Карпатські міні-ГЕС: і риба є, і села розвиваються (ФОТО)

У закарпатські водойми випустили близько двадцяти тисяч мальків струмкової форелі - особливо цінного виду лососевих. Десять тисяч - у притоки річки Красна, що на Тячівщині, решту у притоки річки Шипіт, на Перечинщині. Такі заходи передбаченні програмою взаємодії між інвесторами мінігідроелектростанцій та рибінспекцією Закарпаття.

Представник фірми «Комерц-консалтинг» Юрій Сич розповів, що так акція відбувається вже втретє:

«Кожен рік плануємо проводити подібні акції. Зариблювати річки басейну річки Тиса плануємо до 18 року. Це сприятиме збереженню та розмноженню струмкової форелі.

Важливим етапом зариблення є подальший контроль і спостереження за процесом адаптації та росту популяції. Для цього на всіх станціях зведені рибоходи для безперешкодного руху риби як під час нересту, так і протягом року. Організатори сподіваються, що вся струмкова форель, яку зарибнили, виживе. Проте браконьєрство може стати на заваді цій справі.

«Бувають випадки, коли ми затримуємо браконьєрів. Також у цій справі багато що залежатиме від погоди: якщо вона буде сприятливою, то виживе вся струмкова форель, - розповів головний державний інспектор управління Закарпаттярибохорони Іван Регуш

Зариблення сприяє підтриманню в належному стані місцевої екосистеми. Так, сільський голова с. Красна Ліспух Василь зазначив:

«Наші односельчани, переконалися, що риба є у водоймах – і вище ГЕС, і вниз по річці, не зважаючи роботу мініГЕС. І  робочі місця завдяки інвесторам створюються.

Схожа ситуація і в Тур’ї Поляні. Інвестор, будуючи власні об’єктів, допомагає ремонтувати та утримувати сільську інфраструктуру.

«Тур’я Поляна повністю освітлене село, навіть бічні вулички», - розповіла сільський голова с. Тур’я Поляна Мар’яна Око гриб.

Наразі, за кошти інвестора у селі ремонтують дитячий садок та планують інші заходи по благоустрою села.