Які зміни є пріоритетними для українців у 2024 році?

Які зміни найбільше сподіваються побачити українці, та чи готові вони прийняти деякі труднощі, пов'язані з етапом переходу?

У 2022 та 2023 роках команда "Вокс Україна" провела опитування серед українців, щоб зрозуміти їхнє ставлення до реформ та рівень громадянської активності. Цього року фахівці реалізували схоже дослідження, метою якого було визначити, чи змінилося сприйняття важливості реформ серед наших співвітчизників. Наскільки активно вони залучені до громадянської діяльності: більше чи менше, ніж раніше? Які реформи вони вважають найважливішими та готові чи вони терпіти певні незручності, пов'язані з перехідним періодом? Які основні бар'єри та найбільш очікувані результати вони бачать у контексті реформ?

Опитування здійснювалося у вересні 2024 року компанією InfoSapiens, яка спеціалізується на дослідженнях та маркетингу. Для збору даних використовувалася онлайн-панель, що налічує понад 50 тисяч активних учасників. У вибірку потрапили 3090 респондентів віком від 18 років, структура якої відповідає демографічному складу населення України на січень 2022 року. Варто зазначити, що в цій вибірці виявлено трохи більше внутрішньо переміщених осіб (ВПО), ніж можна було б припустити – їхня частка складає 14%. Згідно з даними, наразі в Україні налічується близько 2,2 мільйона ВПО старше 18 років, що становить 7% від довоєнного населення цієї вікової категорії на територіях під контролем уряду. Частка біженців у вибірці становить 4%, що є нижчим показником, ніж в загальному населення: приблизно 4,5 мільйона українців віком від 18 років живуть за кордоном, що відповідає 15% від загальної кількості осіб цієї вікової категорії на контрольованих урядом територіях станом на 2021 рік. Це може бути зумовлено тим, що деякі біженці втратили свої українські номери телефонів, що ускладнює їхню участь в опитуваннях.

ОПИСОВИЙ АНАЛІЗ ДАНИХ

У нашому дослідженні 47% респондентів становлять чоловіки, 58% з них перебувають у шлюбі, тоді як 24% є самотніми (інші - розлучені або вдови/вдівці). Серед опитаних 53% не мають дітей, які б були молодшими за 18 років, 27% виховують одну дитину, 13% - двох, а решта мають більше двох дітей. 71% респондентів ніколи не змінювали місця проживання, 12% переїхали в інше місто після 24 лютого 2022 року, але вже повернулися назад на момент опитування. 14% змінили місце проживання в межах області або переїхали в іншу область, переважно з східних та південних регіонів, приблизно 4% респондентів наразі живуть за кордоном. Більшість біженців та внутрішньо переміщених осіб висловили бажання повернутися, хоча й не в найближчий час (див. рисунок 1). Для нашого аналізу ми враховували регіони та типи населених пунктів, де респонденти проживали до 24 лютого 2022 року. Це пов'язано з тим, що, якщо на регіональні фактори й справді є вплив, він, ймовірно, зумовлений тривалим місцем проживання людини. Розподіл населення за регіонами до та після початку повномасштабного вторгнення залишається доволі подібним (таблиця А1 у Додатку).

Рисунок 1. Чи плануєте Ви повернутися? (відповіді ВПО та біженців)

58% опитаних перебувають у трудовій зайнятості (з них 59% працюють у приватному секторі, 9% – в громадських організаціях, а решта – у державному секторі). 15% респондентів є безробітними, і 3% займають військову службу. Щодо освіти, 50% мають вищий ступінь, 29% – професійну, а 19,5% – середню.

Відносно велика частина наших опитаних (46%) не стикається з крайніми труднощами: вони здатні забезпечити себе продуктами харчування та одягом, проте мають труднощі з придбанням товарів тривалого користування (див. рисунок 2). Як і можна було очікувати, більшість з них відзначають, що їхнє фінансове становище погіршилося внаслідок війни.

Ілюстрація 2. Розподіл учасників опитування відповідно до рівня доходів та змін у фінансовому становищі після початку повномасштабного вторгнення.

Примітка: на рисунку показано частки загальної вибірки; кольори відображають відповіді на запитання "Як змінилося матеріальне становище вашого домогосподарства після 24.02.2022?".

