Штрафи за свердловини: рекомендації щодо їх буріння та оформлення в Україні.

Перш ніж приступити до буріння свердловини, важливо знати всі пов'язані з цим юридичні та геологічні аспекти.

Власна свердловина здається простим рішенням для забезпечення дому водою, однак питання її глибини, якості води та законності буріння значно складніші, ніж здається на перший погляд.

Експерти Інституту геології поділилися своїми думками в коментарі для УНІАН щодо того, з якої глибини вода є питною та чи дійсно глибші свердловини забезпечують більш чисту воду. Тим часом адвокат-партнер Lawyer HUB Марія Конрадій пояснила, чи необхідно отримувати дозвіл на буріння та яким чином можна його оформити.

За словами експертів, глибина свердловини для приватного будинку може бути різною, адже все залежить від конкретної місцевості та її геологічних особливостей. Так, наприклад, важливу роль відіграє структура ґрунтів, наявність піщаних, глинистих чи кам'янистих шарів, а також глибина їх залягання:

Наприклад, у Закарпатті глибина, на якій залягають питні води, може варіюватися від 5 метрів, в той час як у деяких районах центральної України цей показник може досягати сотень метрів.

Загалом дослідники підтвердили широко відомий факт, що глибина свердловини безпосередньо впливає на якість води: чим глибша свердловина, тим вища ймовірність отримати чистішу воду.

Отже, за їхніми твердженнями, верхній шар води дійсно є найбільш вразливим до зовнішніх факторів і частіше піддається забрудненню, зокрема внаслідок опадів, стічних вод або людської діяльності.

Натомість глибші шари зазвичай мають природний захист у вигляді щільних шарів ґрунту чи порід, які виконують роль бар'єра і зменшують ризик потрапляння шкідливих домішок.

Проте вони підкреслили, що важливо не лише те, на якій глибині залягає питна вода, а й який у неї хімічний склад.

Суть в тому, що з поглибленням, зростає ступінь мінералізації води.

Це вказує на те, що в ній може бути вищий вміст розчинених солей і мінералів, що не завжди сприятливо позначається на її смакових характеристиках та можливості вживання без попередньої очистки.

Тож немає сенсу ставити питання на кшталт, чи можна пити воду зі свердловини глибиною 50 метрів - адже відповідь може кардинально відрізнятися залежно від місця.

Наприклад, якщо в межах конкретної місцевості в цьому інтервалі залягають питні води, що придатні для вживання відповідно до санітарних норм та правил - то так, можна. Але спершу потрібно обов'язково з'ясувати всі ці умови.

Визначення глибини залягання артезіанських вод може бути складним завданням, особливо якщо ваша ділянка знаходиться в ізольованій місцевості. Щоб отримати цю інформацію, варто розглянути можливість проведення розвідувального буріння, ознайомитися з гідрогеологічними картами або звернутися за порадою до власників сусідніх свердловин.

Таким чином, ключовим фактором є не глибина свердловини, а якість води, яку можна оцінити після аналізів на хімічний склад, наявність біологічних забруднень і радіаційні показники. З цього приводу фахівці наголосили, що визначити якість води за зовнішніми ознаками неможливо і такі "судження слід формувати виключно на основі аналізів з лабораторій, що володіють відповідними чинними свідоцтвами про акредитацію".

Окрім того, важливо знати не лише оптимальну глибину буріння свердловини для отримання питної води, а й які юридичні вимоги та підстави мають бути дотримані.

Юрист зазначила, що у випадках, коли йдеться про використання підземних вод для особистих потреб (наприклад, у приватному будинку), у більшості ситуацій не потрібно отримувати спеціальний дозвіл на видобуток корисних копалин.

Однак це правило діє лише якщо добута вода не використовується для бізнесу, наприклад, для виробництва, роботи автомийок чи в аграрному секторі, де передбачається значне споживання води (понад 5 кубів на добу). Також важливим обмеженням є те, що свердловина не може використовуватися для централізованого водопостачання.

У той же час виникає цілком обґрунтоване питання: яким чином здійснюється контроль за цим показником. За словами юридичного експерта, подібні ситуації зазвичай виявляються досить легко:

"Інформація може надійти від сторонніх осіб - зокрема, сусідів, які звертаються зі скаргами щодо ймовірної незареєстрованої підприємницької діяльності або надмірного використання води".

Більше того, у містах і багатьох селах, де діє централізоване водопостачання, облік ведеться за допомогою лічильників. Вони дозволяють чітко відстежувати, скільки води споживає конкретне домогосподарство, і працівники комунальних служб періодично перевіряють відповідність показників до кількості зареєстрованих мешканців.

Конрадій підкреслила, що в законодавстві не визначено, яка глибина свердловини для видобутку води є дозволеною, а яка - ні. Отже, ключовим аспектом є не технічні характеристики процесу видобутку, а цілі та обсяги споживання води.

Отже, навіть якщо свердловина має значну глибину, вона може бути легальною без необхідності отримання спеціального дозволу, тоді як неглибока свердловина може виявитися незаконною, якщо її вода використовується в комерційних цілях.

Для отримання ліцензії на буріння з комерційною метою, за її словами, зазвичай потрібно надати документи, які підтверджують право власності або користування земельною ділянкою, а також кадастровий номер, який можна знайти у витязі з державного реєстру. Додатково, важливо дотримуватись вимог щодо розташування свердловини відповідно до санітарних стандартів.

Також експерт уточнила, що бурова компанія, зі свого боку, має бути офіційно зареєстрована, мати відповідні види діяльності (КВЕДи), використовувати технічно справне обладнання та залучати кваліфікованих спеціалістів.

Які наслідки можуть виникнути в результаті буріння свердловини без отримання відповідного дозволу?

У випадку недотримання законодавчих норм санкції можуть варіюватися - від відносно невеликих адміністративних штрафів (340-680 грн для фізичних осіб та 680-1700 грн для юридичних) до кримінальних покарань і серйозних фінансових стягнень (17 000 грн і вище).

На додаток, за словами експерта, органи контролю мають право видати розпорядження про усунення правопорушень або навіть вимагати закриття свердловини, якщо її експлуатація є незаконною або становить небезпеку для навколишнього середовища.

"Кожен випадок аналізується окремо: він може бути класифікований як адміністративний або кримінальний, в залежності від конкретних обставин. Варто зазначити, що оскарження штрафу можливе виключно в судовому порядку."

На завершення експерт зазначила, що деякі служби, такі як комунальні, можуть лише зафіксувати порушення і видати відповідні приписи, але не завжди мають право на покарання винних.