Потенціал людей і інвестицій: Як Батівська та Калуська громади підтримали переселенців і бізнес з прифронтових міст.

З початком повномасштабної війни міста й села на заході України зустріли серйозний виклик: прийняти тисячі людей, які залишилися без домівок. Ті громади, які змогли швидко організувати переселення підприємств та розміщення переселенців, виявилися в вигідному становищі. Адже нові робочі ресурси та вакантні місця сприяли економічному зростанню регіону.

Отже, Батівська громада в Закарпатті скористалася своїм вигідним географічним розташуванням та розвиненою логістикою, зберігши при цьому високий рівень ентузіазму під час повномасштабної війни. Це дозволило їй залучити інвесторів, які, у свою чергу, активізували свої дії через нові виклики воєнного часу. Тим часом Калуська громада в Івано-Франківській області стала однією з найактивніших у питанні релокації бізнесу, відкривши свої двері для тисяч внутрішньо переміщених осіб. Лише цього року вона отримала 30 тисяч гривень у вигляді податків від бізнесу, що був переміщений сюди, як зазначає видання Репортер.

У Калуші внутрішньо переміщені особи - це не тягар, а корисні робочі ресурси.

З моменту початку повномасштабної війни Калуська громада активно запропонувала підприємствам з півночі, півдня та сходу України свої приміщення для перенесення. Хоча місто не асоціюється з туризмом або аграрним сектором, Калуш має потенціал для промислового зростання.

Калуш також став новим домом для людей, які втекли з небезпечних районів. У місті досі функціонують два прихистки для внутрішньо переміщених осіб, але місцева влада планує перейти до моделі соціального житла. Наразі в Калуші реалізується проект "Ко-Хати", який перетворює занедбаний будинок колишнього дитячого садка "Зірочка", що не використовувався протягом 25 років, на комфортний житловий простір. Тут буде створено 47 квартир для переселенців, які зможуть сплачувати невеликий сервісний збір і комунальні послуги за проживання.

Спочатку ми створювали притулки, де люди могли безкоштовно проживати. Наразі ж більшість з них вже адаптувалися у нашій спільноті, і в нас є робочі місця, - зазначає голова громади Андрій Найда. - Звичайно, притулки продовжать свою діяльність. Також у нас функціонує геріатричний центр, відкритий в першу чергу завдяки фінансовій підтримці організації "Схід S.O.S.", з умовою, що не менше половини його мешканців становитимуть внутрішньо переміщені особи. На сьогодні більшість людей, які там проживають, є переселенцями з інших областей.

На старті великої війни в Калуській громаді проживало 14 тисяч внутрішньо переміщених осіб. Наразі офіційно зареєстровано приблизно 4,8 тисячі, але насправді ця цифра є значно більшою.

Ознайомтеся: Спільнота для індустрії. Яким чином Калуш приваблює підприємства, що переїжджають.

З часом деякі люди повертаються додому, в той час як інші сприймають нашу громаду як транзитний пункт: вони залишаються на кілька тижнів, а потім вирушають далі, за межі країни, - зазначає Андрій Найда. - Ми не вважаємо підтримку внутрішньо переміщених осіб тягарем для бюджету, адже це спільна проблема, і ми зобов'язані допомагати. Більше того, новоприбулі можуть заповнити вакансії на підприємствах та в бізнесі, адже у нас є чимало відкритих позицій. Багато місцевих жителів перебувають на фронті або виїхали за кордон, а також спостерігається значне зниження народжуваності. Тим часом до нас прибувають сім'ї з дітьми, які починають навчання в наших школах.

У 2022 році Калуська громада отримала 10 мільйонів гривень з бюджету, завдяки бізнесу, що переїхав. У цьому році сума зросла до 30 мільйонів гривень. Це стосується податків на оренду землі, податку на доходи фізичних осіб та інших. При цьому, деякі підприємства продовжують сплачувати інші податки у своїх рідних громадах.