ЯКІ УЯВЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ ПРО РЕФОРМУ?

Сучасні думки населення стосовно значущості реформ нагадують настрої 2022 року. Реформа військової сфери, цифровізація, антикорупційні ініціативи та зміни в системі охорони здоров'я все ще займають провідні позиції у списку пріоритетів, хоча й у дещо зміненому порядку. В той же час, судова реформа, податкові зміни та процеси малої приватизації оцінюються як менш критичні (див. рисунок 3).

Цього року ми також запитали респондентів про вплив реформ на суспільство (рисунок 5), тобто чи на їхню думку суспільство в цілому виграло або програло від впровадження основних реформ. Ми розрізняємо важливість і суспільний вплив, тому що, хоча реформа може бути важливою, деякі суспільні групи можуть від неї постраждати: наприклад, ті, хто ухилявся від сплати податків, не будуть задоволені реформою податкового адміністрування. Рисунки 3 та 5 дуже схожі, а кореляція між важливістю реформи та її очікуваною користю для суспільства позитивна (хоча ніколи не перевищує 0,5).

Ми також спостерігаємо значно більшу частку відповідей "не знаю" на запитання про суспільну вигоду від реформ порівняно з питанням про їхню важливість. Отже, необхідно більше комунікації щодо реформ, особливо стосовно їхніх переваг та недоліків для різних соціальних груп.

Ілюстрація 3. Просимо вас оцінити значущість цих реформ.

Зверніть увагу: інформація організована на основі загальної кількості відповідей "надзвичайно важливо" та "в основному важливо".

Діаграма 4. Аналіз значущості реформ у соціологічних дослідженнях 2022 і 2024 років.

Зверніть увагу: оцінка реформи визначається як зважене середнє відповідей на запитання "Яку вагу має конкретна реформа?", де 4 = вкрай важлива, 3 = в основному важлива, 2 = в основному неважлива, 1 = абсолютно неважлива, 0 = ніколи не чув/-ла про неї.

У порівнянні з 2022 роком, "індекс важливості" реформ на сьогодні знизився (див. рисунок 4). Можливо, тоді громадяни сподівалися, що реформи швидко сприятимуть зміцненню стійкості країни. На запитання про ключові реформи, які не були включені в опитування, приблизно 2% респондентів вказали на необхідність зміни уряду, маючи на увазі не тільки вибори, а й коригування повноважень президента та парламенту, а також скорочення кількості депутатів. Близько 1% опитуваних вважають реформи безрезультатними, а стільки ж вказують на їхнє неналежне впровадження, що призводить до відчуття "звичайними людьми" відсутності позитивних змін. Подібна частка згадала про важливість вступу до НАТО, у той час як дуже мало людей висловилися про перемогу чи завершення війни. Варто зазначити, що ці результати не можуть бути узагальнені на всю популяцію, оскільки респонденти мали можливість вирішити, чи відповідати на відкриті запитання.

Ілюстрація 5. Коли реформи реалізуються, деякі люди та компанії отримують вигоду, тоді як інші зазнають втрат. Як ви вважаєте, чи здобуло суспільство в цілому від цих змін, чи навпаки, понесло збитки?

Примітка: дані на рисунку впорядковані за сумою відповідей "безумовно виграло" та "скоріше виграло".

Серед реформ, які респонденти очікують у 2025 році (див. рисунок 6), антикорупційні заходи незаперечно займають провідну позицію. Це не є випадковістю, оскільки населення вважає, що основним результатом реформ повинно стати зменшення рівня корупції (див. рисунок 7). На думку українців, ключовими бар'єрами для реалізації реформ є брак політичної волі (61%) та опір з боку зацікавлених груп (50%) (див. рисунок 8). Додатково, 2% респондентів визначили "корупцію" як свій альтернативний варіант відповіді. Варто зазначити, що у 2022 році "опір корисливих інтересів" займав перше місце (64%), тоді як "брак політичної волі" розташувався на другій позиції (52%). Той факт, що у 2024 році "політична воля" вийшла на перше місце, може свідчити про те, що сьогодні українці вважають уряд більш відповідальним за затримки в реалізації реформ.

