Військовий комісар, суддя та митрополит УПЦ: як відбуваються найгучніші судові процеси в Україні.

Що ж відбувається у справі митрополита Павла? Чому постійно затримують колишнього військового комісара Євгена Борисова? Де наразі перебувають Микола Тищенко і Всеволод Князєв? Відповіді на ці питання у матеріалі журналістки РБК-Україна Юлії Акимової.

Протягом періоду масштабного конфлікту в Україні виникло безліч гучних кримінальних справ. Хоча більшість з них пов'язана з корупційними злочинами, існують також інші розслідування. Ці справи тривають роками, незважаючи на численні скандали, що їх супроводжують.

Одне з них - справа екссудді Верховного суду Всеволода Князєва, яка вразила суспільство сумою хабара. Паралельно з цим у суді розглядають заяви Митрополита Павла, який уже тривалий час доволі неоднозначно висловлюється про Росію. Екс-військком Євген Борисов вкотре може опинитися за ґратами за останні кілька років, поки Миколі Тищенку несподівано пом'якшують запобіжний захід.

Ці справи тягнуться вже протягом кількох років. Судові інстанції нарешті почали розглядати справи по суті, проте підозрювані ігнорують засідання, а їхні адвокати домагаються відводу всіх можливих учасників процесу. Як все це завершиться і чи взагалі матиме вирішення - залишається під знаком питання.

Митрополит Павло (в народі відомий як Петро Лебідь) є членом УПЦ МП, займаючи посаду митрополита Вишгородського та Чернігівського, а також виконуючи обов'язки намісника Києво-Печерської Лаври. Протягом свого служіння він став фігурою, що привертає увагу через численні скандали, суперечливі висловлювання, особливе ставлення до Росії та помітно розкішний спосіб життя, що викликає питання з огляду на його духовний статус.

Петро Лебідь проходив службу в радянських збройних силах, а згодом завершив навчання в Московській духовній семінарії, що стало початком його кар'єри в духовенстві. У 1994 році він був призначений намісником Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври, а згодом отримав єпископське рукоположення як єпископ Вишгородський. У 2011 році став постійним членом Священного Синоду Української Православної Церкви.

Митрополит Павло (зображення: Вікіпедія)

Але найбільше в українському суспільстві митрополит Павло прославився не духовними справами і заслугами, а наявністю великої кількості різних матеріальних цінностей. Приміром, свого часу священнослужитель користувався невеликим автопарком із машин марки Mercedes, за що, власне, й отримав у народі прізвисько "Паша Мерседес".

Журналісти не раз запитували у нього, чому він обирає саме Mercedes, адже автомобілі цієї марки мають чималу ціну, а представники духовенства часто підкреслюють, що матеріальні блага є земними. На це Павло відповідав, що автомобіль є всього лише засобом для переміщення. Декілька разів митрополит пробував перейти на Lexus, але зрештою знову повертався до своїх улюблених Mercedes.

Окрім цього, засоби масової інформації звернули увагу на досить коштовну власність, що належить Павлу. У 2015 році активісти "Автомайдану" продемонстрували резиденцію митрополита, яка знаходиться в селі Вороньків Київської області. За різними оцінками, її вартість складає приблизно 1,3 мільйона доларів. Сам Павло жартівливо називає її "скромною хаткою".

Проте найбільше обговорень у суспільстві викликали висловлювання Павла стосовно Росії. Згодом саме ці слова стали приводом для відкриття кримінальної справи. Під час Революції гідності митрополит критикував і зневажав протестувальників, порівнюючи Віктора Януковича з Ісусом Христом.

У 2018 році, через чотири роки після початку конфлікту на Донбасі, Павло висловив думку, що анексований Крим ніколи не належав Україні. Згодом він також звинуватив Україну в агресивних діях на сході, а після початку широкомасштабного вторгнення російських сил зазначив, що українці "збирають наслідки".