У нас приблизно 80% бізнесів, які переїхали з Харкова, і вони дуже прив'язані до свого рідного міста. Ми запропонували їм можливість сплачувати всі податки в Харків, залишивши нам лише податок на працівників, які проживають у нашій громаді. Коли міський голова Харкова Ігор Терехов дізнався про це, він висловив своє задоволення і зазначив, що вперше в Україні стикається з таким підходом. Тож наразі ми працюємо над встановленням партнерства між Харковом і Калушем.

Читайте: Рибальство, теплиці та адаптація. Як у Калуші дружина загиблого військового створює реабілітаційний центр

Допомагають з житлом і нотаріусом

У вересні 2023 року в Калуші була заснована Рада з питань внутрішньо переміщених осіб. Це місце стане першим пунктом звернення для тих, хто прибув у місто в пошуках нового місця для життя. Тут нададуть необхідну підтримку, направлять до фахівців і допоможуть у пошуку житла.

На в'їзді до Калуша зі сторін Львова та Франківська розміщено два великі банери з нашими контактами. Це дозволяє людям одразу звертатися за допомогою, - ділиться інформацією голова калуської Ради з питань ВПО Валерія Прудникова. - Як і на початку повномасштабної війни, попит на спеціалістів, таких як психологи та юристи, залишається високим. В даний момент людей більше цікавлять нотаріальні питання: оформлення спадщини, проблеми з зруйнованим житлом та переоформлення нерухомості.

Рада організовує зустрічі для переселенців, на яких спеціалісти розглядають питання державних програм, що передбачають компенсацію витрат на комунальні послуги для тих, хто надає житло внутрішньо переміщеним особам. Проблема житла залишається надзвичайно важливою: за даними ЦНАПу, лише минулого тижня в Калуш переїхало 10 сімей.

Я родом з Бахмута і переїхала на Калущину в квітні 2022 року. Спочатку нас прихистила одна жінка в рамках програми "Прихисток". Згодом я знайшла квартиру в Калуші, і з того часу живу тут, - ділиться Валерія Прудникова. - Калуш мені до вподоби, адже він схожий на Бахмут як за територією, так і за чисельністю населення. Тут я активно займаюся громадською діяльністю, викладаю цифрову медіаграмотність у дитячому просторі "Крок" та співпрацюю з благодійною організацією "Крила підтримки". Також я продовжую працювати вчителькою інформатики та хімії у школі в Бахмуті.

Також в Калуші вже протягом семи років функціонує організація "Чисті серця". З початком масштабних бойових дій вона активно підтримує внутрішньо переміщених осіб, а також ветеранів та їхні родини. Крім того, в Калуші розташований центр "ЯМаріуполь", який став першим в Україні, що відкрився поза межами адміністративних центрів.

Дитячі меблі - у вагоні для вантажу.

"Kids' Uni" - приватний дитсадок у Калуші, який переїхав з Краматорська. Його засновниця Ганна Ощепкова розповідає: у рідному місті у них з чоловіком працювало кілька дошкільних закладів. Їх усі довелося закрити 24 лютого 2022 року.

Спочатку ми переїхали в Коломию, тут була моя колега, яка допомогла з житлом, - розповідає Ганна Ощепкова. - Коли постало питання, як заробляти, адже ми - підприємці, на думку спадало лише відкриття дошкільного закладу. Грошей не було, але залишились меблі та обладнання, яке ми купили в Краматорську, бо планували відкрити ще один заклад. Тоді ми вирішили вивезти його на Франківщину.

На шляху Ганна дізналася про державну ініціативу з релокації і вирішила подати заявку. Незабаром після цього їй зателефонували і запропонували свою підтримку.

Я була вражена, оскільки нічого не передбачала: це ж всього лише дитячий садок, а не завод, - ділиться своїми враженнями підприємиця. - Нам запропонували вантажний вагон з Покровська, адже з Краматорська на той момент не курсували поїзди. Ми доставили меблі до Покровська, завантажили їх у вагон і поїхали до Коломиї. І вже через тиждень відкрили двері дитячого садка.