Значно більша увага до проблеми корупції в наш час в порівнянні з 2022 роком, ймовірно, є результатом ряду корупційних скандалів, що нещодавно потрясли Україну. Це, безумовно, не свідчить про те, що журналісти повинні зупинити викриття корупційних схем. Навпаки, уряд повинен активно реалізовувати (і повідомляти про це!) необхідні реформи.

Однією з ключових змін цього року є те, що "збільшення впливу громадян на урядові рішення" займає третю позицію серед очікуваних результатів реформ, тоді як у 2022 році воно перебувало на четвертому місці. Ця зміна відбувається на фоні підвищення "пасивності громадян" до третього місця серед перешкод для реформ, що зросла з п'ятої позиції торік. Це свідчить про зростаючу усвідомленість громадян щодо своєї ролі у змінах в Україні та, ймовірно, про більшу готовність долучатися до цих процесів. У зв'язку з цим, уряду та медіа слід активніше інформувати суспільство про доступні можливості участі громадян у реформуванні.

Рисунок 6. Які реформи мають впроваджуватися у першу чергу в 2025 році? (максимум три відповіді)

Ілюстрація 7. Прогнозовані наслідки реалізації реформ

Зверніть увагу: респонденти мали можливість вибрати до трьох відповідей, а також висловити свою власну. У 2022 році до цього запитання було додано варіант "вищий ВВП", який підтримали 31% опитаних.

Ілюстрація 8. Які основні перепони на шляху до реформ?

Зверніть увагу: учасники опитування мали можливість вибрати до двох варіантів відповідей, а також надати свої власні пропозиції. *Відповідь "корупція" була виділена окремо з категорії "власні" відповіді. У 2022 році респонденти могли обирати до трьох варіантів, тому слід порівнювати лише рейтинги альтернатив, а не відсотки тих, хто їх вибрав.

Ми запитали наших респондентів, чи знають вони про основні програми (план Ukraine Facility та програму МВФ), у яких перераховані реформи, які український уряд пообіцяв упровадити. Більшість опитаних або нічого не знають про ці документи, або лише щось про них чули (що також означає низьку обізнаність). Близько п'ятої частини респондентів дізналися про зміст цих документів із медіа, тоді як лише 4-5% читали ці документи самостійно (рисунок 9).

Рисунок 9. Чи обізнані Ви з цими документами?

У порівнянні з 2022 роком, нинішні респонденти виявляють меншу готовність терпіти матеріальні або організаційні труднощі, пов'язані з реформами (див. рисунок 10). Це може свідчити про те, що ентузіазм щодо "об'єднання під прапором" починає згасати. Таким чином, публікації, що висвітлюють прогрес реформ та їхній вплив на повсякденне життя, могли б допомогти суспільству усвідомити їхню важливість. Наприклад, українська банківська система не змогла б так легко адаптуватися до повномасштабного вторгнення без того, щоб пройти через важкі етапи очищення банківського сектору в 2014-2015 роках.

Рисунок 10. Впровадження реформ може супроводжуватися матеріальними або організаційними труднощами, поки не буде імплементовано нові правила. Чи готові Ви миритися з цими негараздами?

Чи здатні українці виявляти корупційні прояви?

Ми сформулювали ряд запитів з метою оцінки "інформованості про корупцію" серед учасників опитування. Респонденти класифікували 19 вигаданих ситуацій за такими категоріями: "корупція", "неправомірна дія, але не корупція", "допустима дія, не корупція" або "залежить від контексту". Результати цього опитування проілюстровані на рисунку 11. На основі отриманих відповідей було створено два індекси обізнаності щодо корупції. Перший з них враховує всі відповіді (деталі наведені у таблиці A2 Додатку) і має значення в межах від -1 до 32 (середнє - 22, медіана - 23), з теоретичним діапазоном від -4 до +38.

Другий індекс включає лише три запитання, відповіді на які є найбільш очевидними: це питання про корупцію, відкати та призначення родичів на посади нижчого рівня (непотизм). Учасники, які розпізнають ці випадки як прояви корупції, отримують 1 бал за кожну вірну відповідь, тому значення цього індексу варіюється від 0 до 3. Коефіцієнт кореляції між цими індексами становить 0,75, тому для проведення регресійного аналізу ми їх розглядаємо окремо.

