Шпигунські ігри в стилі Будапешта

Як осмислити новий етап напруження у відносинах між сусідами?

Обговорення теми "удар у спину" та "обмеження прав угорської національної меншини в Закарпатті" в угорському уряді досягло нового рівня напруженості. Протягом кількох останніх тижнів, після розкриття Службою безпеки України мережі угорських агентів, які займалися збором інформації про військову інфраструктуру на Закарпатті та передавали дані своїм кураторам в Угорщині, триває процес вислання українських "шпигунів" з території Угорщини. Цей процес супроводжується активною участю правоохоронців і отримує широке висвітлення в угорських ЗМІ.

Експерти, з якими Укрінформ обговорює цю тему, усі як один кажуть: це гра прем'єра Віктора Орбана на свого виборця. Наступного року навесні там парламентські вибори, і Україна - це топтема, на якій уряд тримає увагу свого виборця. Погано для нас, що до наступної весни "нових поворотів" у й так уже геть не добросусідських відносинах з угорцями ставатиме тільки більше. До того ж треба вчитися правильно грати в ці ігри, щоб не пропускати паси та не бити у свої ворота.

ШПИГУНИ, СКЛАДНІ ТЕХНОЛОГІЇ, ПРИЗЕМЛЕНІ БЕЗПІЛОТНИКИ І СТАНДАРТНЕ "РУКИ ГЕТЬ!"

За останні три тижні скандали, пов'язані з угорцями, кілька разів зринали в українському медійному полі. Зокрема, 9 травня СБУ викрила мережу угорських шпигунів в Україні. Їхнім завданням був збір інформації про військову захищеність Закарпатської області, пошук вразливих місць у наземній і повітряній обороні регіону, а також вивчення суспільно-політичних поглядів місцевих жителів, зокрема сценаріїв їхньої поведінки, якщо на територію регіону зайдуть угорські війська. Це були колишні військовослужбовці, їхній куратор - кадровий співробітник воєнної розвідки Угорщини - його особу також ідентифікувала СБУ.

Власне, українці звикли до таких новин, єдине, що зазвичай у них фігурували російські агенти, а не спецслужби європейської країни.

Того ж дня очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив про висилання з країни двох українських дипломатів. За його словами, вони шпигували під "дипломатичним прикриттям". Згодом у Будапешті співробітники Центру боротьби з тероризмом затримали громадянина України нібито за підозрою у шпигунстві - показово, за участі силовиків та із широким висвітленням у медіа.

Другий епізод травневих "шпигунських ігор" – інформаційно-психологічна операція з участю угорських танків поблизу кордону Закарпаття. 13 травня у соціальних мережах та Telegram-каналах почали активно поширюватися відеоматеріали з маневрами угорської важкої техніки, вказуючи на конкретні локації вздовж українсько-угорського кордону, зокрема на містечка та села, де розміщені прикордонні пункти. Ці відео подавалися як "підготовка угорських збройних сил до переміщення на територію Закарпаття". У той час, як СБУ, Центр протидії дезінформації та Закарпатська обласна адміністрація залишалися байдужими до цієї ситуації, ця інформаційна операція виявилася досить успішною: відео, насправді зняте під час навчань угорських військ у різні роки і змонтоване, здобуло мільйони переглядів та реакцій. Офіційно на цю ситуацію відреагував лише Державний прикордонний сервіс України, який у відповідь на запит Укрінформу заявив про відсутність незвичних рухів на кордоні. Згодом видання Інфо.пост розглянуло цю ситуацію і пояснило, що це був добре спланований гібридний вкид.

Проте, попереду на нас чекав новий етап кампанії – у угорських ЗМІ з'явилося повідомлення про те, що угорські військові виявили і збили безпілотний літальний апарат неподалік від міста Токай, яке знаходиться на півночі країни, на узбережжі річки Тиса.

Кульмінацією "шпигунських ігор" стала заява, зроблена 14 травня лідером парламентської фракції "Фідес" (Fidesz) Мате Кочішем. Він повідомив, що угорські служби національної безпеки виявили "ще двох українських шпигунів". Одним із них виявився Ролан Цебер, український регіональний політик, який представляє президентську партію "Слуга народу" та є етнічним угорцем з Закарпаття. Ця кампанія, що супроводжувалася скликанням Ради оборони країни, отримала широке висвітлення в угорських ЗМІ під назвою "атака українських спецслужб".

