Удар по військовому полігону в Київській області 24 липня: хто понесе відповідальність за трагедію на виставці озброєння? - Фокус

Три роки тому російська ракета влучила у виставку дронів у Чернігові. Наразі балістичні ракети вразили полігон поблизу Києва, де зібралися представники оборонної промисловості. Тим часом, чиновники намагаються уникнути відповідальності, посилаючись на приватний характер події. У виданні "Фокус" розпочали розслідування, щоб з'ясувати, хто взагалі дозволив проведення виставки в зоні, що піддається загрозі російських балістичних ударів, хто відповідав за забезпечення безпеки учасників і чи буде цього разу названо конкретних винуватців.

24 липня Росія здійснила балістичний удар по території приватного полігону в Бучанському районі Київської області, де проходила подія за участю представників оборонної промисловості. За останніми даними, внаслідок атаки загинули десятеро осіб, а більше ста отримали поранення.

Виконуючий обов'язки голови Київської обласної військової адміністрації Руслан Олійник підтвердив факт удару по полігону. За його інформацією, найбільше постраждав Бучанський район внаслідок російської агресії.

Українська рада зброярів підтвердила, що російська ракета вразила місце, де знаходилися представники української оборонної промисловості. За попередньою інформацією, на території полігону проходила виставка або демонстрація продукції оборонного призначення.

Водночас деталі формату події, склад її учасників та методи, якими російські військові могли дізнатися про локацію і час її проведення, залишаються офіційно невідомими.

Але це не перший випадок, коли Росія завдає ракетного удару по місцю проведення заходу, пов'язаного з українськими виробниками та розробниками безпілотних систем.

Удар по виставці дронів: трагедія у Чернігові, яка нічого не навчила?

19 серпня 2023 року російська ракета "Іскандер-М" влучила у Чернігівський обласний академічний музично-драматичний театр у центрі Чернігова. Того дня у будівлі проходив захід "Люті пташки", присвячений безпілотникам і технологіям для фронту.

Однією з співорганізаторок заходу стала Марія Берлінська, керівниця Центру підтримки аеророзвідки. Після атаки вона зазначила, що точна адреса виставки не була оприлюднена в загальному доступі. За її словами, інформацію про місце проведення отримали лише зареєстровані та перевірені учасники за кілька годин до початку події.

Внаслідок удару по центру Чернігова загинули семеро людей, серед них шестирічна дитина. Поранення отримали понад 150 людей. Російська ракета пошкодила драмтеатр, площу, житлові будинки та інші споруди в центрі міста.

Після трагічного інциденту розгорілася дискусія про безпеку організації подібних заходів у умовах війни. У Чернігівській міській раді повідомили, що не надавали дозволу на проведення виставки. Проте організатори з Берліна запевняли, що узгоджували подію з військовою адміністрацією. Згодом вони вказали на організаторів заходу як на відповідальних перед Службою безпеки України, а свою команду охрестили співорганізаторами.

Тоді організатори не виключали, що російські військові могли дізнатися про подію через агентуру або стеження за учасниками. Водночас офіційні результати розслідування, які б однозначно встановлювали джерело витоку інформації, публічно не оприлюднювали.

Після нового удару по полігону на Київщині знову постає питання, яким чином противник дізнався про місце проведення заходу за участю представників оборонної галузі. Правоохоронні органи поки не повідомляли, чи розглядають версію витоку інформації, роботи російської агентури або повітряної розвідки.

"Мислення мирного часу": хто мав дозволити виставку і чи могли росіяни чекати на скупчення людей

Проведення виставки озброєння на відкритому полігоні поблизу Києва свідчить про нехтування воєнними ризиками, вважає військовий експерт Олег Жданов. Він нагадує, що це вже не перший випадок, коли інформація про захід, пов'язаний з оборонною галуззю, опиняється у публічному просторі, хоча Росія систематично шукає подібні цілі.

"Відомо, що подібні події несуть у собі ризики. Особливо, коли інформація про них поширюється через соціальні мережі. Єдине, чого не зробили, так це не відправили телеграму до Москви," – зазначив фахівець у коментарі для Фокусу.