Рисунок 11. На Вашу думку, такі дії чиновників центральної та місцевої влади - це корупція чи ні?

Примітка: "к" позначає корупційні дії, "н" - неправомірні вчинки, але не пов'язані з корупцією, "з" - залежить від інших факторів, "нк" - не є корупцією.

ЯКІ УЯВЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ ПРО ОПЛАТУ ПРАЦІ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ?

Однією з тем, що часто стає предметом дискусій у рамках проблеми корупції, є оплата праці державних службовців. Деякі вважають, що невисокі зарплати чиновників допоможуть їм "прожити досвід звичайних людей" і, відповідно, підвищать їхню мотивацію до роботи. Згідно з цим підходом, українська влада під час кризових ситуацій знижувала зарплати держслужбовців, намагаючись відповідати поширеним уявленням про справедливість. Проте такі популістські рішення можуть відлякувати талановитих фахівців від державної служби, адже неефективний уряд обходиться дорожче, ніж той, що має адекватну зарплату для своїх працівників.

Щоб оцінити, наскільки низькі зарплати державних службовців популярні серед населення, ми провели опитування, у якому запитали респондентів про їх уявлення щодо розміру зарплат чиновників. Досить несподівано, 37% опитаних вважають, що зарплати держслужбовців повинні бути близькими до ринкових, що значно більше, ніж 21%, які вважають, що вони мають виживати на мінімальну зарплату. Водночас 42% вважають, що державні службовці повинні отримувати середні зарплати (див. рисунок 12). Приблизно десять з 3090 респондентів висловили думку, що зарплати в держслужбі повинні корелювати з результатами їхньої роботи.

Ілюстрація 12. Як ви вважаєте, яка повинна бути заробітна плата для державних службовців?

Безсумнівно, адекватні зарплати не є єдиною передумовою для підвищення ефективності державної служби, проте вони повинні бути складовою частиною комплексної реформи цього сектору. Як свідчить практика, українське суспільство в цілому не бажає, щоб державні службовці жили в злиднях і страждали від нестачі ресурсів.

Джерела інформації

Схоже на результати інших досліджень, таких як Internews, українці переважно отримують інформацію через соціальні мережі та онлайн-ресурси, тоді як лише близько 25% звертаються до телебачення (див. малюнок 13). Серед соціальних мереж найпопулярнішим є Telegram, яким користуються понад 60% населення (див. малюнок 14). Враховуючи його російське походження, це стає серйозною проблемою, і уряду слід підвищити зусилля для перенесення, принаймні, офіційних комунікацій з Telegram на інші платформи.

Ілюстрація 13. З яких джерел Ви здобуваєте інформацію про новини? (не більше двох відповідей)

Рисунок 14. Якими соціальними медіа Ви переважно користуєтеся? (максимум дві відповіді)

УЧАСТЬ У СОЦІАЛЬНИХ ІНІЦІАТИВАХ

Більшість людей ніколи не брали та не планують брати участь у діяльності громадських організацій, протестах, урядових ініціативах чи створенні петицій (рисунок 15). Найпоширенішими громадськими активностями є донати (64% людей роблять пожертви) та підписання петицій (44%). 34% респондентів волонтерять для армії або в інших галузях. Показники для 2022 року практично не відрізняються.

Для всіх видів активностей, окрім донатів та волонтерства, частка тих, хто планує долучитися до них, є вищою, аніж частка тих, хто бере участь у цій діяльності зараз або робив це під час повномасштабної війни. Це не означає, що всі, хто має такі плани, насправді долучаться до цих активностей, але це вказує на те, що люди вважають ці дії корисними. Загалом лише 8% опитаних ніколи не брали участі в жодній із перелічених активностей та не планують робити цього в майбутньому.

Рисунок 15. Участь респондентів у різних громадянських активностях

Зверніть увагу: цифри в дужках вказують на відсотки осіб, які в даний момент залучені до різних видів діяльності (наприклад, 63,5% здійснюють благодійні внески, а 34,3% займаються волонтерством). Загальна сума по рядках дорівнює 100%.

Рисунок 16. Частка респондентів (%), які брали участь у певних громадянських активностях під час проведення опитування, 2022 та 2024 рр.