А вже цього тижня маємо наступний поворот - на фоні поширення локальними ЗМІ неперевіреної та маніпулятивної інформації (зі згадуванням того ж Цебера) щодо можливих санкцій до Товариства угорської культури Закарпаття через його фінансування угорським урядом. Цю новину підхопили угорські медіа. Не забарилася і реакція міністра закордонних справ Петера Сійярто з вимогою від уряду України "негайного пояснення щодо повідомлень у ЗМІ про заборону партії, яка представляє угорську громаду на Закарпатті та бореться за її права". "Руки геть від Товариства угорської культури на Закарпатті!" - заявив Сійярто у своєму фейсбуці.

Міністерство закордонних справ України спростувало ці звинувачення, заявивши, що жодні дії стосовно зазначеного товариства не були вжиті.

"Повідомлення у ЗМІ, що стверджують протилежне, неправдиві", - зазначили в МЗС.

МЕТА - ПОКАЗАТИ УКРАЇНУ У НАЙГІРШОМУ СВІТЛІ В БУДЬ-ЯКИЙ СПОСІБ ДЛЯ СВОЇХ ПРИХИЛЬНИКІВ.

Ми звернулися до аналітика Інституту Центральноєвропейської стратегії, редактора видання Infopost.media Віталія Дячука з проханням пояснити загальну ситуацію та поділитися думками про усі ці травневі епізоди: щодо видворення шпигунів, вкиди з угорськими танками на кордонах Закарпаття, засідання Ради оборони Угорщини, регіонального депутата із Закарпаття та Сійяртового "Руки геть!".

По-перше, реакція угорської влади на оприлюднені дані про затримання угорських агентів нашою СБУ виглядає дещо перебільшеною та має превентивний характер. Ця позиція також підкреслює затримання нібито українських розвідників силами спецназу. Головна мета такого підходу полягає в тому, щоб максимально зобразити Україну в негативному світлі в очах угорського електорату, який вже перебуває під впливом страху, насадженого урядом та правлячою партією, що говорить про можливість перенесення війни з України до Європи, "генетично модифіковані українські продукти" та мігрантів.

Щодо другого - неприємно дивує наша запізніла реакція на поширення фейків, які впливають і на українське, і на угорське суспільство. Україна фактично не має власного голосу в Угорщині. Неупереджено про нашу ситуацію там розповідають небагато медіа, вільних від впливу угорського уряду. Тому хоча б вчасне, якщо не превентивне, реагування офіційних джерел на інформаційні хвилі в бік України мало б бути. Я дуже сумніваюсь, що Росія прямо впливає на такі кроки угорського уряду, правлячої партії та ключових угорських політиків. Однак попри всі вигоди, які прагне отримати від накруту ситуації Віктор Орбан, головним бенефіціаром у цій ситуації є таки Росія.

Ну й щодо третього - звинувачення у шпигунстві та роботі на угорську опозицію представника президентської партії "Слуга народу" Ролана Цебера - це також вдала робота Віктора Орбана на свого виборця. Після того як Євросоюз почав працювати над механізмами протидії маніпуляції правом вето з боку Угорщини, Орбану потрібно щоразу шукати нові приводи, щоб виправдати тезу про загрози від вступу України до ЄС. І не використати гіпотетичні зв'язки між всіма "ворогами" угорського народу - опозицією, війною та українською розвідкою, яку, за версією "Фідесу", представляє названий депутат Закарпатської облради, - Орбан не міг, - вважає експерт.

Що ж стосується останнього скандалу з начебто забороною Товариства угорської культури на Закарпатті, коментує Дячук, сумно, коли угорська влада черпає інформацію та робить заяви не на основі двосторонніх консультацій, які тривають, не на основі думок експертного середовища чи спілкування із власною спільнотою в Закарпатті, а використовує маніпулятивні судження сумнівних медіа. І в момент, коли корисні справи у двосторонніх відносинах робляться без зайвого галасу, інформаційний вакуум, зосібна й в Україні, заповнюють неконструктивні речі, публікації чи виступи. Водночас інформаційний простір в Україні також доволі насичений джерелами інформації, які мімікрують під ЗМІ й формують, по суті, чутки на основі даних сумнівного походження, маніпулюючи цитатами. Це показує також недосконалість медійного середовища, несформованість культури кенселінгу ненадійних ЗМІ та часто невисокий рівень інформаційної гігієни.

