Ремонт теплоелектроцентралі виконує компанія з трьома співробітниками? Чи є хтось, хто не звертає увагу на ситуацію в "Київтеплоенерго"?

Довіртеся надійним джерелам — підписуйтесь на Telegraf у Google Новини!

Більше ніж два мільярди гривень на реконструкцію київських теплоелектроцентралей було передано компанії, що налічує всього трьох співробітників. Поки журналісти піднімали тривогу, столичні посадові особи та представники силових структур займалися обговореннями, а підрядник безперешкодно отримував чергові мільйони з державної скарбниці.

У вересневому розслідуванні "Телеграф" виявив цікаві деталі про ТОВ "Київкотлотурбопром" — підрядника зі статутним капіталом у 10 тисяч гривень. Було надано інформацію про те, як компанія виводила кошти через фірми, які формально займаються продажем одягу, але насправді функціонують як схеми для конвертації грошей. Крім того, зазначено, що компанія орендує обладнання у свого ж субпідрядника за завищеними тарифами.

У результаті журналісти звернулися з низкою запитів до КМДА, аудиторів та правоохоронців, прагнучи дізнатися їхню реакцію. Однак відповіді виявилися шокуючими: у Києві виникла замкнена система "неінформованості", де представники влади просто ігнорують проблеми розкрадання.

Комунальне мовчання: у "Київтеплоенерго" стверджують, що запитів не надходило.

Під час дослідження закупівель КП "Київтеплоенерго", як повідомляв "Телеграф", журналісти виявили системні аномалії навколо його нового фаворита -- ТОВ "Київкотлотурбопром". При цьому попередній багаторічний улюбленець комунальників -- ТОВ "Атомрембуд", діяльністю та фінансовими схемами якого також займається поліція в межах кримінального провадження, на тлі слідчих дій поспіхом провело юридичну мімікрію та змінило назву на ТОВ "Статус Білд". Та при цьому зберегло зв'язок із новим підрядником.

Детальний аналіз тендерних документів розкрив приголомшливі деталі: фірма-переможець "Київкотлотурбопром" не мала власного інструменту й орендувала зварювальні апарати та верстати у свого ж субпідрядника "Атомрембуд"; її головна бухгалтерка Олена Нестеренко потрапила до СІЗО за підозрою у крадіжці грошей на дровах для сільських шкіл; поліція у кримінальній справі описувала транзитні ланцюжки, через які 56 мільйонів гривень виводилися на фірму-прокладку "Райбудрем", що раніше торгувала одягом та текстилем.

Головним розпорядником бюджетних коштів у мільярдах і безпосереднім замовником всіх цих вражаючих закупівель є КП "Київтеплоенерго", яке очолює В'ячеслав Бінд. На офіційний запит "Телеграфу" підприємство вирішило не реагувати. Ми ставили комунальникам звичайні та логічні запитання: як організація, що налічує всього три працівники, планує самостійно ремонтувати величезні котли на суму пів мільярда, чому ігноруються відсутність дозволів на небезпечні роботи та як КП забезпечує контроль якості обладнання, яке проходить через текстильні фірми. Проте в кабінетах на площі Івана Франка, 5 обрали тактику мовчання. Схоже, там вважають, що якщо не відповідати на запитання журналістів, то й мільярдні схеми зникнуть самі по собі.

Правоохоронці повідомили, що слідство триває вже 14 місяців, але підозрюваних поки що не виявлено.

У відповідь на запит щодо справи № 42025102070000103 за частиною 4 статті 191 Кримінального кодексу України (привласнення коштів у значних обсягах) Управління поліції в метрополітені ГУНП у м. Києві повідомило, що не сталося суттєвих змін. Це при тому, що розслідування було ініційоване ще в серпні 2025 року.

У відповіді, підписаній начальником слідчого відділу Олексієм Журавлем, правоохоронці зазначили, що нині тривають судово-товарознавчі та фінансові експертизи, які мають визначити, чи є підстави для підозри у завищенні цін на котельне обладнання. Процес експертизи ще не завершено, тому жодна особа наразі не отримала повідомлення про підозру. Крім того, поліція не надсилала жодних офіційних запитів, попереджень чи пропозицій до КМДА або "Київтеплоенерго", стосовно потенційних ризиків співпраці з підрядниками, які згадуються у цій справі.

У простих словах: правоохоронці вже більше року очікують на звіти експертів, не висуваючи обвинувачень і навіть не інформуючи міську адміністрацію. Це дає можливість компаніям без перешкод отримувати нові контракти на значні суми.

Державна аудиторська служба заявила: "Ми не отримували залучення від поліції і не проводили жодних перевірок."

Відповідь Державної аудиторської служби України (ДАСУ) та її Північного офісу виявилася досить цікавою. Документ підписали заступник голови Олександр Шкуропат і заступник начальника Північного офісу Олександр Сомик.

Державні аудитори виявили, що не проводили жодних перевірок, ревізій або моніторингу стосовно першої закупівлі, в якій виграла компанія ТОВ "Київкотлотурбопром" на суму 16,5 млн грн, а також щодо нових контрактів на 571,7 млн грн та 402,8 млн грн. У відомстві зазначили, що ТОВ та інші приватні підприємства не підпадають під контроль Держаудитслужби, тому їх перевірка можлива лише за рішенням суду, яке на даний момент не було прийнято.

Національна поліція та Подільська прокуратура в рамках кримінального провадження жодного разу не зверталися до Державної аудиторської служби для залучення аудиторів з метою аналізу бюджетних кошторисів чи перевірки процесу формування цін.

Паралельно Департамент внутрішнього аудиту КМДА (директор Оксана Колтик) у відповіді зазначив, що перевірку закупівель ТОВ "Київкотлотурбопром" вони не проводили, бо працюють виключно за планом або за окремим дорученням міського голови Віталія Кличка. А мер такого доручення не давав.