Участь у виборах значно перевищує активність у інших формах громадської діяльності (таблиця 1). Серед наших респондентів 62,5% взяли участь у всіх або майже всіх виборах, а 70% мають намір голосувати в майбутньому. Крім того, 57% респондентів вже здійснювали голосування раніше і планують знову взяти участь, коли з’явиться така можливість.

Таблиця 1. Участь у попередніх виборах та плани взяти участь у виборах, коли це стане можливим

Зверніть увагу: у рядках відображено минулі участі у виборах, а у стовпцях - заплановані участі.

ФАКТОРИ, ЯКІ ВПЛИВАЮТЬ НА СПРИЙНЯТТЯ ВАЖЛИВОСТІ ТА СУСПІЛЬНОГО ВПЛИВУ РЕФОРМ

У цьому дослідженні нас найбільше цікавило, чи впливає громадянська активність людини на її сприйняття важливості реформ. Для цього ми оцінили (за допомогою пробіт-регресій), як участь у громадських активностях впливає на ймовірність того, що особа вважає певну реформу "дуже важливою" або "скоріше важливою". Аналогічно ми оцінили ймовірність того, що людина вважає, що суспільство "безумовно виграло" або "скоріше виграло" від певних реформ. У регресії було включено демографічні фактори, змінні зайнятості та джерела новин.

Участь у громадських організаціях не демонструє суттєвого зв'язку з тим, наскільки людина вважає певні реформи важливими чи корисними для суспільства. Водночас, ті, хто лише планує приєднатися до таких організацій, частіше наголошують на важливості податкової, освітньої, судової реформ, а також реформ у сфері армії, державних підприємств і державної служби. Подібним чином, активна участь у волонтерстві не підвищує вірогідність визнання будь-якої реформи значущою, але люди, які мають намір займатися волонтерством, частіше вважають важливими п'ять з тринадцяти реформ, про які ми запитували, зокрема в освіті, цифровізації, армії, ринку землі та малій приватизації. Можливо, ці особи загалом більш зацікавлені в політичних питаннях.

Особи, які беруть участь у процесі створення законодавства, рідше вважають податкову реформу, реформу освіти та систему державних закупівель значущими – можливо, їхні інтереси зосереджені на інших напрямках реформ. Натомість, ті, хто звертається до державних установ, частіше підкреслюють важливість судової реформи, ймовірно, через краще усвідомлення необхідності дотримання законів.

Люди, які раніше були залучені до засідань державних структур, а також ті, хто нині активно бере участь у зустрічах своїх громад або об’єднань співвласників багатоквартирних будинків, частіше висловлюють думку, що суспільство отримало вигоду від цифровізації та децентралізації. Можливо, саме ці реформи відкрили їм можливість брати участь у таких заходах.

Особи, які роблять фінансові внески, частіше вважають важливими 8 з 13 реформ, про які ми проводили опитування (при цьому ця змінна не має значущості для охорони здоров'я, публічних закупівель та трьох "найменш популярних" реформ — судової системи, державних підприємств і державної служби). Вони також частіше висловлюють думку, що Україна отримала вигоду від реформ у сферах освіти, охорони здоров'я, публічних закупівель, армії, державної служби та цифровізації.

Респонденти, які переконані, що зарплати державних службовців повинні бути наближеними до ринкових, а також ті, хто вважає, що ці зарплати мають відповідати середнім показникам в Україні, частіше оцінюють всі реформи як важливі в порівнянні з тими, хто вважає, що державні службовці повинні отримувати мінімальну оплату праці. Вони також більш схильні стверджувати, що суспільство отримало вигоду від усіх реформ. Ті респонденти, які можуть точніше визначити випадки корупції, частіше вважають майже всі реформи значущими, хоча ці показники є досить низькими. Це може свідчити про вищий рівень усвідомлення того, як функціонує уряд і хто несе відповідальність за реалізацію реформ.

Ті, хто планує брати участь у виборах, частіше визнають важливість усіх реформ порівняно з тими, хто не планує голосувати, а також із більшою імовірністю вважають 8 із 13 реформ корисними для суспільства. Попередня участь у виборах майже ніколи не є значущою (ймовірно, це теж можна пояснити вищим інтересом цих людей до політики).

