Обрали невірний курс. Як керівництво Федерації профспілок ставить під загрозу легітимність всього профспілкового руху (Андрій Матинов)

Уже за два місяці, 21-го травня, Федерація профспілок планує провести свій ІХ з'їзд та обрати нового голову організації. Один із реальних кандидатів - нинішній керівник Сергій Бизов, який за час своєї роботи не досяг жодного відчутного результату. Навіть більше - своїми діями він поставив під сумнів багаторічну роботу усієї Федерації. Чому ситуація стає все більш ризикованою?

Чи під небезпекою опинилася діяльність профспілок?

Сергій Бизов став головою Федерації профспілок у липні минулого року, хоча отримав цю посаду з порушеннями. Він не відповідав навіть базовим вимогам, встановленим у Статуті ФПУ. Згідно з пунктом 40 цього документу, кожен кандидат на позицію керівника повинен мати щонайменше п'ятирічний досвід профспілкової роботи на штатних посадах у ФПУ або її членських організаціях. Проте Сергій Бизов не відповідає цим статутним критеріям.

Кожного учасника має перевіряти Статутна комісія, яка відповідає за допуск кандидатів до виборів. За організацію роботи Статутної комісії відповідальним є Євген Драпьятий - заступник голови ФПУ.

Певно, допомогла підтримка відомих членів ФПУ, діяльністю яких зацікавилися правоохоронці. Наприклад, ексголови Федерації Григорія Осового, якого підозрюють у незаконному відчуженні майна на понад 20 млн грн. Самого Сергія Бизова підозрюють у рейдерському захопленні однієї з профспілкових організацій.

Бизов тривалий час працював у партії "Опозиційна платформа -- За життя" та обіймав посаду заступника начальника виконкому Дніпровської обласної організації. А у 6-му та 7-му скликаннях Верховної Ради, за даними Clarity Project, був помічником народного депутата Дмитра Шпенова, відомого своєю роботою з Партією регіонів та Опоблоком. Шпенов, зокрема, голосував за "диктаторські закони" 16 січня 2014 року та підтримував окупацію територій Донбасу.

Усі ці кричущі факти профбоси ФПУ ігнорують. В офіційних заявах підкреслюють "професійний досвід" Сергія Бизова, його "комунікабельність" та "здатність консолідувати профспілковий рух у складний період". Також говорять про "стратегічне бачення розвитку профспілок як повноцінних соціальних партнерів органів влади та роботодавців". Хоча жодного прикладу професійної роботи поки немає. Керівництво Федерації профспілок фактично самоусунулося від недопущення прийняття нового Трудового кодексу, який переважно підтримує інтереси роботодавців та має купу змін, які можуть негативно вплинути на працівників по всій країні.

Незважаючи на численні попередження про невідповідність проведення трудової реформи в умовах війни, голова ФПУ активно підтримує цю ініціативу, хоча в своїх виступах підкреслює необхідність її справедливого напрямку, дотримання принципів верховенства права та забезпечення належного захисту працівників. Він стверджує, що реформа не повинна призводити до звуження прав і гарантій трудящих або створення монополії роботодавців у регулюванні трудових відносин. Проте на практиці він не вживає жодних заходів для організації реального захисту працівників. У профспілкових колах ширяться чутки, що він "пожертвував" Трудовим кодексом в обмін на посаду, статуси та можливості для фотографій з високопосадовцями.

Маніпуляції ім'ям голови Офісу Президента

Ще напередодні виборів на посаду голови ФПУ Сергій Бизов обіцяв вирішити одну з найважливіших проблем - повернути Будинок профспілок на київському Майдані під контроль Федерації.

Контроль над ним ФПУ втратила ще у 2020 році. У листопаді того року Печерський районний суд заарештував об'єкт. За даними ДБР, ще з 1992 року посадовці ФПУ й підконтрольних їй ПАТ незаконно оформлювали право власності на державне майно, а потім відчужували його. АРМА отримала в управління близько 230 об'єктів, зокрема й відомі санаторії "Куяльник" в Одесі, "Сонячне Закарпаття" в Закарпатській області, "Хмільник" у Вінницькій області та інші.