ДІЇ ПРОТИ ДЕПУТАТА ВІД "СЛУГИ НАРОДУ" - ПОКАЗОВІ

Закарпатський експерт з політики, доцент Ужгородського національного університету Михайло Шелемба вважає, що публічне розкриття співробітників угорських спецслужб на території Закарпаття з боку СБУ є успішним кроком держави.

- Те, що були затримані шпигуни, - це добра історія. Українська держава показала, що їй не байдужа ситуація на західному кордоні, не байдуже будь-яке втручання з угорського боку, і що вона буде за цим слідкувати, - відзначає Шелемба.

Шелемба вважає, що дії угорців стосовно українських політиків, зокрема депутата обласної ради Цебера, мають демонстративний характер.

- Цебер організовував візит Петера Мадяра в Україну, він підтримує зв'язок з угорськими опозиційними політиками, і тому дії проти нього з боку угорського уряду були показовими. Уряд дає зрозуміти, що вони все бачать. Також тут іще більш показово, що Цебер - етнічний угорець. Це дуже великий дзвінок для всіх угорських політиків в Україні: мовляв, ми легко можемо заборонити вам в'їзд до ЄС, навіть незважаючи на те, що ви є етнічними угорцями. Це демонстрація позиції: "ми будемо боротися з усіма, хто не з нами".

Саме з цієї причини, як зазначає Шелемба, мовчання угорців Закарпаття в цих ситуаціях є досить показовим. Відсутня реакція на антиукраїнську кампанію, хоча, якщо Україна не стане членом Європейського Союзу, це вкрай негативно вплине на закарпатських угорців.

- Їхня абсолютна мовчанка під час цієї вакханалії з кампанією проти вступу України до ЄС дуже легко пояснювана. Власне, а що їм ще лишається, якщо їх підтримують через велику кількість фондів та грантів угорського уряду? Звісно, що вони мовчатимуть. Їхня справа на цей момент - зберегтися тут як політична сила, вони тепер будуть намагатися максимально відмовчатися або ж робитимуть максимально легкі заяви. Якихось обурень щодо політики уряду Орбана не варто навіть очікувати.

ЦЕБЕР ПРО ОБВИНУВАННЯ У ШПИГУНСТВІ: ЦЕ НЕВІРОГІДНО

Ситуацію з обвинуваченням у шпигунстві прокоментував депутат Закарпатської обласної ради Ролан Цебер. Він зазначив, що угорська сторона ще минулого літа, наприкінці серпня, закрила йому доступ до шенгенської зони. Це сталося після того, як опозиційний політик Петер Мадяр організував передачу допомоги від угорського народу внаслідок російського удару по Охматдиту.

Для мене стало несподіванкою, що через мої дії в Угорщині була скликана ціла Рада національної безпеки. Це, безумовно, свідчить про те, як угорський уряд сприймає нашу країну. Так, я дійсно ініціював зустрічі з угорськими політиками, щоб вплинути на позицію Угорщини стосовно війни в Україні. Проте це була дипломатична діяльність, а не шпигунство: я намагався знайти друзів і підтримку в цей складний час для моєї держави. Якщо проаналізувати мою діяльність, можна побачити, що в Угорщині та інших країнах ЄС я зустрічався з багатьма людьми, окрім Левенте Мадяра, і всюди піднімав питання про необхідність допомоги Україні. Зокрема, я спілкувався з угорським урядовцем Левенте Мадяром. Угорські медіа зараз активно обговорюють цю співпрацю, вважаючи, що він підтримує Україну та прагне її інтеграції в ЄС. Це відбувається на фоні кампанії угорського уряду, який закликає не підтримувати Україну в ЄС, стверджуючи, що це негативно вплине на Угорщину.

Цебер вказує на причину: в Угорщині тепер відбуваються "історичні моменти", коли вперше за часи правління "Фідесу" міняється прихильність виборця та ріст популярності Петера Мадяра.