Респонденти, які отримують новини переважно через телебачення, більшою мірою вважають усі реформи значущими та корисними для суспільства в порівнянні з тими, хто здебільшого покладається на інформацію від друзів або родичів, або ж зовсім не слідкує за новинами. Водночас, люди, що отримують інформацію в основному з радіо (ймовірно, це жителі віддалених регіонів або ті, хто часто подорожує), частіше, ніж телеглядачі, підкреслюють важливість освітніх реформ. Ті, хто користується соціальними мережами як основним джерелом новин, також частіше вважають цифровізацію важливою та корисною для суспільства в порівнянні з телеглядачами.

Очікувано, що особи, які добре обізнані з сутністю програми Ukraine Facility або Міжнародного валютного фонду, виявляють більшу схильність вважати, що більшість реформ приносять користь суспільству. Це контрастує з думкою тих, хто лише має поверхневе уявлення або зовсім не знайомий із цими документами. Хоча для деяких реформ ці фактори можуть виявитися статистично незначущими або майже такими, їхні коефіцієнти завжди залишаються позитивними. Таким чином, знання про реформи, необхідні для стабільного розвитку України та її інтеграції до Європейського Союзу, позитивно впливає на сприйняття цих реформ.

Особи з нижчими доходами меншою мірою вважають значущими такі питання, як податкова реформа, децентралізація та земельний ринок. Представники найбідніших верств населення також рідше підкреслюють важливість реформ у сферах освіти, охорони здоров'я та військовій справі. Натомість ці індивіди надають більше значення антикорупційним ініціативам.

Стан зайнятості (більш детальну інформацію можна знайти в таблиці A3 Додатку) майже не впливає на те, наскільки люди оцінюють реформу як важливу чи корисну для суспільства. Самозайняті особи та студенти, що працюють, виявляють більшу підтримку податковій реформі, тоді як найняті працівники, самозайняті особи та пенсіонери, що працюють, частіше підкреслюють значущість реформи в сфері публічних закупівель.

Як і передбачалося, регіональні відмінності рідко демонструють значущі результати. Водночас мешканці великих міст і Києва частіше оцінюють медичну реформу як важливу в порівнянні з селянами та людьми з інших регіонів, що, ймовірно, пов'язано з тим, що вони відчули її вплив більш інтенсивно. Біженці оцінюють податкову реформу менш критично, ніж ті, хто залишається в Україні, в той час як внутрішньо переміщені особи частіше вважають, що суспільство отримало вигоду від реформ у сфері охорони здоров'я.

Присутність дітей має позитивний та суттєвий вплив виключно на усвідомлення важливості освітньої реформи. Ця реформа є особливо актуальною для осіб, які не досягли 35-річного віку, для тих, хто має середню освіту, а також для жінок. Це, ймовірно, пов'язано з тим, що вони самі перебувають у процесі навчання або активно займаються освітою своїх дітей.

Ті, хто має вищу освіту, частіше вважають, що медична реформа є важливою, а також що суспільство виграло від малої приватизації та реформи державних підприємств.

Цікаво зауважити, що стать істотно впливає на сприйняття значущості та соціальної користі різних реформ. Наприклад, чоловіки зазвичай менш зацікавлені в реформах у сфері освіти, охорони здоров'я та цифровізації, що, ймовірно, пов'язано з тим, що жінки традиційно більше відповідають за виховання дітей і підтримку здоров'я сім'ї. Крім того, чоловіки рідше вважають реформу податків і децентралізацію важливими, хоча частіше визнають, що суспільство отримало вигоду від цих змін.

ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ПРІОРИТИЗАЦІЮ РЕФОРМ НА 2025 РІК

Респонденти мали можливість вказати до трьох реформ, які, на їхню думку, є найсуттєвішими для реалізації у 2025 році (див. рисунок 6). Цей вибір може залежати від декількох факторів: усвідомлення значущості та соціальної вигоди реформ, очікуваних результатів, які люди вважають найбільш бажаними, або ж від того, що особа може вважати за необхідне впровадження реформ, які "відстають". Таким чином, ми врахували в моделі значення та соціальну вигоду реформ, а також передбачувані результати та перепони для їх реалізації, поряд з іншими вказаними факторами. Для всіх реформ, окрім податкової та освітньої, сприйняття їх значущості або соціальної вигоди позитивно корелює з ймовірністю того, що особа визначить їх пріоритетом на 2025 рік.