У жовтні 2022 року, під час заходу, що відбувався на території франківської Торгово-промислової палати, Калуська міська рада отримала інформацію про релокований дитячий садок і висловила готовність до співпраці. В результаті, у січні 2023 року, дошкільний заклад, заснований Ганною Ощепковою, відкрив свої двері і для маленьких жителів Калуша.

Наші діти - як місцеві, так і ВПО, - каже Ганна. - Спочатку місцеві довго до нас приглядалися, а от переселенці не вагалися - спочатку 90% дітей були ВПО. Зараз, звісно, ситуація змінилася. Але, наприклад, влітку ВПО стає більше: дехто переїжджає на канікули у спокійніший регіон.

Ознайомтеся: Культура як укриття. Яким чином переселенці в Ужгороді та Косові сприяють розвитку мистецтва.

Зараз калуський дитсадок "Kids' Uni" відвідує 28 дітей, але планують набирати ще, адже можуть вмістити до 45 малюків. Вік вихованців - від 1,5 року і до шести. Відвідувати заклад можна, придбавши місячний абонемент. Повна вартість - 6900 грн, але є варіанти на різний гаманець.

Ми працюємо з державними та авторськими програмами. Малюки займаються за методикою Макото Шічіда, працюємо з розвиктом правої півкулі - тієї, що відповідає за фотографічну пам'ять, логіку, схильність до мов, - каже Ганна Ощепкова. - У нашій програмі також є нейрофітнес, розвиток швидкісного інтелекту. Ми працюємо над розвитком у дітей якостей, яких потребує сучасний світ: критичне мислення, швидкість реакції, вміння приймати нестандартні рішення в будь-якій ситуації.

Крім дитсадків у Калуші та Коломиї, Ганна Ощепкова ще відкрила приватну початкову школу в Івано-Франківську, а також разом з чоловіком займається виготовленням дитячих меблів та матеріалів для навчання і реабілітації, які можна придбати на сайті. Також ще один дитсадок у Краматорську відновив роботу: бо є діти, значить треба працювати.

Стань джерелом можливостей, а не лише точкою на карті.

Батьово — селище в Закарпатті, розташоване всього за 11 км від угорського кордону. Це місце славиться своїм статусом одного з найбільших залізничних транспортних вузлів України, зокрема в сфері вантажних перевезень. Батівська громада вирізняється активністю у сфері економічного розвитку; вона вдало скористалася своїм вигідним географічним положенням та розвиненою логістичною інфраструктурою. Навіть під час повномасштабного вторгнення громада не втратила свого ентузіазму, а, навпаки, змогла залучити інвесторів, чия діяльність стала ще активнішою у цей складний час.

Дмитро Тараненко, селищний голова, скромно каже, що не знає, чого до них така увага: "Вважаю, що громада просто робить те, що вона має робити. Ми, мабуть, нічим не відрізняємося від інших громад, які знаходяться у відносно тиловій частині України. Робимо все, що від нас залежить. Ми використали можливості потенціалу, який маємо".

З моменту свого заснування громада акцентувала увагу на вивченні своїх сильних сторін, зокрема в сфері логістики. На її території розташований один із найбільших вантажних залізничних вузлів в Україні. Громада має зручний доступ до прикордонної інфраструктури, що дозволяє ефективно експортувати та імпортувати товари з трьох країн Європейського Союзу. Ще до 2022 року, за словами селищного голови, планувалася співпраця з європейськими компаніями у галузі автомобільного виробництва.

Дізнайтеся більше: Леся Максімко з Надвірнянського району визнана найкращою вчителькою математики за версією премії Global Teacher Prize.