ПОПРИ ШПИГУНСЬКІ ІГРИ, ДІАЛОГ ПРОДОВЖУЄТЬСЯ

Віталій Дячук зазначає, що всі травневі епізоди "шпигунських ігор" - це гра уряду Угорщини на внутрішню аудиторію.

- Зважаючи на весь бекграунд, чергове загострення двосторонніх відносин Угорщини та України свідчить передусім про те, що Угорщина увійшла в найактивнішу фазу передвиборчого періоду. Стратегія "Фідесу" завжди полягала в об'єднанні виборців не навколо якоїсь мети, а в боротьбі з ворогом: чи то внутрішнім, чи зовнішнім. Якщо проаналізувати риторику партії та теми "національних консультацій", то раніше цими ворогами були Джордж Сорос (хоча в 1980-х Орбан отримував від його фонду грант на навчання), мігранти та Брюссель, який "обмежує свободу ухвалення рішень Угорщиною". Однак після повномасштабного вторгнення Росії цим ворогом стала Україна, а точніше, її прагнення до євроінтеграції.

Тема зі "шпигунським" скандалом, вважає Дячук, вдало потрапила в канву агресивної риторики Орбана та його команди, адже саме в цей період йому потрібні були нові аргументи для заперечення щодо вступу України до ЄС, для відповідного затягування двосторонніх консультацій у питаннях угорської спільноти в Закарпатті. Тобто в короткостроковому періоді це стало каталізатором для згортання діалогу. Українська сторона відразу висловила готовність працювати далі в конструктивному руслі, але з ініціативи угорців ті ж консультації щодо нацспільноти перенесли. Водночас діалог продовжується як на парламентському рівні, так і на урядовому, відбуваються візити представників України до Угорщини, участь у спільних заходах аграрного сектору, у конференції спікерів парламентів Євросоюзу.

Угорська політика, подібно до її мови, завжди відрізнялася своєю складністю.

Політолог Михайло Шелемба роз'яснює нове загострення у відносинах між Україною та Угорщиною, вказуючи на складність внутрішньої політики в Угорщині як на одну з причин.

Угорська політика, як у внутрішньому, так і в зовнішньому аспектах, завжди відрізнялася складністю — подібно до їхньої мови, яку розуміє далеко не кожен у світі. Зробити однозначні висновки про те, що насправді відбувається в країні, досить важко. Важливо враховувати, що Угорщина є членом Європейського Союзу та НАТО. Водночас Віктор Орбан вважається одним із найближчих союзників Дональда Трампа серед лідерів ЄС. Цей же Орбан провів зустріч із Сі Цзіньпіном, а китайські інвестиції активно вливаються в угорську економіку. До того ж, Орбан — це той лідер з ЄС, який налагоджує контакти з Путіним. Таким чином, можна виділити п'ять основних напрямків угорської політики, в яких Угорщина активно грає свою роль.

Що стосується цих шпигунських сюжетів, вони безсумнівно націлені на внутрішню аудиторію, слугуючи підготовкою до майбутнього року, коли відбудуться парламентські вибори. Я б не надавав великого значення цим гучним новинам про затримання шпигунів у центрі Будапешта, а краще звернув увагу на заяву Орбана, опубліковану в кінці минулого тижня. У ній він прямо звинуватив Україну в усіх труднощах і негараздах, що постають перед Угорщиною, стверджуючи, що вона "викачує гроші з ЄС". Якщо простими словами, Орбан намагається донести до своїх виборців, що Україна є тягарем для Європейського Союзу, від підтримки якої слід відмовитися, оскільки, за його словами, "вона вже зруйнована". Проте реальність зовсім інша - Орбан, який минулого року подорожував по Україні, бачив ситуацію на власні очі. Однак, оскільки вибори наближаються, а кількість країн, що ставлять під сумнів підтримку України, зростає, ситуація стає все більш напруженою. Яскравим прикладом є Польща, де один з кандидатів у президенти відкрито висловлює свою позицію проти вступу України до НАТО. Євроскептицизм посилюється. І хоча інші країни лише починають використовувати цю тему у своїй політиці, Орбан вже давно впроваджує її у своїй риториці і зараз робить нові кроки в цьому напрямку.

НЕ ТРЕБА НІ ЕЙФОРІЇ, НІ ПАНІКИ

Як поводитися нам у цій ситуації? Шелемба радить бути уважними й розумними.

