Ринок нерухомості майже завмер: чого чекати далі?
Чи знизилися ціни на житло через коливання курсу валюти?
І купували б, і страшно гроші викидати, бо раптом завтра щось, і жити десь треба – невизначеність серед покупців якнайкраще нині характеризує тенденції на ринку нерухомості на Закарпатті зокрема та в Україні загалом. Ріелтори кажуть: ситуація, певна річ, складна, але кому потрібно, той купує. Найбільшим попитом користується найдешевше житло, в тому числі серед гостей зі сходу. Що загалом відбувається на ринку нерухомості – дізнавалася «Закарпатка» на прохання читачів.
Купують в основному найдешевше
Після того, як у лютому 2014-го ринок вторинного житла завмер, у березні-квітні він почав потроху оживати – принаймні про такі тенденції на загальноукраїнському ринку нерухомості говорять експерти. Цьому сприяв відтік депозитів із банків через недовіру до банківської системи і вибір нерухомості як більш вигідного і надійного інструменту збереження коштів. Однак експерти кажуть, що купують переважно ті квартири, продавці яких зафіксували ціни в гривні за курсом від 8,5 грн до 10 грн за долар США.
Щодо Закарпатської області, то у нас ситуація аналогічна – наразі мінімальний, але все ж таки з’являється інтерес до процесів купівлі-продажу нерухомості.
Загалом весілля, похорони та купівля нерухомості – напевне, ті три речі, які й за кризових часів, і за найгіршої ситуації в країні відбуватимуться попри все. Так вважає директор агентства нерухомості «Городок» в Ужгороді Лєна Гузь. Ріелтор із величезним стажем роботи розповідає, що насправді ринок нерухомості нині «просів до дна», у черзі за квадратними метрами люди не стоять, але певна кількість договорів, попри все, щомісяця фіксується. «Поки люди живі, ринок не помре, він рухатиметься – хай повільно, але все ж таки вперед», – каже пані Лєна. Вона зізнається: з огляду на кризову ситуацію, коливання валюти та неспокій на сході країни, якщо щось і продається, то найдешевше. «Насправді люди, навіть маючи гроші, нерідко просто притримують їх, бо раптом завтра щось, кудись треба буде виїжджати, то щоб мати запас, – розповідає ріелтор цієї ж агенції Альона. – Саме тому й певний застій. Якщо й цікавляться житлом, то виключно найдешевшим, 1- чи 2-кімнатними помешканнями. Так, до прикладу, нині дуже популярні приватизовані малосімейки, особливо такі, що придатні одразу для проживання, облаштовані, з ремонтом – вони навіть більш затребувані, ніж «хрущовки».
Із приватними житловими будинками взагалі скрутно – забудовники скаржаться, що попит упав практично до нуля. Вірніше, трішки не так: є родини з дітьми, котрі мають 2- чи 3-кімнатні квартири, а хотіли б усе ж таки будиночок із невеличкою земельною ділянкою і кількома деревцятами. «Такі сім’ї цікавляться порівняно невеликими будинками, зазвичай одноповерховими, загальною площею 120 – 150 квадратних метрів, але головне, щоб було бодай кілька соток землі, – розповідає директор невеликої фірми, що займається будівництвом приватних житлових будинків в Ужгороді та Ужгородському районі, пан Станіслав. – Приходять, оглядають, бачимо, все підходить, домовляємося, що люди йдуть продавати квартиру і так розраховуватимуться з нами. А відтак виходить, що квартиру продати нелегко, бо за ті гроші, за які раніше житлова площа «розліталася», нині знайти покупця вкрай важко. Напевно, і не скажу, що люди грошей не мають, радше притримують їх, очікуючи якихось змін. Так усе й «зависає»…
Станіслав скаржиться, що через застій у продажах дедалі важче утримувати фірму «на плаву»: матеріали придбати потрібно, робітникам платити також, а в результаті нічого не купують. Так і опиняються забудовники на межі банкрутства. «Відверто кажучи, ще кілька місяців такого простоювання, і потім відновити роботу більшості будівельних фірм буде нереально», – каже Станіслав.
Ціни в доларах так і тримаються
Щодо вартості житла, то в різних ріелторів різна інформація. Одні кажуть, що ціни потрошку (не більше, ніж на 10 відсотків) опускаються, інші переконують у протилежному. Так, в агентстві «Городок» розповіли, що в гривневому еквіваленті ціни на нерухомість змінилися, а в валютному – ні. «Ринок України прив’язаний до долара, як і вся економіка, тому й нерухомість за нього тримається. Люди як продавали в доларах, так і продають, і поки що ми не помічаємо, щоб відбувалося зниження цін», – розповідає Лєна Гузь.
Так, за даними ріелтора, нині найзатребуваніші малосімейки обходяться в середньому в 25 тисяч доларів, двокімнатні «хрущовки» – в 27 – 30 тис. «зелених». Загалом усе житло, що коливається в такому ціновому діапазоні, – 20 – 35 тис. дол. – іде «на ура».
Про те, що продавці «тримають» ціни розказує власниця іншого агентства нерухомості Вікторія. З її слів, про певне, але дуже незначне подешевшання можна говорити тільки по квартирах, і знову ж таки в межах кількох відсотків. Її клієнти цікавляться майже виключно новобудовами, і також тільки малогабаритними квартирами. «Загалом продавці ціну тримають, можна сказати, що хіба лише збільшується ціна торгу при конкретних операціях. Не кардинально, але трохи збільшується – може, на 3 – 5 відсотків», – уточнила ріелтор.
Натомість Вікторія каже, що традиційно з настанням весни (читай – будівельного сезону. – Авт.) зростає попит на земельні ділянки. В цьому контексті діапазон цін просто неймовірний – від 5 тисяч за 8 соток в Ужгородському районі до 30 тисяч умовних одиниць за таку ж площу в хороших мікрорайонах обласного центру.
Щодо районів області, то загалом тут рух майже припинився: бажаючих придбати будиночок десь у горах дедалі меншає, хіба що цікавляться вкрай дешевими варіантами «а-ля дача».
Чи багато «східняків»?
Не бозна-який шалений попит, але вистачає. Певна річ, порівняно з попередніми періодами зараз здається, що бажаючих зі сходу України придбати житло на Закарпатті справді чимало. «Так, до прикладу, в мене за останні кілька місяців було семеро покупців із Севастополя, близько 11-ти з Луганська, з Алчевська, кілька донеччан. Приїхали люди з Одеси, а кримчани, поміж іншим, цікавляться вкладанням коштів у готельний бізнес», – уточнила Вікторія.
«Східняки» приїжджають, але зазвичай мають на руках порівняно невеликі суми коштів. За ці гроші придбати житло майже нереально, або ж у кращому випадку вдається знайти щось на кшталт малосімейки. Напевно, через те, каже ріелтор Вікторія, дуже часто приїжджі цікавляться орендою квартир. Мабуть, сподіваються перечекати війну й повернутися до власних домівок.
Щодо оренди, то вона загалом подешевшала. Так, якщо досі за вмебльовану двокімнатну квартиру в пристойному районі Ужгорода просили 2 500 грн, то зараз спокійно можна знайти за 1600 – 2000.
На що чекати далі? Всі ріелтори сподіваються на одне – припинення війни та стабілізацію ситуації в країні, бо після цього люди нарешті заспокояться й знову думатимуть про серйозні капіталовкладення, а агенції нерухомості, певна річ, завдяки цьому матимуть роботу. Що ж, аби вже швидше!
Наталія Петерварі, Кароліна ШІрінова
"Закарпатська правда"