Сама діяльність митрополита була щільно пов'язана з роботою московського патріархату, який, у свою чергу, перебуває під впливом ФСБ. З початку повномасштабної війни українські правоохоронці провели великі "чистки" в лавах церков УПЦ МП і виявили там безліч агентів РФ серед священиків. Не дивно, що черга дійшла і до митрополита Павла.

1 квітня 2023 року працівники Служби безпеки України пред'явили підозру митрополиту. Це сталося на фоні розглядів стосовно Києво-Печерської лаври, де раніше заповідник припинив угоду оренди з УПЦ МП, внаслідок чого ченців, які проживали в келіях лаври, попросили залишити територію. Ця ситуація супроводжувалася скандалами, що розгорнулися безпосередньо на святій землі, а також гучними висловлюваннями самого патріарха, який звинуватив державу в "переслідуванні віри", назвавши предстоятеля УПЦ Київського патріархату Філарета "бісом, що існує".

Правоохоронці закинули Павлу порушення рівноправності громадян за їхніми релігійними переконаннями та виправдання збройної агресії з боку РФ. У відповідь на це митрополит заявив, що завжди засуджував "те, що зробила Росія".

Водночас матеріали СБУ свідчать про протилежне. Слідство опублікувало відео з телефонними розмовами, у яких нібито фігурує Павло і різні співрозмовники. В одному з таких діалогів нібито митрополит радів окупації Херсона.

- Сьогодні Херсон благовістить радість велику (сповіщає велику радість - ред.), там уже прапори російські всюди, і все-все-все.... І люди... Люди задоволені.

У записах голосу митрополита можна почути використання стереотипів, характерних для російської пропаганди. Наприклад, він стверджує, що "війна між Америкою та Росією триватиме до останнього українця", а також згадує про удари російських військ по "американських лабораторіях" на території України.

- Пишуть сьогодні в ютубі, лупанули по лабораторіях американських. У Києві та в Одесі. Щоб аж їхній пил розлетівся. Якщо він радіоактивний, то, щоб цих дурних американців, той їхній кнесет...

Митрополит Павло (зображення: Getty Images)

Захист митрополита, як і очікувалося, категорично спростував будь-які звинувачення проти його клієнта. Адвокати відзначили, що обвинувачення не надало достатніх доказів і не пояснило, чому було необхідно здійснювати прослуховування телефону Павла. В результаті, Шевченківський суд ухвалив рішення про домашній арешт митрополита у його заміському будинку в селі Вороньки. Йому також було запропоновано здати паспорт і носити електронний браслет. "Це сумний вчинок прокурорів", - зауважив митрополит.

У липні його справу розглядали в Солом'янському суді, де ухвалили рішення про його утримання під вартою з можливістю звільнення під заставу. Через два місяці знайшлася сума, необхідна для застави, і Павла випустили на волю — за нього внесли 33 мільйони гривень.

Митрополит, відповідаючи на запитання щодо джерел фінансування, зазначив, що кошти були зібрані парафіянами. Згодом з Павла зняли електронний монітор. Митрополит досі залишається під "процесуальними зобов'язаннями", а судовий розгляд, що стартував більше двох років тому, досі триває.

В прес-службі Генеральної прокуратури України у коментарі для РБК-Україна підкреслюють, що немає жодних затримок у розслідуванні справи – всі слідчі заходи проводяться за встановленим графіком. На даний момент уже допитано двох потерпілих і 11 свідків.

"Станом на сьогодні проводиться аналіз письмових матеріалів в рамках судового процесу по суті", - повідомили у відповідь на запит РБК-Україна.

Однак, коли розслідування затягується, це може призвести до різних ризиків. У українській судовій практиці не раз траплялися схожі ситуації — справи "зникали" ще до винесення рішення судом, підозрювані раптово зникали, так само як і докази, що стосуються справи.

Також митрополит користується значною популярністю, у тому числі серед впливових осіб у політичних колах. Тим часом, поки судовий процес триває, а прокурори не поспішають з деталями справи, прихильники Московського патріархату відкрито заявляють про незаконність "судового процесу" щодо духовної особи.

Проте, джерела, які мають інформацію про хід розслідування, підкреслюють, що суд безумовно повинен завершити цю справу.