Проте ці проекти не розпочалися через повномасштабне вторгнення. Але громада була підготована і запропонувала свої можливості іншим інвесторам, які не побоялися залишитися в Україні й інвестувати нашу економіку, - каже Дмитро Тараненко. - Зараз, мабуть, що в Україні такого обсягу інвестицій в громадах, скоріш за все, що немає. Громада активно включилася у створення приватного індустріального парку (офіційно внесений у Реєстр у 2023 році), який за масштабами інвестицій, мабуть, є все-таки лідером в Україні. Ми працюємо над тим, щоб він був не один такий. Поки що парк на стадії розбудови інфраструктури. Сподіваємось, що першу продукцію з даною вартістю ми побачимо або в кінці цього року, або на початку наступного - 2026.

Згідно з інформацією Закарпатської обласної військової адміністрації, в Батівській громаді реалізується декілька значних інвестиційних проектів, загальна вартість яких становить приблизно 8 мільярдів гривень. Серед них — створення індустріального парку та БФ-терміналу. Ці інвестиції можуть бути визнані одними з найбільших в Україні під час повномасштабної війни. Павло Логвінов, керівник регіонального офісу програми ULEAD з Європою в Закарпатті, підкреслює: "Батівська селищна територіальна громада стала яскравим прикладом успішного залучення інвестицій серед інших громад області. Її розвиток — це свідчення того, як систематична робота, підтримка експорту, співпраця з міжнародними організаціями та вигідне географічне розташування створили виняткові можливості для зростання. Голова громади Дмитро Тараненко та його команда демонструють високий рівень управління та швидкі, продумані рішення, що справді отримують позитивні відгуки від інвесторів та партнерів".

Експерти програми U-LEAD з Європою в Закарпатті сприяли місцевій громаді у створенні інвестиційного паспорта в період 2021-2022 років. Вони провели комплексний аналіз ресурсів громади, виявили її конкурентні переваги та визначили ключові пріоритети для подальшого розвитку.

Другим важливим напрямом є стратегічне планування, в якому ми надали річну експертну підтримку та консультаційні послуги. Третім аспектом є міжмуніципальне співробітництво: Батівська громада, спільно з сусідніми Косинецькою та Великоберезькою громадами, заснувала спільне комунальне підприємство, що спеціалізується на наданні медичних послуг, - зазначає Павло Логвінов.

Оптимальна логістика

Головною спеціалізацією індустріального парку, розташованого в Батівській громаді, є обробка деревини. Наразі в цьому парку функціонує управляюча компанія, а також два виробничі підприємства.

Ми продовжуємо вести переговори з потенційними партнерами, які зацікавлені у співпраці в рамках майбутніх проектів. Наша мета полягає в тому, щоб наша невелика громада не була залежною від одного великого національного постачальника. Тому ми активно шукаємо альтернативи, щоб мати можливість розвиватися в різних секторах економіки. Закон України про індустріальні парки пропонує широкий спектр можливих видів діяльності, і ми готові до будь-яких ініціатив. Наша стратегія полягає в тому, що громада не повинна брати активну участь у створенні національних парків, - зазначає Дмитро Тараненко. - Ми можемо зробити певні кроки, які стануть основою для їх створення (підбір земельних ділянок, розробка концепції тощо). А на наступних етапах ці процеси потрібно передати в руки приватних інвесторів, які мають досвід, бажання та ресурси для реалізації таких проектів. У подальшому всі ці етапи будуть здійснюватися інвестором.

Одна з компаній, яка розпочала свою діяльність в громаді під час війни, — це "Ерідон", яка успішно працює на ринку вже понад три десятиліття. Основний фокус її діяльності полягає у виробництві засобів захисту рослин, а також у постачанні мінеральних і позакореневих добрив. В умовах війни компанія була змушена знайти нові підходи для виконання своїх звичних завдань, таких як збір, продаж і обмін зерном. В результаті вони відкрили нове виробництво на території в 75 гектарів у Закарпатті, збудувавши його з нуля.

Ознайомтеся: Села та підприємства. Яким чином громада Дубовецька зберігає населення.