Заключний акорд у цій системі було поставлено профільним Департаментом житлово-комунального господарства Київської міської державної адміністрації, відповідь підписала перший заступник директора Олена Басурова.

Ось унікальний варіант вашого тексту: Позиція відповідного департаменту міської ради виглядає так: у чиновників відсутні повноваження для контролю за процедурами закупівель або перевірки наявності дозволів у підрядників - за це несе відповідальність саме комунальне підприємство.

Залучення підслідного підприємства "Атомрембуд", яке швидко змінило свою назву на "Статус Білд", в якості субпідрядника не було погоджено з КМДА, оскільки це є "компетенцією учасників угоди".

КП "Київтеплоенерго" не подавало до Київської міської державної адміністрації жодних звітів про затримки в виконанні робіт або скарг на якість з боку "Київкотлотурбопрому".

Про судову ухвалу, де описано схему можливого виведення 56 млн грн через текстильну фірму "Райбудрем", у Департаменті КМДА вперше чують і саму ухвалу суду не отримували.

Свіжий куш: ще 402 мільйони без торгів просто під час скандалу

Поки правоохоронці та аудитори зберігають невимушений спокій, комунальне підприємство "Київтеплоенерго" не має наміру зупиняти свою роботу.

Виявляється, вже після резонансу у ЗМІ та відкриття кримінальних проваджень, 15 вересня 2026 року КП "Київтеплоенерго" віддав "Київкотлотурбопрому" ще один велетенський контракт (UA-2026-09-15-015442-a) на суму 402,8 млн грн.

Об'єктом закупівлі виступає "Реконструкція тепломеханічної частини" на одному з об'єктів у столиці. Угода була укладена знову безпосередньо, без залучення електронної системи та без проведення жодного конкурентного аукціону, посилаючись на постанову Кабміну № 1178 та Комплексний план стійкості від РНБО.

Отже, організація з трьома штатними співробітниками та орендованим складом за 5 тисяч гривень на Святошинській, де головний бухгалтер перебуває під вартою, а засновник Олег Тарасов терміново реєструє нову компанію "Котлотурбопром+" на вулиці Басейній, вже встигла отримати від міста близько 1,94 мільярда гривень!

Новий напрямок діяльності Державного бюро розслідувань: схема з використанням італійської техніки та митниці Закарпаття.

Поки київські правоохоронці понад рік призначають експертизи, у жовтні 2026 року до розслідування діяльності "Київкотлотурбопрому" приєдналися слідчі Державного бюро розслідувань (ДБР).

Згідно з рішеннями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, ухваленими 20 та 22 жовтня 2026 року (справа № 308/15448/26), Шостий слідчий відділ ТУ ДБР у м. Львові, під наглядом Закарпатської обласної прокуратури, ініціював кримінальне провадження № 62026140160001551 за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України, що стосується зловживання владою або службовими повноваженнями.

Спеціалісти Державного бюро розслідувань виявили незаконний механізм, що призводив до штучного завищення цін на імпортоване в Україну промислове обладнання, з метою виведення бюджетних коштів за межі країни. Як стверджують слідчі, у цій схемі брали участь посадові особи Закарпатської та Волинської митниць.

На початку жовтня 2026 року на митному посту "Тиса" в Закарпатті співробітники правоохоронних органів зупинили три вантажівки, що транспортували промислове обладнання з Італії, призначене для "Київкотлотурбопрому". Під час обшуків, які провели слідчі ДБР на митниці, були вилучені документи, що виявили класичну схему з використанням подвійних інвойсів.

Виявилося, що італійський виробник реалізував це обладнання за 599 тисяч євро (приблизно 27 мільйонів гривень). Однак, під час транспортування в Україну через естонську компанію-посередника DMO Commerce OU, ціна для українських покупців була штучно підвищена майже вдвічі — до 1,16 мільйона євро (більше 52 мільйонів гривень). Таким чином, додаткова націнка, яка була застосована лише до трьох вантажівок та виведена за межі країни, склала понад 564 тисячі євро (понад 25,5 мільйонів гривень!). Вже через кілька днів суд наклав арешт на весь пакет документів, вилучених на митниці, як важливі докази у цій справі.

Отже, увага правоохоронних органів до ТОВ "Київкотлотурбопром" поширилася далеко за межі київських контрактів та внутрішніх посередницьких компаній. На даний момент Державне бюро розслідувань проводить розслідування міжнародного ланцюга постачання, в якому, внаслідок завищення цін на імпортовану італійську сталь, можуть бути виведені кошти за межі країни.

Висновки "Телеграфу": Для одних війна, а для інших – мільярди на аркуші.

Ситуація з "Київкотлотурбопромом" яскраво ілюструє, як у столиці функціонує система взаємодопомоги під маскою бюрократії. Офіційно КМДА ефективно розподілила відповідальність між своїми підрозділами: деякі з них "вперше чують" про проблему, інші "не мають відповідних повноважень", а внутрішній аудит просто чекає на спеціальне розпорядження мера. Кожен з них кидає погляд на інших, створюючи ідеальну завісу безвідповідальності.

Однак, враховуючи астрономічні суми виділених коштів — близько 2 мільярдів гривень з бюджетів киян — комунальне підприємство та міська влада мали б зайняти чітку й публічну позицію стосовно проблемного підрядника. Натомість, на фоні кримінальних справ та судових зобов'язань "Київтеплоенерго" продовжує безперервно "підживлювати" підозрілу компанію новими сотнями мільйонів. Поки триває цей бюрократичний "пінг-понг", столиця може залишитися без коштів і з невиправленими ТЕЦ серед зимового холоду.