Оприлюднено імена осіб, яких підозрюють у привласненні 37 мільйонів гривень під час реконструкції дороги в Закарпатті.

Компанія "ПБС" здійснила ремонт дороги між Долиною та Хустом.

Правоохоронні органи оголосили нову підозру в справі про розкрадання 37 мільйонів гривень, пов'язаному з ремонтом дороги Р-21 Долина - Хуст. Заступнику керівника Служби відновлення та розвитку інфраструктури Закарпаття може загрожувати ув'язнення терміном до 12 років.

Як повідомили у Закарпатській обласній прокуратурі у п'ятницю, 27 лютого, підозрюваний підписав 14 актів приймання будівельних робіт, вартість яких штучно збільшили на понад 3,1 млн грн.

"У матеріалах справи, зокрема щодо компенсації додаткових витрат, що виникають внаслідок інфляційних процесів, було використано завищений показник середньої кошторисної заробітної плати — 14,5 тис. грн, хоча затверджена сума становить 10 тис. грн", - повідомили в прокуратурі.

Правоохоронці не називають прізвища підозрюваного. За матеріалами справи, йдеться про заступника начальника з фінансових питань Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Закарпатській області Романа Карпенка. 23 лютого суд наклав арешт на майно посадовця, зокрема квартиру в Ужгороді, площею 62 м.

Йому ставлять у провину нецільове використання бюджетних коштів у значних обсягах, яке відбулося внаслідок зловживання службовими повноваженнями та підробки службових документів (ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України). За цими статтями передбачено покарання до 12 років позбавлення волі.

Нагадаємо, у липні 2025 року правоохоронці викрили масштабну схему привласнення грошей під час ремонту дороги Р-21 Долина - Хуст, який у 2020 році проводило ТОВ "ПБС". Організатором схеми слідство вважає ексдиректора компанії Олексія Пастернака. Обвинувальний акт проти нього відправили до суду - до вироку він перебуватиме під нічним домашнім арештом.

Провідний інженер технічного нагляду Служби відновлення, який також є діючим депутатом Міжгірської районної ради Мирослав Бігар, отримав підозру. Він затвердив 14 актів з неправдивою інформацією, що дозволило здійснити виплату коштів за роботи, які насправді не були виконані.