ЕП: Національний банк виявив підозрілі фінансові операції в Укрпошті на суму 12 мільйонів.

Національний банк України (НБУ) під час перевірки Укрпошти у 2023 році виявив операції з готівкою на 11,9 млрд грн, які могли мати ознаки участі у схемі з легалізації коштів невідомого походження. Про це йдеться у матеріалі видання "Економічна правда" (ЕП), яке ознайомилося з висновками Нацбанку.

Аудит охоплював період з 1 січня 2022 року по 31 липня 2023 року. В результаті цієї перевірки, у лютому 2024 року Національний банк України наклав штраф на Укрпошту в розмірі 17,39 млн грн. Державна компанія не стала оскаржувати це рішення і виконала платіж.

Згідно з інформацією від регулятора, компанії "Мєтапей", "Пейбокс", "Електрум пеймент сістем", "Глобалмані", "Контрактовий дім" та "Свіфт гарант" передали Укрпошті протягом зазначеного періоду 11,4 млрд грн. Значна частина цих коштів пов'язана з мережами платіжних терміналів, такими як EasyPay та City24.

Основною проблемою, яку виявив регулятор, стало те, що Укрпошта не здійснювала ефективного фінансового моніторингу при отриманні готівки. Зокрема, компанія не проводила перевірку джерел цих коштів і не виявляла потенційних ризиків, що могли б свідчити про їхнє нелегальне походження.

Укрпошта роз'яснила, що залучала грошові кошти для того, щоб гарантувати виплати пенсій і соціальної допомоги в зонах, що знаходяться поблизу бойових дій. Однак Національний банк України виявив, що значна частина цих фінансів надходила з західних регіонів, але замість того, щоб спрямувати ці кошти на соціальні виплати, компанія перераховувала їх на свої рахунки в Ощадбанку.

В Нацбанку вважають, що у такий спосіб Укрпошта фактично могла виступати посередником між компаніями та банківською системою, приймаючи великі обсяги готівки, зараховуючи їх на власний рахунок і надалі переказуючи кошти компаніям.

Національний регулятор зафіксував ряд незвичних транзакцій:

Готівку іноді брали вночі або на світанку, коли відділення "Укрпошти" були закриті.

* Один чоловік, за чутками, нібито перевозив готівку до різних філій у різних регіонах протягом одного дня;

Протягом дня з певних платіжних терміналів неодноразово знімали значні суми грошей.

Великі суми формувалися з банкнот номіналом 500 гривень, які мали послідовні серійні номери, що могло вказувати на їх можливе незаконне походження.

* Документи, що повинні були засвідчити джерело фінансування, виявилися з невідповідностями в датах, а всі чеки підписувала одна й та ж людина.

В Ощадбанку з'явилися нові запитання. Згідно з їхніми даними, з липня 2022 року обсяги готівки, які Укрпошта передавала через західні дирекції, значно збільшилися: у Закарпатській дирекції цей показник виріс у 64,5 рази, а у Львівській - в 15 разів.

У Національному банку України також акцентували увагу на комісійних витратах за обробку готівки. Зазначена базова ставка для Укрпошти була встановлена на рівні 0,2%, проте для згаданих шести компаній діяли знижені тарифи в діапазоні від 0,001% до 0,1%.

Загалом Укрпошта заробила 8,7 мільйона гривень комісійних від цих угод. За оцінками Національного банку України, за стандартними тарифами компанія могла б отримати 22,8 мільйона гривень, що свідчить про потенційні втрати близько 14,1 мільйона гривень.

Згідно з інформацією, отриманою від джерел у наглядових органах, Служба безпеки України нібито ініціювала кримінальне провадження та здійснила вилучення документів у Національному банку України через ймовірні ризики для державної компанії.

СБУ на запит видання на момент публікації матеріалу не відповіла.

Європейська Пошта також попросила прокоментувати ситуацію генерального директора Укрпошти Ігоря Смілянського. Він утримався від коментарів щодо висновків перевірки НБУ, проте категорично спростував звинувачення у причетності до відмивання коштів.

Він заявив, що компанія працювала з готівкою від суб'єктів, які перебували під наглядом НБУ, зокрема з коштами з терміналів Айбокс Банку, який на той момент мав ліцензію регулятора.

За словами Смілянського, Укрпошта у своїй діяльності фактично виконувала роль інкасатора: вона отримувала готівку від підприємств і зараховувала ці кошти на банківські рахунки, не виконуючи жодних подальших операцій з ними. Тому, на його думку, перевірка походження готівки мала б бути відповідальністю саме банку.

Смілянський також пояснив, що більшість коштів приймали на заході України через широку мережу відділень Укрпошти, тоді як банки присутні лише в частині населених пунктів. Водночас він визнав, що після перевірки НБУ компанія припинила приймати готівкову виручку від підприємств, щоб уникнути подібних претензій у майбутньому.

Знижена комісія для шести компаній була обґрунтована спеціальними умовами співпраці з крупними клієнтами, що нагадує знижки, які пропонує Укрпошта для великих корпоративних замовлень.

Відповідаючи на запитання про можливе незаконне походження деякої частини готівки, Смілянський зазначив, що протягом усіх цих років ані правоохоронні органи, ані Національний банк України не інформували компанію про те, що отримані кошти можуть бути викраденими або здобутими незаконним шляхом.

ЕП зазначила, що позиція Смілянського не повністю збігається з поясненнями Укрпошти, наданими НБУ під час перевірки. Зокрема, у 2023 році компанія пояснювала залучення готівки необхідністю забезпечувати пенсійні та соціальні виплати поблизу зони бойових дій, тоді як тепер Смілянський прямо говорить про операції з приймання та здавання готівкової виручки підприємств.