Очікувані результати реформ та сприйняття труднощів у їх реалізації мають важливе значення для визначення пріоритетів реформ на 2025 рік (див. таблицю 2). Наприклад, особи, які сподіваються на підвищення ефективності державних витрат, частіше вказують на податкову реформу як пріоритетну на 2025 рік. Ті, хто вважає, що реформи можуть вплинути на збільшення тривалості життя, частіше віддають перевагу освіті та охороні здоров'я. А ті, хто сподівається на зменшення рівня корупції, частіше акцентують увагу на антикорупційних заходах, а також реформах у сфері оборони та правосуддя, можливо, через особливу шкоду, яку вони вважають, що корупція завдає в цих галузях.

Схожі висновки можна зробити і щодо бар'єрів, які стоять на шляху реформ. Наприклад, люди, які вважають корупцію та опір з боку зацікавлених осіб основними перешкодами, частіше вважають антикорупційні заходи пріоритетними. У той же час ті, хто переконаний, що брак знань та експертизи є серйозною перешкодою для реалізації реформ, більше схиляються до того, щоб вважати за пріоритетні реформи в освіті та охороні здоров'я.

Таблиця 2. Вплив передбачуваних результатів реформ та перешкод їх реалізації на ймовірність того, що респонденти виділять конкретну реформу як пріоритетну для 2025 року (граничні ефекти)

Зауваження: зеленим і рожевим кольорами виділено позитивні та негативні значущі коефіцієнти (на рівні 5%); коефіцієнти, що розташовані в білих клітинках, є незначущими.

Респонденти, залучені до діяльності громадських організацій, частіше надають пріоритет приватизації і меншою мірою - децентралізації та реформам у сфері закупівель. Ті, хто бере участь у протестах, частіше називають пріоритетними реформи армії та освіти й рідше - податкову та судову реформи (зрозуміло, що наразі протестна активність є вельми обмеженою, а вуличні акції зазвичай стосуються нагадування владі про українських військовополонених).

Особи, залучені до процесу створення законодавства, частіше віддають пріоритет цифровим технологіям і децентралізації, вважаючи їх корисними інструментами для своєї роботи, тоді як медичні та освітні реформи займають у їхньому фокусі значно менше уваги.

Особи, які здійснюють жертви, або вже були волонтерами до початку широкомасштабної війни, або мають намір ними стати, демонструють більшу схильність до пріоритету реформування армії у 2025 році. Водночас, нинішні волонтери акцентують увагу на важливості антикорупційних ініціатив.

Респонденти, що вважають, що зарплата державних службовців повинна перевищувати мінімальний рівень, частіше акцентують увагу на необхідності реформ у галузі освіти та цифровізації, тоді як медичній реформі приділяють менше уваги.

Люди, які активно беруть участь лише у місцевих виборах або рідко голосують в цілому, частіше не надають великого значення реформам у військовій сфері та антикорупційним ініціативам — можливо, їх менше турбують актуальні проблеми.

Учасники опитування, які є працівниками або військовими, значно частіше висловлюють пріоритетність податкових реформ у порівнянні з тими, хто не працює. Військові також більш схильні вказувати на реформи в армії як ключовий пріоритет на 2025 рік. З іншого боку, державні службовці менше акцентують увагу на реформуванні армії, натомість вони більше зосереджуються на необхідності змін у системі охорони здоров'я.

Освітня реформа є пріоритетною для респондентів до 35 років, тих, хто має дітей, осіб із вищою освітою, а також для жінок. Жінки та молодь до 35 років також надають пріоритет медичній реформі (ймовірно, тому, що більше піклуються про здоров'я старших родичів).