Водночас Жданов переконаний, що організатори приватного заходу не можуть бути єдиними, на кого покладатимуть відповідальність. Проведення виставки такого масштабу, на його думку, мало бути погоджене щонайменше з обласною військовою адміністрацією, адже на ній були представлені підприємства з різних регіонів України.

"Тепер усі почнуть стверджувати, що це приватна установа, і держава не має до неї жодного відношення, а Міністерство оборони -- тим паче. Проте, хтось повинен був надати дозвіл на організацію такого заходу. Це вже питання до військової адміністрації. Хоча й вони, напевно, намагатимуться уникнути відповідальності," -- зауважив Жданов.

За словами експерта, існує окреме питання щодо того, чи передбачає українське законодавство чіткий механізм для узгодження таких дій. Відсутність ясної процедури може дати можливість всім учасникам стверджувати, що формально вони не вчинили жодних порушень.

Експерт підкреслив, що земля полігону могла раніше перебувати у власності Міністерства оборони і використовуватися для військових тренувань. Тому, перш ніж стверджувати про суто приватний характер цього об'єкта, слід визначити його власника та юридичний статус.

При цьому Жданов наголошує: самі виставки оборонної продукції під час війни потрібні. На таких заходах виробники демонструють розробки представникам державних органів, військовим, потенційним інвесторам і замовникам, домовляються про фінансування та майбутні контракти.

"Виставки відіграють важливу роль у розвитку як бізнесу, так і військово-промислового сектору. Саме там здійснюються переговори, укладаються попередні домовленості, а згодом – і контракти. Проте варто пам’ятати, що у нас балістична ракета може долетіти за п'ять-десять хвилин," – зазначив фахівець.

Вважає, що вибір Київської області для проведення заходу міг бути зумовлений зручністю для представників влади, депутатів та інших гостей. Організація виставки в іншій частині країни була б складнішою та витратнішою, тоді як до місця проведення, розташованого неподалік столиці, учасники могли дістатися швидко на автомобілі.

"Це типове мислення для спокійних часів: організуймо виставку ближче, щоб депутатам і чиновникам було зручніше. Хто вирушить до Івано-Франківська чи Закарпаття? Тут все під рукою: приїхали, оглянули, узгодили. Проте Бучанський район вже не раз стикався з серйозними проблемами", -- зазначив Жданов.

Військовий аналітик і екс-працівник Служби безпеки України Іван Ступак висловлює думку, що російські сили могли бути обізнані не лише про місцезнаходження, але й орієнтовний час проведення заходу. Він вважає, що противник міг очікувати, коли на полігоні збереться найбільша кількість учасників.

"Хтось підказав. Будуть шукати, хто саме. Вони, найімовірніше, чекали моменту, коли всі зберуться. Такі заходи можуть початися пізніше, люди приїжджають, спілкуються, п'ють каву. А коли зібралася максимальна кількість учасників -- тоді й завдали удару", -- сказав Ступак у коментарі Фокусу.

Він припустив, що для точного вибору моменту росіянам могла знадобитися людина на місці або інше оперативне джерело. Водночас сам факт публікації інформації про виставку значно спрощував противнику пошук цілі.

Ступак впевнений, що після інциденту слід визначити організаторів події, розібратися, для кого саме вона була призначена, хто дав дозвіл на використання полігону та чому демонстрацію провели на відкритій території.

"Нині всі намагатимуться триматися осторонь і запевнятимуть, що це їх не стосується. Проте важливо з’ясувати, хто стояв за організацією, під чиїм патронатом відбувався цей захід і чому його знову вирішили провести на відкритому повітрі. У нас є підземні приміщення – чому б не провести його там?" – підкреслив фахівець.

На думку Ступака, аргумент про те, що виставка була приватною і проводилася без фінансової допомоги з боку держави, не повинен автоматично звільняти від відповідальності тих чиновників або організацій, які могли бути обізнані про її організацію або давали на це згоду.

Обидва експерти сходяться на тому, що виставки потрібні українському оборонному сектору, однак формат їх проведення має відповідати умовам повномасштабної війни. Публічне анонсування, відкрита локація та близькість до столиці створюють ризики не лише для виробників, а й для військових, інвесторів і посадовців, які можуть бути присутні на таких заходах.