Ми розпочали пошуки можливостей для створення вантажно-перевантажувального комплексу, що дозволив би полегшити навантаження на тодішній канал збуту зерна та оптимізувати роботу з ним. Пошуки проходили по всьому Закарпаттю, зокрема в районах, що прилягають до кордону, - згадує Олег Щадей, керівник виробничо-перевантажувального комплексу "Ерідон". - У процесі випадкової зустрічі з знайомим, отримав пораду звернутися до Дмитра Тараненка - людини, яка активно працює над розвитком громади та її потенціалу. Ми зустрілися, обговорили всі деталі, познайомилися з власником земельної ділянки і ухвалили рішення про будівництво". Основною причиною вибору Батьова стало не лише відкритість голови громади, а й вигідне географічне розташування. "Це ідеальне поєднання автомобільних і залізничних маршрутів для логістики", - зазначає керівник.

Комплекс зводили фактично з нуля, на місці було поле. Усі комунікації прокладали самостійно. Роботи тривали безперервно, працювали кілька підрядних бригад, тому все йшло за планом. Будівництво тривало близько восьми місяців, і вже у жовтні 2024 року відправили перший потяг. Сьогодні комплекс повноцінно працює, залучає до роботи місцевих мешканців.

Олег Щадей зазначає, що їхня компанія спеціалізується на перевантаженні та накопиченні зерна, а також надає послуги з перевантаження на європейські залізничні колії. Вони пропонують комплексні логістичні рішення, включаючи доставку залізницею по Європі та оформлення всіх необхідних документів. На території компанії також працює митна служба та інші установи, які забезпечують швидке оформлення всіх необхідних дозвільних документів.

Нині на підприємстві працює понад 50 людей, і набір триває постійно. Люди змінюють місце роботи, хтось виїжджає за кордон.

Ми надаємо працівникам спеціальний робочий одяг, організовуємо їх підвезення до місця роботи та назад додому, а також забезпечуємо безкоштовні обіди. Наша мета – бути максимально доступними для співробітників та дотримуватись усіх норм трудового законодавства, - зазначає Олег Щадей.

Залучаються і особи, які перемістилися, для яких також забезпечується житло. Близько половини адміністративного складу складають саме внутрішньо переміщені особи.

Олександр Німець, старший майстер елеватора, проводить екскурсію по виробничих потужностях: "Ми приймаємо вантажі як з залізничних вагонів, так і з автомобільного транспорту — до 50 машин за зміну. Продукція надходить до нас з України широкою колією, а також безпосередньо з заводу на вантажівках. Після цього ми перевантажуємо зерно в сховища, загальна місткість яких досягає 38 тисяч тонн. Далі продукцію вивантажуємо у вагони для перевезення до Європи, які використовують вузьку колію."

Потужність цього комплексу становить приблизно 350 тонн на годину, як під час приймання, так і при відвантаженні. Тут обробляють різноманітні культури, включаючи кукурудзу, пшеницю, ріпак та сою. Важливим етапом є очищення вагонів, де використовується спеціальна стрічка з ковшиками для підйому зерна вгору. Висота елеватора сягає близько 37-38 метрів.

Ознайомтесь: "З метою утримання українців в Україні" - як функціонує та прогресує Яремчанська громада.

У Батівській громаді кажуть, що головне завдання - стати частиною спротиву і частиною загальноукраїнської стійкості. Кожен крок, кожна гривня, долар чи євро, збережені в Україні і вкладені в економіку, які працюють на перемогу, це є успіх. "Поки що наше основне завдання - стати громадою дружною для інвестицій. Зараз громада робить ці перші кроки на шляху свого становлення, які дадуть результати не раніше, ніж через два роки", - додає голова громади і каже, що універсального успіху не має, проте треба напрацювати стійкий економічний фундамент, на якому будувати інші цеглинки успішної громади. А ще тут люблять вислів про громаду: "Стань джерелом можливостей, а не лише точкою на карті.".