У нашому списку пріоритетних реформ на 2025 рік є ще три напрямки, які не потрапили до опитування про їхню важливість чи користь для суспільства: це реформування митниці, пенсійна реформа та євроінтеграція. При оцінці ймовірності того, що респонденти вважатимуть ці реформи пріоритетними, ми врахували всі чинники, що стосуються їхньої важливості та користі для суспільства. Виявилося, що перехресний вплив реформ не є суттєвим — лише ті, хто вважає реформу державної служби важливою, частіше підтримують реформування митниці на 2025 рік. Люди, які працюють, та молодь до 35 років рідше вважають митну реформу пріоритетною, тоді як мешканці Західної України віддають їй більшу перевагу.

Пенсійна реформа є пріоритетною для осіб без вищої освіти, тих, хто не належить до робочої сили, а також для тих, хто очікує від реформ насамперед підвищення добробуту, тривалості життя та задоволеності ним. Можливо, ці респонденти стурбовані тим, що їхні пенсії будуть недостатніми (дуже часто під "реформою" українці розуміють збільшення пенсій, а не, наприклад, зміни у дизайні пенсійної системи).

Євроінтеграція, ймовірно, стане ключовою реформою для осіб старше 45 років, які сподіваються, що ці зміни покращать їхнє життя. Ці люди вважають, що основними бар'єрами на шляху до реформ є корупція, брак політичної волі та недостатнє фінансування. Вони, ймовірно, вірять, що інтеграція України з Європейським Союзом сприятиме зменшенню корупційних проявів і підвищенню рівня добробуту.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

Рейтинг реформ за важливістю з 2022 року практично не змінився: цифровізація, реформування охорони здоров'я, армії та антикорупційні реформи залишаються чотирма ключовими пріоритетами. Погляди українців на очікувані результати реформ та перешкоди для їхньої реалізації також дуже схожі з тими, що спостерігалися у 2022 році. Проте розрив між зниженням рівня корупції та іншими очікуваними результатами реформ, як-от підвищення добробуту чи тривалості життя, збільшився. Це свідчить про те, що корупція стала менш прийнятною у суспільстві. Це спостереження підтверджується тим, що сьогодні "брак політичної волі" є головною перешкодою для впровадження реформ (у 2022 році ця перешкода була на другому місці). "Пасивність громадян" стала третьою за важливістю перепоною на шляху реформ, піднявшись із п'ятого місця у 2022 році. Вочевидь, українці вважають, що громадяни можуть і повинні брати на себе більше відповідальності за впровадження реформ.

Ми також з’ясували, що рівень громадянської активності, зокрема участь у виборчих процесах, має позитивний зв’язок з підтримкою різноманітних реформ. Люди, які мають глибше розуміння конкретних сфер, частіше визнають реформи в цих областях важливими або корисними для суспільства. Додатково, ми помітили, що ті, хто вважає, що державні службовці мають отримувати зарплату, що перевищує мінімальну, частіше відзначають значущість та/або користь більшості реформ. Тим часом, сьогодні спостерігається деяке зниження кількості людей, готових приймати матеріальні або організаційні труднощі під час переходу до впровадження реформ у порівнянні з 2022 роком.

Таблиця А1. Регіональний розподіл респондентів до та після 24 лютого 2022 року

Огляд регіонів: Східна частина: Донецька, Луганська та Харківська області; Західна частина: Волинська, Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Рівненська і Чернівецька області; Північна частина: Житомирська, Київська, Сумська та Чернігівська області; Південна частина: Запорізька, Миколаївська, Одеська та Херсонська області; Центральна частина: Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Полтавська, Черкаська та Хмельницька області.

Таблиця А2. Як Ви вважаєте, чи можна вважати корупційними дії посадових осіб державних установ або працівників місцевих органів управління?

Звернення: Символ "+" вказує на вірну відповідь, за яку учасник отримує 2 бали. Інші цифри в клітинках відображають кількість балів, що їх учасник отримує за ці відповіді. Ситуації, що беруться до уваги при обчисленні "базового" індексу корупції, виділені жирним шрифтом.

Малюнок А1. Гістограми рівнів усвідомлення корупційних проблем.

Зазначення: Теоретичне верхнє значення індексу, отриманого на основі відповідей на всі питання, дорівнює 38, тоді як для індексу, що базується на трьох питаннях, максимальне значення становить 3.

Таблиця А3. Оцінка рівня зайнятості (% від усіх опитаних)

Цю категорію характеризують як "повністю неактивну у робочій силі", і вона служить основою для проведення регресійних аналізів.