Атака на виставку 24 липня: ключові питання, які залишилися без відповідей.

Основне питання після атаки на полігон не стільки в тому, чи була виставка приватною або державною, скільки в тому, яким чином російська сторона дізналася про місце та час її проведення, вважає військово-політичний аналітик Дмитро Снєгирьов.

На його думку, повторення подібних нападів вказує на те, що існуюча система контррозвідки не відповідає викликам, з якими стикається Україна в умовах повномасштабного конфлікту.

"Насамперед важливо акцентувати увагу не на тому, чи виставка є приватною або ж ні, а на рівні обізнаності російської сторони про дату та місце її проведення. Ми знову змушені зазначити, що активність контррозвідки знаходиться на вкрай низькому рівні," - зазначив Снєгирьов у коментарі виданню Фокус.

Особливу небезпеку, за його словами, становить профіль таких заходів. На виставці безпілотних систем могли перебувати інженери, конструктори, представники оборонних підприємств, замовники та інші фахівці, які становлять цінність для українського військово-промислового комплексу і водночас є потенційними цілями для РФ.

"Тут уже виникає питання: а навіщо нам тоді Департамент військової контррозвідки, якщо це не перший удар по подібній виставці? Достатньо згадати виставку Берлінської в Чернігові", -- наголосив експерт.

На думку Снєгирьова, аргументи про публікацію афіші або повідомлення про захід в інтернеті не вирішують питань, які виникають у силових структур. Скоріше, їм слід дати роз'яснення щодо того, чому інформація про подію, пов'язану з обороною, опинилася у відкритому доступі і чому ніхто не звернув уваги на пов'язані з цим ризики.

"Неважливо, чи існували брошури в мережі. Тоді виникає запитання до Служби безпеки України: чому вони опинилися там? Це не є приватною виставкою в звичному сенсі. Хоча більшість українських безпілотників виготовляється приватними компаніями, це не означає, що держава не має участі в цих процесах," – зазначив він.

Снєгирьов підкреслив, що приватні виробники взяли на себе значну частину оборонних замовлень і фактично розширили можливості українського військово-промислового комплексу. Саме тому захист таких компаній, їхніх працівників і технологій має бути одним із пріоритетів держави.

Виставка не просто відображала досягнення підприємств, а також представляла інноваційні технології в галузі, де Україна зберігає одну з основних своїх переваг над супротивником. Використання безпілотних систем дозволяє Силам оборони ефективно стримувати російські війська та завдавати удари по їх тактичним і оперативним позиціям.

На думку спеціаліста, ризик не зводиться лише до факту ракетного удару. Важливо також з'ясувати, чи отримала російська сторона дані про конкретних виробників, розроблені технології та їхні тактико-технічні показники.

"Питання не лише в тому, що вдарили по виставці. Чи були перестороги, щоб російська сторона не отримала дані про виробників і характеристики безпілотників, які там презентували? На це треба дивитися значно ширше", -- сказав Снєгирьов.

Він також звернув увагу на інші ситуації, які, на його думку, підтверджують систематичну обізнаність російських спецслужб про ключові для оборони України об'єкти та особи. Зокрема, це стосується атак на об'єкти у Вишневому та націленого удару по житлу експерта з радіотехнологій Сергія "Флеша" Бескрестнова.

"Як російські спецслужби змогли отримати дані не лише про адресу проживання особи, що на той час виконувала обов'язки радника міністра оборони, а й про її графік переміщень? Це не єдиний випадок. Всі ці інциденти пов'язані спільною проблемою – недостатньою ефективністю контррозвідувального режиму у відповідь на зовнішні загрози," – зазначив фахівець.

"Прецедент безвідповідальності": чи вкажуть на винних після нового нападу?

Іншим важливим питанням є те, чи буде хтось притягнутий до особистої відповідальності за втрати людських життів, підкреслює Дмитро Снєгирьов. За його словами, суспільство повинно було отримати відповідь на це ще після ракетного обстрілу виставки дронів у Чернігові в 2023 році.