"Тут дуже важливо розуміти, що наявність кадила перестала бути індульгенцією. Паша Мерседес, незважаючи на свою відкриту позицію, дуже довго залишався недоторканним у нашій країні. У медіа тиражували його висловлювання з приводу окупації ворогом Херсона, нісенітниці про "американські лабораторії" та багато іншого. Потім за нього взялася СБУ. Для багатьох, хто бере участь зараз у процесі - це справа честі".

Остання сесія, що стосувалася Павла, відбулася 17 жовтня. Суддя вирішив продовжити його зобов'язання, в той час як прокурори продовжать вивчення матеріалів з таємних слідчих дій. Наступне засідання заплановано на 17 листопада.

Історія колишнього військового комісара Одеси Євгена Борисова нагадує безкінечний цикл затримань. Лише-но Борисов виходить із СІЗО, як його знову затримують. Усе почалося навесні 2023 року, коли в ЗМІ з'явилися розслідування, що стосуються його способу життя. Журналісти виявили, що родина Борисова нібито придбала нерухомість за кордоном, а також автомобілі класу люкс, при цьому їхні витрати значно перевищували офіційні доходи військкома.

Крім того, у мережах почали з'являтися публікації про те, що Борисов продає "білі квитки" за 5 тисяч євро - нібито найвища ціна "квиток" у всій Україні. Коли скандал навколо воєнкома сягнув свого піку, в ОК "Південь" заявили, що почали службову і профільну перевірку, а в Раді ініціювали перевірки військкоматів,

У травні Державне Бюро розслідувань розпочало кримінальну справу проти Борисова через підозри у хабарництві, пов'язаному з його вказівками щодо мобілізації певних осіб. Одночасно проводилася перевірка інформації про його доходи, які не відповідали його витратам. Поки тривало розслідування, тодішній прем'єр-міністр Денис Шмигаль повідомив про намір звільнити Борисова. На цю резонансну справу також відреагував президент.

"Цю особу абсолютно не повинно бути в системі комплектування Збройних сил. Це дуже прикро, відверто аморально і неправильно, що, незважаючи на всі обставини, вона продовжує займати свою посаду," - підкреслив Володимир Зеленський.

У червні в НАЗК заявили, що Борисова викрили на незаконному збагаченні, вказавши рекордні 188 млн гривень. "Один тільки об'єкт, куплений в Іспанії, коштує 3 млн 700 тисяч євро, а таких об'єктів кілька - усі вартістю від півмільйона євро", - заявив тодішній голова НАЗК Олександр Новіков.

Борисов роз'яснив, що фінансові кошти, які йому "перераховують", є позиками, отриманими від різних бізнесменів. Проте, підтверджуючих доказів його слів не було надано. 22 липня Борисову висунули нову підозру — на цей раз у незаконному збагаченні та умисному ухиленні від виконання службових обов'язків.

Євген Борисов (зображення: Віталій Носач/РБК-Україна)

У той же час у Державному бюро розслідувань оголосили його у розшук. Через два дні його вдалося виявити в Києві, де в Печерському суді він був заарештований із заставою в 150 мільйонів гривень. 20 жовтня суд ухвалив рішення продовжити запобіжний захід, водночас зменшивши розмір застави до 100 мільйонів. У листопаді запобіжний захід залишився в силі.

Поки Борисов перебував у слідчому ізоляторі, суд прийняв рішення зменшити розмір застави, і врешті-решт вона знизилася до 12 мільйонів. Цю суму вдалося зібрати родині Борисова, і необхідні кошти були внесені, що дозволило колишньому воєнкому вийти на волю. Проте, відразу після виходу його знову затримали.

В Державному бюро розслідувань повідомили, що військовий комісар нібито планував втечу за межі країни. Під час його затримання було висунуте нове обвинувачення – тепер йому інкримінують організацію схеми легалізації нелегальних доходів на суму 142 мільйони гривень.

