022 року. Зокрема, як з'ясували журналісти, Світлана Рекрут 2022 року для виїздів за кордон або в дорозі, де провела понад 100 днів, використовувала в тому числі автомобілі, що належать АТ "Мегабанк". При цьому тільки у квітні 2023 року Фонд гарантування вкладів зміг відшкодувати 93% коштів (3,8 млрд грн) вкладникам банку. А заборгованість перед всіма кредиторами досі не погашена. Оскільки Світлана Рекрут не є ліквідатором (уповноваженою особою фонду, яка виконує функції тимчасової адміністрації), то таке використання майна є порушенням закону. Це питання має вивчити Національне антикорупційне бюро.

Окрім корупційних схем, пов'язаних з ліквідованим "Мегабанком", Суботіну намагаються притягнути до відповідальності як депутата місцевої ради Харкова за порушення антикорупційних норм.

На фоні активних бойових дій, відповідно до його декларації за 2023 рік, він став володарем житла в Харкові площею 1041,3 квадратних метра. У вересні 2022 року він задекларував дві земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 5,5 тисячі квадратних метрів. У 2023 році Суботін також придбав будинок у Закарпатті, який має площу 272,2 квадратних метра, разом із земельною ділянкою.

Одночасно він задекларував значні активи свої та своєї дружини, зокрема мільйонні доходи та акції різних компаній. У декларації зазначено, що він і його дружина є кредиторами "Мегабанку" на суми 1 722 839 грн та 182 252 089 грн відповідно. Крім того, Суботін володіє золотими запасами, вартість яких перевищує 114 млн грн. Проте джерела цих фінансових коштів залишаються незрозумілими, зважаючи на те, що він 17 років працює виключно в державному секторі.

Ситуація навколо Суботіна поступово розвивається, і є сподівання, що правоохоронні органи зможуть довести справу до логічного завершення, притягнувши винних до відповідальності. Проте існує ризик, що на цьому шляху можуть виникнути перешкоди, адже вже зараз представники Фонду гарантування вкладів, замість того, щоб подати позов проти Суботіна та розслідувати їхні фінансові злочини, займаються приховуванням документів, що уповільнює хід слідства.