Проте в той час конкретних чиновників, які відповідали за організацію та безпеку події, не було покарано публічно. На думку Снєгирьова, це стало основою для небезпечного прецеденту, внаслідок якого трагедії можуть повторюватися, а відповідальність розпливається між організаторами, місцевими органами влади, військовими адміністраціями та правоохоронними структурами.

"Основне питання -- чи будуть люди, які понесуть безпосередню відповідальність за загибель громадян. Відповідь ми мали почути ще після подій у Чернігові", -- зазначив він.

Експерт підкреслює, що розслідування повинно з'ясувати не лише осіб, відповідальних за організацію виставки, але й чиновників, які були в курсі її проведення, затверджували захід або мали стежити за виконанням норм безпеки.

Згідно з висловлюваннями Снєгирьова, посилання на конфіденційний характер події не може служити виправданням, адже йдеться про масову загибель людей через недотримання норм організації заходів під час війни.

Основне питання полягає не лише в особистих характеристиках чиновників, а й у відповідності правоохоронних органів, зокрема Служби безпеки України. Чи будуть вказані конкретні винні та чи понесуть вони реальну відповідальність? Незалежно від того, чи була це приватна виставка, факт залишається незмінним — життя громадян України було втрачене, — підкреслив експерт.

Снєгирьов окремо звернув увагу на питання політичної відповідальності екс-міністра оборони Михайла Федорова. За його словами, атаки на військові полігони та заходи за участю представників оборонного сектору могли стати однією з причин його відставки, зокрема, якщо до організації або супроводу цих подій були причетні члени команди міністра.

За словами Снєгирьова, прикладом іншої реакції став Михайло Драпатий, який після російського удару по навчальному підрозділу подав рапорт про відставку з посади командувача Сухопутних військ. Експерт вважає, що посадовці не повинні приховуватися за приватним статусом заходу, коли йдеться про загибель людей.

За оцінкою експерта, після Чернігова не було створено дієвого механізму, який унеможливив би повторення подібних трагедій. Саме відсутність покарання, а не лише конкретна помилка організаторів, стає причиною того, що небезпечна практика продовжується.

"Після подій у Чернігові виник так званий 'берлінський прецедент', що характеризується абсолютною безкарністю за жахливі вчинки. Якщо нам знову будуть подавати лише загальні фрази, а відповідальних не покарають, такі інциденти можуть траплятися знову. Відсутність прецеденту покарання призводить до того, що висновки не робляться," – підкреслив Снєгирьов.

Він також наголосив на важливості сприймати новий напад не як ізольовану подію, а в більш широкому контексті російських атак на оборонну інфраструктуру, виробничі підприємства, склади та осіб, які займаються розвитком безпілотних технологій.

Зокрема, Снєгирьов згадував про атаки на відділення та логістичні об'єкти "Нової пошти". Проєкт Victory Drones, пов'язаний із Марією Берлінською, офіційно оголосив про свою співпрацю з програмою "Гуманітарна Нова пошта". У публікації йшлося про те, що оператор відповідає за доставку обладнання та всього необхідного для виїзних навчань військових, зокрема дронів, засобів зв'язку, радіоелектронної боротьби та інших технологій в різних регіонах України.

Експерт вважає, що контррозвідка повинна з'ясувати, чи могли ці матеріали сприяти ворогу в встановленні певних логістичних зв'язків, які стосуються оборонних заходів.

"Це не поодинокий випадок. Основне питання полягає в тому, як російські спецслужби отримують інформацію про характер, місце та час проведення подібних заходів. Чернігів відзначився у 2023 році, і ось вже майже три роки пройшло, а ми знову стикаємося з такою ж ситуацією. Ніяких висновків", -- резюмував Снєгирьов.

Нагадаємо, що 24 липня російські війська здійснили балістичний удар по Києву та його околицях в денний час. Після того, як в столиці було оголошено повітряну тривогу, почулися вибухи.

Також старший аналітик Українського центру безпеки та співпраці Антон Земляний розповів, що денний балістичний удар по Києву був нетиповим. На його думку, таким чином Росія намагалася виснажити українську ППО перед можливою новою масованою атакою.