30 травня 2024 року Борисову знову було призначено запобіжний захід у вигляді двомісячного ув'язнення в СІЗО з можливістю виходу під заставу в сумі 140 мільйонів гривень. Поки військовий комісар знову опинився за ґратами, в Державному бюро розслідувань повідомили, що він також підробляв документи, які використовував для виїзду за межі країни.

8 жовтня розслідування у цій справі було завершено. Поки тривало слідство, сума застави очікувано зменшувалася. Коли вона сягнула 39 млн грн, їх внесли, і 25 грудня Борисов вийшов із СІЗО, біля якого його одразу ж затримали знову. У Бюро ще раз наголосили, що він може втекти за кордон і зазначили, що затримали за новими кримінальними справами. Було очевидно, що у ДБР явно мають намір посадити колишнього воєнкома.

26 грудня 2024 року Борисову було призначено новий запобіжний захід — два місяці в ув'язненні з можливістю звільнення під заставу у розмірі 402 мільйони гривень. Суддя не став оскаржувати цю суму і підтримав позицію державного обвинувача. Борисов знову опинився в слідчому ізоляторі. Лише через дев'ять місяців, у вересні 2025 року, він зміг вийти на свободу, коли розмір застави знизили до 44 мільйонів гривень. Цього разу співробітники Державного бюро розслідувань не чекали його біля СІЗО, і Борисов спокійно залишив установу. Після цього він потрапив до лікарні.

Одночасно з цим в Одесі проводилося розслідування щодо ухилення Борисова від військової служби. Приморський суд неодноразово надсилав колишньому військовому комісару повістки, проте він їх ігнорував. Після ще одного засідання, яке не відбулося, працівники Державного бюро розслідувань відвідали лікарню, де перебував Борисов, і примусово доставили його до суду.

Чоловік відразу ж висловив претензії щодо грубого поводження з ним, зазначивши, що його штовхали до ліжка, самостійно збирали його особисті речі та навіть намагалися вирвати катетер з його руки. У Державному бюро розслідувань прокоментували ці заяви Борисова, якого, до речі, перевезли до Одеси.

Сьогодні директор Бюро Олексій Сухачов прокоментував поточну ситуацію, зазначивши, що підозрюваний намагається затягнути розгляд справи, щоб уникнути покарання. Для нього важливо уникати судових засідань, які він свідомо ігнорує, затягуючи процес. У зв'язку з цим Державне бюро розслідувань виконало судове рішення про примусовий привід, що було здійснено відповідно до закону, - повідомила радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сап'ян у коментарі для РБК-Україна.

Євген Борисов (зображення: Віталій Носач/РБК-Україна)

Загалом на Борисова відкрито чотири справи. Судячи з того, що чоловіка досить сумбурно затримують і не дають довго залишатися поза СІЗО, ризик того, що він може сховатися, дійсно є.

Окрім того, ця історія є яскравим прикладом, адже в сучасних умовах корупція у військових комісаріатах викликає значно більше обурення, ніж це було кілька років назад.

Микола Тищенко вже досить довгий час проявляє себе публічно - спочатку шукав слави на телебаченні, беручи участь у різних проєктах, потім пішов у політику. Паралельно з цим Тищенко займається ресторанним бізнесом. За роки каденції нардеп встиг прославитися низкою ексцентричних заяв. Наприклад, назвавши Чорнобильську катастрофу "великим святом", а Україну - "надувною лялькою".

На початку конфлікту нардеп вирушив у Таїланд, а коли спалахнув скандал навколо його від'їзду, він стверджував, що це була ділова поїздка. Внаслідок цього Тищенка виключили з фракції. Літком 2024 року нардеп опинився в центрі нового кримінального скандалу.

20 червня в Дніпрі невідомі в балаклавах напали і побили колишнього добровольця, бійця спецпідрозділу "Kraken" Дмитра Павлова. На відео чоловіки оточують Павлова, який гуляв із дитиною у візочку, одягають на нього кайданки і б'ють. Пізніше з'ясувалося, що до конфлікту причетний Микола Тищенко - напередодні він нібито посварився з Павловим, який, за його словами, охороняв нелегальний call-центр. А чоловіки, які пізніше побили Павлова, нібито є охоронцями Тищенка.