- У нас час від часу наростає ейфорія стосовно того, що опозиція до Віктора Орбана в Угорщині набирає сили - йдуть розмови про те, що він програє вибори через рік. Я хочу нагадати, що Орбан переміг у 2022 році, на другий місяць нашої повномасштабної війни, коли в ЄС та усьому світі прихильність до України була максимальна. Тоді, до речі, ми також зробили неправильний хід - з підтримкою опозиції в надії на те, що Орбан не переможе. Але це не вплинуло на хід подій, тому що в Угорщині є 199 депутатів, 106 із них обирається на мажоритарних виборчих округах. На цих округах опозиція перемогла тільки в Будапешті й ще на двох-трьох округах по країні. Усе. Решта - це орбанівська "Фідес".

Поки не закінчаться вибори в Угорщині, ми ще почуємо і прочитаємо багато різних "сенсацій", які чіплятимуть емоційно. Але мусимо конструктивно працювати на цьому полі складних відносин з Угорщиною. Не реагувати на вкиди та прямо електоральні заяви з боку уряду Угорщини - це лише поглибить конфлікт і дасть Орбану додаткові ходи, які він обов'язково використає проти нас.

Шелемба також підкреслює важливість ведення діалогу з угорською стороною — без підтримки Угорщини не можна розраховувати на нові пакети санкцій чи фінансову допомогу. Необхідно активно співпрацювати з європейськими партнерами, щоб, умовно кажучи, з'явився ще один Шольц, який зможе запросити Орбана на бесіду, коли настане час ухвалення консенсусних рішень.

Слід бути готовими до того, що напружена атмосфера в українсько-угорських відносинах зберігатиметься до моменту виборів в Угорщині. Водночас важливо пам’ятати, що ці стосунки також залежать від глобальних тенденцій: наприклад, питання, пов’язані з Трампом і його митами на європейські товари, вплинуть і на Угорщину як частину ЄС. Отже, варто прагнути до конструктивного діалогу.

ЗАЛУЧАТИ ГОРИЗОНТАЛЬНУ ДИПЛОМАТІЮ, БІЗНЕС ТА САМОВРЯДУВАННЯ

Віталій Дячук також акцентує увагу на конструктивному підході.

Ми дотримуємося вимог євроінтеграції, що їх ставлять Угорщина, Європейський Союз, Венеційська комісія та інші інституції. Саме з цієї причини обґрунтовані зауваження до України, здатні загальмувати процес вступу, стають все менш актуальними.

Проте, в умовах, що склалися, незважаючи на нову кризу у двосторонніх відносинах, необхідно продовжувати діалог. Він має відбуватися не лише на рівні урядів, але й через міжнародні організації, які можуть впливати на позицію Угорщини. Наприклад, важливо ухвалити чітку резолюцію стосовно виконання Україною вимог євроінтеграції, особливо у контексті тих аспектів, на які вказує Угорщина. Крім того, такий діалог необхідний також на горизонтальному рівні – між неурядовими організаціями та експертними спільнотами.

У Закарпатті ми активно обговорюємо важливі питання на щорічних форумах "Діалоги про Європу" та Re:Open Zakarpattia. Ці заходи, що складаються з відкритих сесій та закритих професійних консультацій, цінні не лише завдяки виробленню рекомендацій для подальшого діалогу, а й через реальну взаємодію представників різних країн. Яскравим прикладом такої співпраці стало оздоровлення дітей українських військовослужбовців в Угорщині, що стало можливим завдяки угоді, укладеній між мерами Івано-Франківська, Дебрецена і Берегова під час форуму, - зазначає Дячук.

Звісно, він підкреслює важливість залучення самоврядування для розвитку взаємовигідних партнерств на міському рівні, а також для реалізації інфраструктурних ініціатив і бізнес-проєктів. Це стосується як великих спільних транскордонних ініціатив і платформ, таких як BusinessBridge, що об'єднують Угорщину, Румунію та Україну, так і малих підприємств, наприклад, у сфері виробництва металевих конструкцій, особливо після перенесення на Закарпаття потужних виробників.

Спілкування та співробітництво на цьому рівні, а також спільні ініціативи створять можливості для формування позитивного іміджу України в Угорщині, навіть у умовах нинішнього негативного інформаційного середовища.