У червні 2025 року в Будинок профспілок увійшов новий управитель, обраний АРМА через конкурс. Після цього апарат Федерації профспілок України залишив приміщення. У своїй промові під час виборів у липні 2025 року Бизов підкреслив, що "...головною метою, яку я ставлю перед собою, є повернення профспілкового будинку, щоб наші профспілки могли працювати на своїх місцях...". Однак, пройшло вже більше пів року, а Бизов не виконав своїх обіцянок і не досяг поставлених цілей.

Проте це не стримує профспілкове керівництво від використання цієї чутливої теми для власного піару. У офіційній заяві Федерації профспілок України йдеться про те, що вирішення питання знаходиться "під завершенням", і це стало можливим "після зустрічі з головою Офісу Президента України Кирилом Будановим". Водночас варто зазначити, що Офіс Президента жодного разу не підтвердив факт цієї зустрічі, а також свою участь у вирішенні незначного, з точки зору держави, майнового питання. Більше того, кримінальне провадження та арешт Будинку профспілок виходять за межі компетенції і контролю Кирила Буданова, чия увага та зусилля наразі зосереджені на підтримці нашої країни в боротьбі за Незалежність.

Таким чином, подібні "офіційні заяви" від Сергія Бизова можуть свідчити про свідоме використання імені впливового чиновника з метою зміцнення власних політичних позицій. Вирішення цього конфлікту повинно належати судовій системі, а не політичним угодам, про які насправді згадує голова ФПУ. Адже це фактично легітимізує практику, за якою "хто має доступ до влади, той контролює майнові питання", що, в свою чергу, створює корупційні ризики і порушує принцип рівності перед законом.

Заяви про "майже вирішене" завдяки контакту з керівником ОП питання виглядає як натяк на можливий політичний вплив на судові та антикорупційні органи. Подібні заяви підривають довіру до незалежності правосуддя та іміджу України, яка декларує готовність боротися з корупцією в переговорах із західними партнерами. Сергій Бизов своїми непродуманими заявами дає "козир" опонентам України у світі. Тим паче, якщо ОП офіційно не підтверджує такі контакти, стає очевидно, що це -- маніпуляція з боку голови ФПУ.

На цьому тлі заяви Сергія Бизова виглядають, як спроба підвищити свою популярність у переддень виборів, що відбудуться 21 травня. Якщо ж реально досягнуті успіхи відсутні, то їх активно намагаються створити. Можливо, новина про зустріч із Кирилом Будановим слугує саме цією метою — показати делегатам та суспільству політичний вплив нинішнього керівника ФПУ.

Федерація профспілок України опинилася в складній ситуації: голова організації формує свою легітимність не через прозорі вибори та досягнуті результати, а за рахунок заявлених "зв’язків" з Офісом президента та впливу на фінансові питання. Внаслідок цього профспілки стають інструментом особистого впливу. Організація володіє значною матеріальною базою, до якої входять 56 санаторно-курортних закладів, що перебувають у власності дочірнього підприємства АТ "Укрпрофоздоровниця". Окрім того, вона має 20 готелів та туристичних баз, близько 50 офісних приміщень у всіх обласних центрах, а також значні фінансові внески.

Проте, замість того, щоб виконувати свої обов'язки та відстоювати трудові права громадян України, Сергій Бизов втягнув Федерацію профспілок України у політичні маневри.

Профспілки є необхідними для України. Вони становлять важливий елемент демократичних структур і виконують значну роль у країнах Європейського Союзу. Проте в Україні їхня роль часто спотворюється, а самі профспілки стають жертвами політичних амбіцій. Інформація про порушення під час виборів, спроби політичного тиску та маніпуляції з іменами впливових осіб формує враження нестабільності та непрозорості, що може знецінити їхню діяльність. Це, своєю чергою, матиме негативні наслідки, зокрема на співпрацю з міжнародними профспілковими та правозахисними організаціями.