Микола Тищенко (зображення: Getty Images)

У червні співробітники Державного бюро розслідувань спільно з поліцією провели обшуки у нардепа. Під час обшуків у його помешканні було виявлено пачки готівки, заховані в пакетах та коробках, а також дорогий годинник і різні цінні предмети. Тим часом, поки тривали слідчі дії, Тищенко розбив свій телефон, вдаривши його об кут столу – цей момент потрапив на відео.

Судовий процес над Тищенком привернув значну увагу, багато в чому завдяки самій особі "головного героя". Нардеп неодноразово звертався до судді з різними клопотаннями, зокрема, про те, щоб залишити йому його кошти, які, за його словами, він "зарахував за 30 років праці ось цими руками".

У грудні в ДБР повідомили, що завершили розслідування, а пізніше в мережі потрапили "плівки Тищенка". На них нардеп цікавився тим, як можна заробити на call-центрах, яким він публічно оголосив війну - власне, тому він і поїхав до Дніпра (там цих центрів нібито найбільше) та потрапив у скандал із Павловим. Сам Тищенко, звісно ж, заперечував, що на записах він. А "плівки", судячи з усього, далі мережі не пішли.

На суді як запобіжний захід Тищенку обрали цілодобовий домашній арешт, під яким він перебував до грудня 2024 року. Судове засідання мало відбутися 6 січня, але його перенесли на 10, у такий спосіб обмежувальний захід втратив свою чинність. 10 січня Тищенко на суд не прийшов.

Наприкінці січня народному депутату знову було призначено запобіжний захід у формі домашнього арешту. Згодом цей захід було пом'якшено до нічного арешту, а нещодавно, 9 жовтня, його зовсім змінили на особисте зобов'язання.

Микола Тищенко (зображення: Getty Images)

За час, поки тривав суд, нардеп встиг полежати в лікарні, ігнорувати судові засідання і ходити на сесії Верховної Ради. Найчастіше запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання передбачає обмеження в особах, з якими можна вести комунікацію. Як і хто контролює Тищенка в цьому плані - незрозуміло. Так само як і те, чому розслідування в ДБР завершилося 17 грудня 2024 року, а суд усе ще триває.

Всеволод Князєв став першим головою Верховного суду, якого судять за хабар. Справа Князєва стала настільки резонансною, що про неї український істеблішмент запитували американські колеги. Для партнерів України корупція такого рівня стала шоком, а для самої України - ганьбою. Тому очікувалося, що з Князєвим розберуться швидко і показово - так, мовляв, карають корупціонерів. Але справа перетворилася на "довгобуд".

Обшуки у Князєва провели 15 травня 2023 року - детективи НАБУ і САП прийшли до будинків і офісів суддів Верховного суду, включно з самим Князєвим. Дії співробітників Бюро були заздалегідь таємно узгоджені з Вищим антикорупційним судом, який дав їм ордер на обшуки.

"Інформація про заплановані обшуки була відома лише обмеженій кількості осіб. Навіть слідчі, які направлялися за зазначеними адресами, отримали деталі про проведення заходів лише за день до їх реалізації. Операція залишалася в найсуворішому секреті до самого кінця," - повідомило джерело РБК-Україна в правоохоронних органах.

Всеволод Князєв (фото: Getty Images)

Князєв спочатку не міг повірити, що його збираються арештувати. У його домашніх та робочих сейфах було виявлено 1,5 мільйона доларів, з яких частина становила транш, отриманий суддею в день проведення обшуків. Суддя на перший погляд не зміг пояснити походження цих коштів, але згодом його адвокати розробили надійну стратегію захисту.

Після того, як Князєва доставили до слідчого ізолятора, у НАБУ провели прес-конференцію, на якій журналістам представили секретно записані розмови. У цих записах нібито згадувалися три особи: сам Князєв, нотаріус Кирило Горбуров та адвокат Олег Горецький. Всі троє були залучені до розробки схем, що передбачали "допомогу" тим, хто прагнув, щоб його справа залишилася поза увагою.

"Горецький очолює адвокатське об'єднання, а Горбуров виконує обов'язки нотаріуса. Ця трійка — суддя, адвокат і нотаріус — має надзвичайно важливе значення. Горецький і Горбуров шукали людей і справи, за які можна було отримати незаконну вигоду, ухвалюючи рішення на користь цих осіб. Вони передавали цю інформацію Князєву, який, як лідер організованої групи, надавав вказівки щодо подальших дій," — розповідав РБК-Україна колишній прокурор САП Олександр Омельченко.

У березні 2023 року, за версією слідства, Горбуров і Горецький зустрілися із Сергієм Рудометкіним - директором з безпеки Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. 40,19% акцій цього підприємства належало компанії українського бізнесмена Костянтина Жеваго - Ferrexpo. За кілька років до цієї зустрічі колишні власники акцій комбінату кілька разів намагалися оскаржити право власності Жеваго на ці акції, і 2020 року їм це вдалося - один з апеляційних судів визнав їхній позов частково.

Тепер же це рішення мали розглядати у Великій Палаті Верховного суду і це те, про що Рудометкін, представник інтересів Жеваго, говорив із Горецьким і Горбуровим.

"Ти ж розумієш це прекрасно, все, що відбувається ось за цим 19-м числом у Великій Палаті - це чисте беззаконня. Як можна переглядати 20 років потому те, що відбувається?" - говорить на записах нібито сам Жеваго.

2,7 млн доларів - це гроші, які Князєв, Горбуров і Горецький за версією слідства отримали за те, щоб справа закінчилася на користь Жеваго. Сама сума була поділена на транші. Про те, як її ділили, докладно розписано в листуваннях трійки, скріншоти яких Бюро опублікувало. Другий транш - 450 тисяч доларів Князєву передала довірена особа. Співрозмовники, знайомі з перебігом справи, повідомляють, що йдеться про Кирила Горбурова, він же - Олександр Кравченко, "агент НАБУ", який допоміг слідчим викрити Князєва.

На засіданні суду Князєву було обрано запобіжний захід у вигляді двомісячного утримання під вартою або застави на суму 107 мільйонів гривень. Згодом, як це зазвичай відбувається, розмір застави почали знижувати. 30 січня 2024 року суд встановив нову суму в 18 мільйонів гривень, а вже 31 січня Князєв звільнився. На нього покладено ряд зобов'язань: носити електронний моніторинг, здати закордонні паспорти та залишатися в межах Києва.

Всеволод Князєв (фото: Getty Images)

Поки справу готували до розгляду по суті, запобіжний захід пом'якшували. До літа його пом'якшили до такої міри, що Князєва несподівано виявили на кордоні з Румунією - у Солотвині Закарпатської області.

"Я не висловлював заперечень. Після детального аналізу документів ми звернулися до НАБУ і встановили, що до мене немає жодних претензій. Після цього я покинув відділ прикордонної служби. Наразі я перебуваю на Закарпатті і маю намір продовжити свій відпочинок," - прокоментував цю ситуацію колишній голова Верховного суду.

За словами представників правосуддя, Князєв вирушив до Солотвино в санаторій для відпочинку. Пізніше колишній суддя оголосив про свій вступ до університету на факультет перекладу. Тим часом у суді триває розгляд справи по суті. Тривалість цього процесу та його наслідки залишаються невідомими, проте суспільство вже давно з нетерпінням очікує на результати розслідування найбільш резонансного хабарництва в новітній історії України.

Of course! Please provide the text you would like me to make unique, and I will assist you with that.

Сьогодні в Україні спостерігається безпрецедентний попит на ефективне розслідування резонансних справ. У часи війни громадяни прагнуть відчувати справедливість та захищеність у межах своєї країни.

Однак деякі гучні справи затягуються на роки, і наразі не ясно, чим вони завершаться. Проте, з огляду на те, як швидко можуть спалахнути скандали в суспільстві через нового корупціонера, "замовлені" розслідування правоохоронці не зможуть залишити безкарними.